30 січня відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кіцманській райдержадміністрації.
Голова комісії, т.в.о. голови райдержадміністрації Юрій Косар наголосив присутнім, що всі відповідні служби мають діяти злагоджено і професійно, щоб не допустити занесення пташиного грипу на територію Кіцманського району. Адже вже зареєстровано це захворювання у сусідній Вінницькій області та інших регіонах України. Там знищують тисячні поголів’я пернатих на фермах. Подібна ситуація була три року тому в Чорториї, куди прилетіли хворі на пташиний грип лебеді. Але тоді захворювання вдалося локалізувати і не допустити його поширення на інші населені пункти.
Тож заслухавши та обговоривши інформацію начальника Кіцманського районного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Ярослава Якубовського, вирішили визначити зони ризику виникнення пташиного грипу серед господарств усіх форм власності, посилити контроль за клінічним станом птиці, забезпечити нагляд за пернатими у місцях зупинок диких перелітних птахів, організувати обстеження закладів роздрібної торгівлі продукцією птахівництва та посилити роз’яснювальну роботу серед жителів району.
Довідково.
Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту й великою загибеллю птиці.
Згідно із Санітарним кодексом наземних тварин високопатогенний грип птиці визначається як «інфекція птиці, викликана вірусом грипу типу А підтипу Н5 чи Н7 або іншим вірусом грипу, в якому індекс внутрішньовенної патогенності перевищує 1,2 (або який викликає смертність на рівні мінімум 75%)». Віруси грипу типу А належать до родини Orthomyxoviridae.
Однак далеко не всі штами високопатогенного грипу птиці, які мають антигени Н5 або Н7, високопатогенні для домашньої птиці. Багато підтипів грипу широко поширені, але їх інфекція протікає безсимптомно або в легкій формі, тому їх називають низькопатогенними.
Пташиний грип як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, перш за все, водоплавних птахів. Сприйнятливі кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки . У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.
Стійкість вірусу грипу до впливу різних факторів залежить від серотипу. Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. Залежно від субстрату, в якому знаходиться вірус, він інактивується при температурі 56 °С за 1–3 год., при 60 °С за 10–30 хв., при 70 °С за 2–5 хв. На інфікованому пір'ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У леофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2–3 років.
Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.
Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби, та недотримання правил утримання птиці.
Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Оскільки основним резервуаром грипу служать перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.
Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний. У період гострого перебігу хвороби у птахів-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні.
Зараження відбувається прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці.Можливе зараження через повітря.
Інкубаційний період складає 1–4 дня. Високопатогенні штами грипу, на відміну від низькопатогенних, які зазвичай протікають безсимптомно або в легкій клінічній формі, викликають у сприйнятливої птиці гостру форму хвороби. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.
Гостра форма грипу супроводжується різноманітними клінічними проявами системної інфекції з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%.
