Понад 250 хворих з коронавірусом лікувалося в Кіцманській центральній районній лікарні від 13 березня по цей час. Зараз пацієнти з COVID-19 лежать не лише в інфекційному відділенні, де є 30 ліжок, а й у терапії. Про те, які виклики лікарні і медикам принесла пандемія коронавірусу, як триває втілення медичної реформи розповідає головний лікар Кіцманської центральної районної лікарні Володимир Хромюк.
— Як працювали у перші тижні, коли почали надходити пацієнти з коронавірусом?
— Перші дні, тижні були складними, у людей була паніка, — розповідає головний лікар Кіцманської ЦРЛ Володимир Хромюк. — У лікарні не вистачало засобів захисту для медиків — особливо костюмів, масок, а також дезінфікуючих засобів. Терміново купити їх не могли, бо на початку епідемії ці речі були в дефіциті, а якщо продавалися, то значно дорожче, ніж до цього. Та і придбання товарів лікарня мусить здійснювати через тендерні процедури, які тривають місяць і більше. Тоді нас дуже допомогли благодійники. Люди особисто, підприємці, представники великих компаній та політичних партій — допомагали і масками та захисними костюмами, і навіть дороговартісним обладнанням.
Коли кількість хворих в інфекційному відділенні почала збільшуватися і ми розуміли, що це лише початок, то організували там цілодобовий лікарський пост. Окрім двох інфекціоністів, які фізично не могли цілодобово працювати, чергували у відділені інші лікарі, зокрема, терапевти.
Ми мобілізувались і морально, і матеріально, в чому нам дуже допомогли благодійники.
Обладнання на суму майже на 5 мільйонів гривень отримала КНП «Кіцманська ЦРЛ» від «Укргазвидобування».
— З початком епідемії коронавірусу і в Україні, і за кордоном інфікувалося багато медиків. Також були масові звільнення у лікарнях. Як було у Кіцманській ЦРЛ?
— Ми серйозно поставилися до захисту медиків, розділили потоки хворих. Хоч не завжди всім вистачало засобів захисту, медики розуміли ситуацію, адже найпершими ми забезпечували тих, хто лікував хворих з інфекцією. На даний час ми маємо 15 випадків інфікування коронавірусом медичних працівників, якщо порівняти іншими лікарнями, які лікують COVID-19, це досить низький показник. У загальному в області захворіли близько 700 медпрацівників. Не всі вони, але більшість інфікувалися на робочих місцях.
Масового звільнення медиків у нас теж не було, але кілька людей таки звільнилося через коронавірус — дехто з них був старшого віку і вирішив не ризикувати, у інших на звільненні наполягали родичі. Людей можна зрозуміти — за мізерні кошти, які отримували та й продовжують отримувати більшість медпрацівників, ризикувати своїм здоров’ям, працювати зі збільшеними навантаженнями, не кожен захоче. Колектив Кіцманської ЦРЛ — це пів тисячі людей, як у маленькому селі. Природньо, що тут постійно хтось звільняється, інші — приходять на роботу.
— Лікарня отримала гроші за лікуванн пацієнтів із коронавірусом?
— Ми підписали договір з НСЗУ на лікування хворих з коронавірусом — це 31-й пакет. Для цього ми повинні були мати у штаті певну кількість лікарів різних профілів, обладнання. Лікарня виконала ці умови і ми почали отримувати кошти на лікування від коронавірусу, які витрачаються на доплати медикам, закупівлю найнеобхідніших ліків, засобів захисту, антисептиків, яких витрачається в період епідемії дуже багато.
Загалом Кіцманська ЦРЛ підписала договори з національною служби здоров’я України на 12 пакетів медичних послуг. Поки що лікарня частково отримує субвенцію, частково — кошти НСЗУ. Але далі залишаться кошти лише НСЗУ, тож щороку будемо підписувати нові пакети медичних послуг, щоб лікарня могла функціонувати.
