Кіцманська лікарня внаслідок медичної та адміністративно-територіальної реформи із Центральної районної лікарні перетворилася у Некомерційний комунальний заклад “Кіцманську багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування” і не лише зберегла наявні ресурси, а й значно оновила матеріальну базу, осучаснила надання медичних послуг, відремонтувала приміщення та стала одним з найкращих медичних закладів області, про що свідчать численні результати перевірок та відгуки пацієнтів.
Війна в Україні принесла нові проблеми, виклики і труднощі. Як в цих умовах працюють медики, ми попросили розповісти генерального директора “Кіцманської БЛІЛ” Володимира ХРОМЮКА.
— Зараз багато установ, підприємств відчувають дефіцит кваліфікованих кадрів. Зокрема, і медичних працівників, які можуть знайти гарно оплачувану роботу за фахом за кордоном. Яка ситуація із працівниками у Кіцманській лікарні?
— Дійсно, загалом в області не вистачає медичного персоналу. Але у нашій лікарні проблем із кадрами немає. Ми цінуємо наших кваліфікованих лікарів, медсестер, весь персонал. Однією з причин сталості колективу я вважаю стабільність у виплаті заробітної плати на рівні, передбаченому законодавством. Тоді як в ряді інших лікарень із виплатами бувають проблеми. Ми змогли вчасно адаптуватися до нових умов фінансування — адже кошти від НСЗУ надходять за надані медичні послуги пацієнтам у рамках медичних пакетів. А з 2020 року Кіцманська лікарня щороку підписує одну з найбільших кількостей пакетів медичних послуг в області — зараз це 18. Зараз колектив Кіцманської БЛІЛ налічує понад 400 працівників.
— Відвідувачі Кіцманської лікарні зазначають, що в медзакладі постійно відбувається оновлення, ремонти, реконструкції. Стіни коридорів, кабінетів з похмурих кольорів перефарбовані у світлі, що значно покращило зовнішній вигляд приміщень. Як вам вдається і зараз не припиняти ремонти?
— Справді, приміщення лікарні велике і коли ми закінчуємо ремонт чи реконструкцію одного відділення, на черзі вже є інше. Зараз триває ремонт сходів, заміна кількох дверей у відділення. Особливо важливо оновлювати медичне обладнання. Часто на це вдається залучати допомогу благодійних організацій, фондів, також купуємо за кошти лікарні. Зокрема, в лікарні вже замінено 98% ліжок (усього є 274 ліжкомісць), почали оновлювати тумбочки та інші лікарняні меблі. Оновлення приміщення і меблі — це комфортніші та якісні умови для пацієнтів і медиків, тому ми приділяємо цьому багато уваги.
Під часом різних закордонних поїздок ще до повномасштабного вторгнення я бачив передові досягнення медицини в інших країнах і намагався, по можливості, втілити побачене у Кіцманській лікарні. Наше приймальне відділення ми переобладнали і відремонтували після побаченого у Польщі. Завдяки тому, що були чітко розмежовані потоки пацієнтів під час епідемії ковіду, ми мінімізували ризик інфікування медперсоналу на початку епідемії. Потім всі лікарні зобов’язали осучаснити приймальні відділення за європейськими стандартами і з різних лікарень до нас їздили переймати досвід.
Після візиту в ізраїльську клініку ми вирішили закупити обладнання, яке дозволяє відстежувати серцебиття дитини в утробі матері: на вагітну одягають спеціальний пояс, а показники бачить лікар дистанційно на моніторі. Таке обладнання на Буковині, окрім нашої лікарні, є лише в обласному перинатальному центрі.
Після побаченого в Ізраїлі відділенні реабілітації було прийнято рішення створити таке відділення і в нас. Почали закуповувати обладнання, наші лікарі їздили у Київ на 5-місячні курси. Ми створили відділення реабілітації ще у 2020 році, а з 2024 році уряд зобов’язав всі кластерні лікарні створити такі відділення і заклади тепер зіткнулися із браком кваліфікованих кадрів. А у нас фахівці вже працюють і мають досвід.
Спочатку у відділенні реабілітації проходили курс відновлення після інсульту, різних травм. З початком повномасштабного вторгнення реабілітацію проходять в основному військові після поранень. З ними працюють лікарі з фізичної реабілітації, ерготерапевти, логопеди та психотерапевти. У спочатку було 10 ліжок, зараз 20, але є потреба збільшувати кількість.
