Багато жителів Кіцманщини і Буковини вперше почули про чомусь маловідому карстово-спелеологічну пам'ятку природи місцевого значення “Совицькі понори” після того, як Чернівецька обласна прокуратура оприлюднила інформацію про оскарження рішення про передачу в оренду земель пам’ятки природи «Совицькі понори» на Буковині, вартістю 1,5 млрд грн.
Навіть місцеві жителі, яких ми запитали, не знали, що це за пам’ятка, де вона розташована. Тому ми почали шукати інформацію про “Совицькі понори”. А ставки, один з яких розташований на території, що відноситься до цієї пам‘ятки, здавна використовують для риборозведення.
Понор — [від хорв. ponor — прірва] — карстова форма рельєфу у вигляді отвору на поверхні водорозчинних гірських порід, яка поглинає воду і відводить її в глибини закарстованого масиву. За формою це циліндричні, щілинно- або лійкоподібні канали, що утворюються у днищах карстових лійок, котловин, польє.
Найповнішу інформацію про цю пам’ятку знайшли у колективній монографії загальна інформація про території та об'єкти природно-заповідного фонду Чернівецької області “Заповідні перлини Буковини: атлас-довідник”, виданий у 2017 році. Ось як там описується карстово-спелеологічна пам’ятка природи місцевого значення «Совицькі понори»:
Площа: 21,5 га. Розташування: Кіцманський район, околиці с. Кліводин. Підпорядкування: Суховерхівська сільська рада. Утворення: Рішення виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 17 березня 1992 року № 72 (геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Совицькі понори», площа 3,5 га); Рішення 17 сесії Чернівецької обласної ради ХХІІІ скликання від 20 грудня 2001 року № 171-17/01 (спелеокарстова пам’ятка природи місцевого значення «Совицькі понори», площа 21,5 га).
Карстові понори в гіпсоангідритах розміщені 1,2 км північно-східніше с. Кліводин у днищі долини р. Совиця Кіцманська. Є джерелами висхідного розвантаження карстових вод (воклюзи) трансвододільної Совиця Ставчанська – Совиця Кіцманська спелеокарстової системи. Вскриті під час проведення меліоративно-видобувних робіт і зняття перекриваючої товщі заторфованих родючих відкладів заплави у вересні 1987 року. Являють собою щонайменше три типові карстові лійки діаметром до 5 м і глибиною 5 м. За гідрологічними замірами дебіт усіх воклюзів становить до 120 л/с в меженний період. В основній вскритій лійці методом спелеопідводного обстеження виявлений вихід галереї в гіпсоангідритах шириною до 2 м і висотою до 0,8 м. Внаслідок пониження в цьому місці гідрокарстового базису на 2 м відбулося перехоплення річкового стоку в сусідній долині р. Совиця Веренчанська через колишній понорвоклюз озера «Бездонка», що різко активізувало карстові процеси. Внаслідок розчинення щорічний приріст порожнин у спелеокарстовій системі становить до 3,5–4,0 тис. м3. Пам’ятка природи має надзвичайну науково-пізнавальну й екологічно-практичну цінність.
Як же сталося так, що території пам’ятки здають в оренду і використовують для риборозведення?
Читаємо Ухвалу від 01.01.2024 по справі 926/5604/23 Господарського суду Чернівецької області. У ній, зокрема, зазначеється, що прокуратура вимагає визнати недійсним договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 20.06.2022, укладений між Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Захарюком І.Є. на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 на загальну площу 26,3462 га, що розташована на території Кіцманської міської ради, за межами населеного пункту с. Суховерхів Чернівецького району Чернівецької області.
Свій позов прокурор обґрунтовує обставинами, пов'язаними з існуванням на території Кіцманської міської ради карстово-спелеологічної пам'ятки природи місцевого значення "Савицькі понори" площею 21,5 га, які є об'єктом природно-заповідного фонду України.
Розпорядженням Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області від 31.10.2005 затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду приватному підприємцю Захарюку І. Є. земельну ділянку водного фонду загальною площею 26,3462 га, а в подальшому між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 26,6462 га за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129.
За договором від 29.12.2014, строк дії договору оренди від 31.10.2005 продовжено до 07.11.2021.
В подальшому, у зв'язку з переходом вказаної земельної ділянки у власність Кіцманської міської ради, міська рада продовжила строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2014, уклавши з відповідачем №2 додаткову угоду від 20.06.2022 строком на 10 років.
Оскаржуване рішення від 12.11.2021 та договір від 20.06.2022, за твердженням прокурора, суперечать вимогам статті 51 Водного кодексу України, оскільки законодавством визначено пряму заборону щодо передачі у користування на умовах оренди водних об'єктів для рибогосподарських потреб, які розташовані в межах території та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а земельна ділянка та водний об'єкт, які є предметом спору у цій справі мають спеціальний правовий титул (землі природно-заповідного фонду), адже, вважає прокурор, межі цієї спірної земельної ділянки частково накладаються на межі території вищезазначеної карстово-спелеологічної пам'ятки природи місцевого значення "Савицькі понори".
Тобто, як бачимо, цим підприємцем ділянка орендується вже майже 20 років і перший договір оренди було підписано з Кіцманською РДА.
Слід зазначити, що орендована ділянка за кадастровим номером 7322588600:02:001:0129 на загальну площу 26,3462 га займає 16 гектарів пам’ятки "Савицькі понори", загальна площа якої 21,5 га.
Ділянка з кадастровим номером є чітко накреслена на кадастрових картах, а точного розташування “Совицьких понор” у відкритих джерелах нам не вдалося знайти, лише приблизне зображення території. Зображення нижче.