— Як просувається медична реформа? Ваші враження
— Цього року наклалася пандемія коронавірусу і втілення медреформи. Це досить складно, особливо, коли правила гри змінюються вже під час гри. Наша лікарня мала всі можливості для того, щоб стати опорною. Навіть встановили томограф, який зараз дуже допомагає для діагностики ускладнень у хворих на коронавірус. Але опорними лікарнями визначили інші заклади, мовляв — Кіцмань близько до Чернівців, там і будуть опорні лікарні. Якщо б Кіцманська ЦРЛ мала статус опорної, то отримала б 10-15 мільйонів гривень на обладнання та ремонти. Але ми не опускаємо руки і вишукуємо можливості для закупівлі різних сучасних апаратів. У цьому допомагають і органи влади, і благодійники. Наприклад, маємо новий рентген-апарат. Хочемо купити обладнання для проведення Імуно-ферментних аналізів. Метод ІФА-тестування визначає імуноглобуліни двох типів: M і G. Якщо виявляється M, то це говорить про гострий процес захворювання, якщо G — то людина перехворіла або інфікувалася вірусом і виробилися антитіла до цього захворювання. ІФА-тести дозволять розвантажити систему діагностування COVID-19 та підвищити її ефективність.
Ще є проблема із фінансуванням безкоштовних ліків. Не виділяють централізовано кошти на медикаменти для людей з пересадженими органами — у рік на це потрібно понад 2 мільйони гривень, місцеві бюджети не мають змоги покрити ці витрати.
— Уряд обіцяє підвищити зарплати медикам з вересня.
— Це давно треба зробити, але ми поки що не знаємо, за який рахунок маємо збільшити фонд заробітної плати для виплат підвищених зарплат. Якщо для того, щоб заплатити більше коштів одним працівникам, треба буде скоротити інших - це не вирішення проблеми. Сподіваємося, уряд врахує потребу в фінансах для лікарень. Ми постійно шукаємо способи, на чому можна зекономити. Зокрема, торік викопали свердловину для води, адже міське водопостачання дороговартісне. Тепер частину цих коштів економимо. Багато поточних господарських проблем треба вирішувати.
— Бачимо в стінах лікарні більше людей, ніж було під час перших місяців карантину.
— Так, через карантин люди не можуть перестати хворіти іншими хворобами, зараз у різних відділеннях райлікарні лежать понад 150 хворих. Це менше, ніж до карантину, але ми пристосовуємося до нових умов. Хочу нагадати пацієнтам — після втілення другого етапу реформи до вузькопрофільних спеціалістів треба звертатися із направленням від сімейного лікаря. Саме сімейні вносять пацієнтів у базу і людина зможе отримати безкоштовні медичні послуги в межах тих пакетів, які лікарня підписала з НСЗУ. В цьому суть реформи — платити медзакладам будуть у залежності від кількості наданих послуг.
Звісно, нелегко змінювати систему, навіть і світогляд тих, хто звик працювати по старому. Але виходить, що медичні заклади будуть працювати в умовах конкуренції: хто надасть кращі послуги, до кого піде більше пацієнтів. Виживуть лише професійні і сильні лікарні. І я, і деякі мої колеги бачили, як працюють медики за кордоном, як оснащені там лікарні. І ми прагнемо, щоб так було і в Кіцмані.
Кіцманська ЦРЛ у травні почала отримувати гроші від Національної служби здоров’я України за лікування COVІD-19. Їх витрачають на зарплати медичним працівникам, медикаменти, засоби захисту і дезінфекції.
3 березня в Чернівцях зафіксували перший випадок захворювання на коронавірус. А 13 березня у Кіцманську ЦРЛ госпіталізували першого пацієнта з підозрою на цю хворобу. Діагноз згодом підтвердився.
Інфекційне відділення на 30 ліжок поступово заповнювалося хворими з Кіцманського і Заставнівського районів. Тому довелося розгорнути другу чергу — ще 25 ліжок у терапевтичному відділенні. Для цього облаштували окремий вхід у терапію з приймального відділення, заблокувавши інші входи, щоб не змішувалися потоки хворих і не поширювалася інфекція.