У відділенні облаштували зали для занять з фізичної терапії та ерготерапії. Є тренажери та спеціальне обладнання для відновлення м’язів, дехто після травм мусить наново навчитися ходити, користуватися побутовими речами. За допомогою роботизованих рукавиць пацієнти тренують дрібну моторику пальців, рук та суглобів.
Важливою для пацієнтів також є допомога ерготерапевтів: деякі пацієнти після важких травм чи уражень мозку наново вчаться говорити, користуватися побутовими речами, готувати їсти.
Обладнання для реабілітації купуємо за гроші закладу та спонсорів.
Пацієнти реабілітаційного відділення — це в основному військовослужбовці із різних областей України. Минулого тижня у нас завершив курс реабілітації бразилієць Мауріціо, який добровольцем воював на боці України і отримав поранення в руку. Він зауважив, що Кіцманська лікарня — найкраща з тих, в яких йому довелося побувати в Україні. Сподобалося не лише медичне обладнання, професійність лікарів, а й гарне доброзичливе ставлення медперсоналу до пацієнтів.
За лікування військовослужбовців відділення реабілітації нагороджено грамотою Валерія Залужного.
— Для функціонування лікарні потрібна електроенергія, а з нею у нас зараз проблеми, які можуть ускладнитися до зими. Чи зможе медзаклад функціонувати в умовах жорстких відключень?
— Лікарні належать до критичної інфраструктури, але якщо електроенергії критично не вистачатиме, або стануться аварійні відключення, то ми мусимо бути готовими до роботи в таких умовах. Зараз лікарня обладнання 5 потужними дизельними генераторами, кожен з яких має 150-186 кВт. Вони автоматично вмикаються, коли вимикають електрострум. Тому ми готові до екстрених ситуацій, але сподіваємося на те, що тривалих відключень не буде.
— Чернівецька область визначена одним госпітальним округом, і спершу нашу лікарню планували зробити базовою, але вам все ж вдалося добитися того, що Кіцманська БЛІЛ стала кластерною. Поясніть, у чому різниця?
— Зараз згідно з рішенням МОЗу, мережа спроможних медичних закладів в області складається з надкластерних (обласних лікарень та спеціалізованих центрів) закладів.
Шість кластерних лікарень – у Вижницькому районі це Вижницька лікарня, у Дністровському – Хотинська та Сокирянська, у Чернівецькому – Сторожинецька та Кіцманська лікарні, а також Центральна міська лікарня у Чернівцях. У решті колишніх райцентрах лікарні стали базовими.
Загальні лікарні мають надавати щонайменше шість послуг, в них лікують простіші хвороби.
У кластерних закладах мають надавати 20 послуг, вони більш спеціалізовані, вимагають високої кваліфікації медиків та сучасного обладнання. Тому кластерна лікарня - це більше якісних послуг для пацієнтів, яким не треба далеко їхати за лікуванням, відповідно є більше робочих місць для кваліфікованих медиків. Наприклад, у хворих із інсультом є кілька годин, проміжок часу, який називається “терапевтичним вікном”, протягом якого треба надати першу спеціалізовану допомогу, вколоти ліки, які мінімізують негативні наслідки інсульту, зменшують ризик інвалідизації пацієнта. За програмою медичних гарантій цей дороговартісний препарат надається пацієнту безкоштовно. Якщо лікарня, яка законтрактована із Національною службою здоров’я України на лікування інсульту знаходиться далеко від пацієнта, більше дорогоцінного часу витрачається на дорогу і збільшує ризик для хворого. Це стосується і термінової допомоги при травмах та гострих станах.
— Через повномасштабну війну кількість населення України зменшується, багато і наших земляків виїжджають за кордон. Чи не зменшується кількість пацієнтів лікарні?
— Однозначно не зменшується. Через стреси, нервозність багато хвороб загострюється. У нас працюють психологи, психіатри, до яких теж збільшилася кількість звернень. Практично постійно заповнені відділення кардіології, травматології та інші. Адже люди ще не оговтались після епідемії ковіду, який дає багато ускладнень, відкладали лікування хвороб, які були на початкових стадіях, а з часом прогресували і потребують серйознішого лікування. Також постійно багато пацієнтів у відділенні реабілітації, яке вже потребує розширення. Адже наші захисники після травм і поранень мають проходити кілька курсів лікування у рік.
Тож у таких складних умовах медики Кіцманщини роблять усе можливе для покращення здоров’я наших людей, бо наша місія — допомагати зберігати здоров’я і рятувати життя.