Орендована ділянка на кадастровій карті
Позначення території природної пам’ятки "Савицькі понори"
Про те, як зникала воді у ставках вздовж Совиці через карстові утворення та про дослідження ділянок попри трасу КІцмань-Заставна писала обласна газета “Версії” у 2011 році. Нижче цитуємо частину цієї статті.
Як Бездонка проковтнула став
Сумна історія з наслідками, що зачіпають сьогоднішній день, трапилася на ставках Чернівецького облрибкомбінату в Кіцманському районі наприкінці не такого вже й далекого 1987 року. На початку грудня до облінспекції з охорони природи та Чернівецького спелеоклубу «Троглодит» звернувся директор цього підприємства. В.В.Шлемко бив на сполох: гине цінне маточне поголів’я риби, бо нагульні та зимувальні ставки, що живилися з річки Совиця-Веренчанська, залишилися раптом без води.
Обстеживши територію морозної (-10°С) сніжної погоди, виявили, що річковий стік вище за течією перехопила лійка озера Бездонка. Хоча раніше це озеро навпаки функціонувало в ролі воклюза, тобто джерела напірних висхідних вод, додатково підживлююючи річку. Основний же стік перехопили дві провальні лійки з лівого борту колишнього 30-гектарного ставка.
Причина цього реверсного феномену знайшлася в 2-х км від місця поглинання вод: у днищі долини сусідньої річки Совиця-Заставнівська Кіцманська «Сільгоспхімія» (районне виробниче об’єднання облагропрому) влаштувало кар’єр з видобування заторфованих відкладів. Під знятим півтораметровим шаром родючої «подушки» відкрився воклюз лійки, тобто карстове джерело 4-х метрів діаметром і 5 м глибини. З нього у спущений став витікав цілий паруючий потік з температурою води +10°С. На поверхні чітко випирали кола конусів потужних висхідних струменів.
Просте порівняння падіння рівнів води у двох суміжних долинах вималювало яскраву картину порушення гідравлічного рівня вод у карстовій підвододільній системі з наступною активізацією підземного перетоку з усіма небезпечними наслідками. На часі були термінові оперативні заходи.
Спільним рішенням облкомітету охорони природи та Чернівецької гідрохімлабораторії водоохорони (держводінспекції) було припинено роботи в кар’єрі і проведено оперативний тампонаж утворених провалів. Провели класичні карстологічні дослідження з трасування підземних вод органічним барвником – флюоресцеїном. Це не тільки наочно довело зв’язок між річками та визначило приблизні параметри підземних галерей-колекторів, а й дало змогу підрахувати темпи зростання підземних порожнин – по 4000 кубічних метрів щороку!
Прогнози спелеологів здійснюються
1991 року наші спелеологи додатково ретельно обстежили місце тих подій. А спелеолог та інженер-геолог Богдан Рідуш в акваланзі пірнув у неіснуючу, за даними ЧФ «Львівдіпроводгоспу», лійку. Більше того, це джерело горе-спеціалісти називали «плодом инсинуаций и интриг, не подтверждающихся никакими объективными аргументами», а нас, членів клубу «Троглодит», звинуватили в компроментації науки.
Так, тієї ради вже давно не існує, як і колишнього агропрому. Передбачений розрахунками економічний ефект давно проїли, прос…, і позабули, а карстова небезпека лише набирає темпів, додаючи клопоту і без того заклопотаним нинішньою економічною ситуацією господарям. Адже 4-5 тисяч кубометрів щорічного приросту порожнин – це не жарти! А карстові лійки, як і прогнозували спелеологи, посунули лівим бортом долини Совиці вже під саме село Веренчанку, перехоплюючи поверхневий стік ледь не біля витоків річки.
Карстові просадки вже є обабіч автотраси Чернівці – Заліщики і загрожують опорам високовольтної магістральної лінії електропередач. Два потужних карстових провали 2003 і 2004 років утворились на схилі неподалік озера Бездонка, вихоплюючи у селян розпайовані та приватизовані ділянки ріллі з потужними чорноземами. У місці основного поглинання стоку за період від 1987 року утворилась депресія об’ємом щонайменше 4 тисячі кубів у німбі 20 інших, дрібніших лійок і провалів.
«Совицькі болота і понори»
Отже, процес пішов! Як оцінять таке ґаздування нащадки?
Та все ж завдяки наполяганню спелеоклубу, долина стражденної річки Совиця-Веренчанська між селами Кліводин та Веренчанка Указом Президента України від 10 грудня 1994 року була проголошена ландшафтним заказником загальнодержавного значення «Совицькі болота». Для багатьох ця акція виявилася не зовсім бажаною. Бо, зрештою, вона була вимушеною. Як і створення 1992 року на площі 3.5 га, де розкрилися воклюзи, геологічної пам’ятки місцевого значення «Совицькі понори».
А тепер риторичне запитання: Хто нині фінансуватиме і виконуватиме необхідні протикарстові заходи, рекомендовані спелеологами ще у 1988 році? І хто конкретно відповість за наслідки скоєного, якщо облагропром почив у Бозі, а основні його бойові «штики» у більшості на пенсії?
Щоби врятувати цінну водно-болотну екосистему від знищення і перетворення на зарості бур’янів, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області за пропозицією спелеоклубу декілька років тому пішло на сміливий експеримент, який повністю виправдав себе: дозволив надати частину заказника у довгострокову оренду для ведення ставкового господарства за умов будівництва протикарстової дамби і відновлення водності. Долина знову ожила, до неї повернулося птаство.
Але останньої зими у днищі ставка утворився з десяток нових провалів, що дружно висмоктують дорогоцінну вологу і зловісно демонструючи свої апетити…
