У селі Ошихліби Кіцманського району працює майстерня відомої буковинської ткалі та вишивальниці Ярослави Щербань. Вона продовжує традицію народних майстринь і опанувала старовинні техніки ткацтва. На ткацьких верстатах робить пояси (боярки), плахти (горбатки), сумки (тайстри), рушники
— Раніше весь одяг люди робили вручну: ткали, шили, вишивали, — розповідає пані Ярослава. — Бабуся розказувала, що майже в кожній хаті був ткацький станок, люди вишивали, пряли. На літо, зазвичай, кросна виносили з хати, а ткали лише взимку. У нашій хаті ткацький станок був постійно, бо люди замовляли вироби моїй бабусі, мамі Орисі Курчак. Від них я навчилася цьому ремеслу і полюбила ткацтво, вишивку, циркування.
Перший етап ткацтва — намотування ниток на «снувалку». До прикладу, на плахту треба намотати дві з половиною тисячі ниток. Вдвох це роблять приблизно за тиждень.
Потім майстриня тче на верстатах, яким близько ста років. Робота за кроснами ще повільніша: за день можна виткати 10-20 сантиметрів полотна, в залежності від складності узору і кількості кольорів. Нескладний боярок можна виткати за один день.
Щоб відтворювати традиційні буковинські та гуцульські узори, Ярослава Щербань їздила переймати досвід у старших майстринь Буковини та інших регіонів.
З виставками своїх виробів та майстер-класами з ткацтва, вишивання, циркування об’їздила не лише Україну, а й побувала в інших державах: Греції, Іспанії, часто буває в Румунії. З цієї сусідньої держави часто має замовлення на плахти, боярки.
На стіні в майстерні Ярослави Щербань ціла виставка подяк, грамот і дипломів, є навіть підписані міністром і головою Верховної Ради, де в 2008 році їй вручили "Золоту голку України". Купували вироби майстрині з Кіцманщини Катерина Ющенко, багато столичних високопосадовців, на подарунки за кордон… Важко сказали, у скількох країнах світу є ткані та вишиту вироби від Ярослави Щербань.
Майстриня радо приймає учнів, які хочуть опанувати непросте, але захопливе ремесло ткацтва. Ярослава Щербань мріє організувати показ майстер-класів для туристів і всіх бажаючих, щоб популяризувати народні традиції і давні ремесла.
