Всі ми знаємо про материнський інстинкт, адже він має фізіологічну та психо-емоційну основу, що пов’язує дитину та матір. Його пробуджує спеціальний гормон — пролактин. Однак у батька дитини нічого подібного не виробляється. Як же переживають чоловіки цю зміну статусу? Чи існує батьківський інстинкт? Як впливає поява немовляти на чоловіка та що змінюється в житті молодого татуся? Чи всі татусі обов’язково хочуть мати сина? Читайте відверті зізнання новоспечених батьків.
Шипинчанин Тарас КАТРЮК, який недавно став татом маленького синочка Марка.
На знімку разом з дружиною Мирославою та старшою донькою Анастасією.
— Після народження першої дитини для батька все стає з ніг на голову, усвідомлення навколишнього життя кардинально змінюється. З’являється маленький промінчик світла, який дає величезну мотивацію і натхнення до росту сімейного, кар’єрного, дає наснагу працювати над собою. Тато цього не показує, але іноді може переживати більше, ніж мама. Найскладніші і напруженіші переживання — це 10 хвилин до народження дитини. І найщасливіші — перші 10 хвилин після того, як принесли доцю і сина. Це були надзвичайно сильні і яскраві емоції. А потім щасливих моментів більшає — перша посмішка, перше слово, перші кроки, перші гулі на лобі…
Звичайно треба перелаштовуватися на режим мами і дитини, тут відмінностей немає. У догляді за немовлям всі обов’язки ми з дружиною розділяємо навпіл, без різниці чи то чоловіча робота, чи жіноча. Ділимо порівну і безсонні ночі.
Порада від татуся: Порадив би тішитись, налаштовуватись на краще, позитивно дивитися на світ, тверезо і реально оцінювати ситуацію. Не опускати рук, тішитись своїм надбанням.
Олександр АНДРІЄЦЬ, місто Кіцмань.
На знімку разом з дружиною Катериною і донькою Олександрою.
— Все починається набагато раніше, коли мама виношує дитя, а тато чекає, готується теж. А коли дружина потрапляє в пологовий будинок — це найбільш хвилююче. З’являється нова людина, ти ще не знаєш, яка вона, який характер, якою особистістю вона буде. Кардинально змінюється все життя. Тому все починається зі здивування від появи нового життя. І з перших же хвилин ти зразу починаєш любити немовля і ця любов на все життя. Найприємніше — бачити свою дитину здоровою, а переживання стосуються того, щоб народження пройшло вдало, щоб успішно з’явилася дитина на світ, щоб мама була в порядку, щоб не виникла якась проблемна ситуація. Може це не завжди помітно, але тато теж дуже хвилюється. Коли народилася моя перша донька, то я місця не міг собі знайти, блукав містом, ходив до церкви, бо всидіти вдома було тяжко, нервувався. Я зразу хотів доньку і був дуже радий. Коли народжувався син, то вже був більш готовий. А в серпні цього року Господь подарував ще одну донечку і це також абсолютно нові емоції, свіжі переживання і спогади.
Думаю, що близькість дитини з батьком встановлюється тільки через піклування про маму і новонародженого, через увагу і час, який проводиш разом.
Порада від татуся: Порадив би, щоб майбутні батьки нічого не боялися, підтримували дружин і проводили більше часу зі своїми дітьми, тому що з кожним роком діти підростають і потрохи ми віддаляємось від них, вони все менше нас потребують. А втрачений час повернути не вдасться.
Микола ГАВРИЛЮК, місто Кіцмань.
На знімку разом з сином Сашком.
— З появою дитини всі думки зосереджуються на тому, щоб зробити все можливе, і дати малюкові все найкраще, максимально дбати, щоб забезпечити і маму, і маля, щоб вони не відчували ніякої потреби. Виникає хвилювання з того приводу, що зростають потреби сім’ї, витрати, а отже потрібно більше заробляти. Настає час обирати пріоритети та брати на себе відповідальність. Також стараєшся балансувати між роботою і домом, бо дуже важливо давати дружині відпочивати, адже мама цілодобово перебуває з дитиною, тож слід дати їй можливість відволіктися і перепочити. Коли раніше стикався з немовлятами у родичів чи близьких друзів, то здавалося, що бути батьками досить легко. А коли з’являється своя дитина, то розумієш, що все набагато складніше. Однак це дрібниці в порівнянні з тим щастям, коли тримаєш своє дитя на руках, і з цією дитиною пов’язані всі думки, надії і сподівання. Довкола сина Сашка тепер крутиться світ нашої сім’ї.
Порада від татуся: раджу не хвилюватися, і хоч спершу все здається дуже новим і дивним, і спершу навіть взяти малечу на руки страшно, однак не слід панікувати, бо швидко звикаєш до дитини, вивчаєш реакції, розпізнаєш її настрій та емоції. Ще важливо розуміти свою дружину, її потреби. Вам обом знадобиться час, щоб ви перебудували своє життя по новому, під дитину, підлаштуватися під її режим, звички. Тому знадобиться гнучкість і терпіння. Дитина навчається всьому новому у світі, а ми вчимося бути батьками. Це приносить багато втіхи.
