Уродженка Чернівців, переможниця ювілейного фестивалю «Червона рута», учасниця десятого сезону популярного телевізійного шоу «Х-фактор», талановита співачка Марина Тимофійчук під творчим псевдонімом Navka запустила новий проект "Україна в піснях", в рамках якого знімає кліпи в різних мальовничих куточках України.
Перший кліп зняли у Кам’янці-Подільському, де по новому прозвучала українська народна веснянка: «Зеленая рутонька».
— Під час карантину, коли шоу-бізнес був практично на паузі, ти запустила новий проєкт «Україна в піснях». У чому його особливість?
— Цей проєкт ділиться на три частини. Перша – ще у 2005 році я їздила збирати народні пісні по селах Буковини, у 2018 році я їх обробила. Адже коли я їздила у Канаду, мене канадська діаспора попросила підготувати українські народні пісні і я зробила до них свої обробки. Коли розпочався карантин, я настільки важко емоційно пережила те, що не можна було кудись їздити, а для мене це дуже складно — знаходитись у квартирі. Я майже нічого не писала, це був не продуктивний період, але за цей час я зрозуміла, що це не просто так, що я наберуся енергії за цей період. Так і сталося! Я поїхала до Верховини в кінці травня, і коли приїхала, то у мене з’явилася ідея скласти пісні, зняти на них кліпи у різних куточках України. Бо коли я знімала кліпи за кордоном, всі мене питали, де я це знімала, вони б туди теж поїхали. Тому зараз я вирішила рекламувати Україну. До 13 пісень я мала свої обробки, я глянула у календар і побачила, що літо має 13 тижнів. Ну і я придумала такий дедлайн: 13 тижнів – 13 кліпів. 13 українських народних (часом забутих) пісень отримали нове сучасне звучання у моїй авторській обробці. І в 13 найпривабливійших туристичних локаціях України на них буде знято 13 відеокліпів за участі 13 українських етно-дизайнерів за 13 тижнів. Тобто у проекті представлені не лише пісні, а у одяг талановитих українських дизайнерів та туристичні локації.
— Нещодавно була презентація твого другого надзвичайно магічного і містичного кліпу «Вербовая дощечка» і третього — історичного «Чи ви, люди, спите, спите». «Вербовая дощечка» знана пісня на Буковині та в інших регіонах України. А де саме ти знайшла слова історичної композиції «Чи ви, люди, спите, спите», у якої навіть манера виконання свідчить про те, що це дуже давня історична пісня?
— Я знайшла її в Кіцманському районі в селі Южинець (саме з цього села родом мама Марини, а тато — з сусідніх Малятинців — авт.). Кого я не питала зі знайомих — ніхто не знав цієї пісні, але коли я її випустила, мені подзвонила мама і сказала, що це була улюблена пісня мого дідуся. Я відчуваю особливий зв’язок у цій пісні, вона також є моєю улюбленою. Хоча я розумію, що вона абсолютно не форматна, її не візьмуть на радіостанції (на жаль), але я відчувала те, що я її мушу записати.
— Вже відзнято багато матеріалу, ти проводиш багато часу, аранжуючи пісні, пошуку локацій, акторів, втілюєш різні ідеї через свою творчість. Розкажи, який для тебе найважливіший етап у створенні повноцінного музичного продукту?
— Тут є одна-єдина формула, якщо у тебе є, наприклад, вісім процесів створення кліпу і ти хочеш створити якісний музичний і візуальний продукт, то ти не маєш права помилитися ні на жодному етапі, тому що всі вкладення будуть марними.
— Ти пишеш пісні, знімаєш кліпи, ведеш бурхливу творчу діяльність, а ще ти мама двох синочків. Як ти поєднуєш це все?
— Коли діти були ще маленькими, ми розмовляли і намагалися визначити, що їм цікаво, що вони люблять. В той час мене багато хто переконував, що я займаюся не своєю справою, казали: займайся, краще, дітьми. Але коли я проводила весь час із дітьми, я зрозуміла, що їм цікаво слухати, коли я співаю, вони біля мене завжди танцювали, допомагали складати пісні. Мої сини від музики теж кайфують. Тож коли я дітей вчу мріяти і працювати, а сама не буду вірити у свої мрії, то вважаю, що це неправильне виховання. Зараз у нас це все гармонійно поєднується і я не відчуваю дискомфорту, займаючись і дітьми, і творчістю.
— Мабуть тебе часто про це запитують, але тим не менш: чому саме Navka, а, не як прийнято казати, — Мавка?
— В народі прийнято казати Мавка завдяки Лесі Українці, саме вона популяризувала це ім'я. Але у нас на Буковині кажуть Навка і Нявка, але мені Навка сподобалося більше, тому я взяла собі цей псевдонім. З різних тлумачень, які я читала, Навка — це дівчина, яка народжується з весною, вона сіє позитив, добро, яскраві кольори і допомагає людям. Саме таку місію я вибрала у своїй творчості.
— У своїх яскравих кліпах ти одягнена у не менш яскравий одяг з національною символікою. Чи є зв’язок між твоїм псевдонімом і стилем?
— Так, я довго обирала свій псевдонім, який би гармонійно поєднувався з моїм стилем, внутрішнім світом. Для мене це є одним цілим — псевдонім і моя самоідентифікація.
— Твою найпопулярнішу пісню «Татанці», переглянуло понад п'ять мільйонів осіб, вона стала вірусною, особливо в Чернівецькій області та за її межами. Чи є у тебе прихильники за кордоном України, якщо так, то як сприймають твою творчість іноземні слухачі?
— Насправді, я ж в Україні стала відомою саме через те, що у мене з’явилися прихильники за кордоном. Мої перші концерти були за межами України. Мене кликали в Італію, Канаду і після того я, як артистка, стала потрібною в Україні. Закордонні слухачі мене позитивно сприймають, більшість познайомилися з моєю творчістю завдяки періоду важкої емоційної лірики як «Я нап’юсь вина», «Я не дозволю вбивати мого брата», «Мій ворог називає мене сестрою». І хоча вони мене полюбили як артиста за ці пісні, зараз люблять і «Татанці», тому що всім подобається позитив.
— Коли ти розпочала свою творчість і з чим це пов’язано?
— Я завжди займалася творчістю, але у 2009 році у мене настало велике розчарування, коли всі говорили, що українські пісні не форматні, співати потрібно російською мовою. Тоді я вирішила це все залишити, а активізувалася аж у 2014 році. До того всі п’ять років, протягом яких я мовчала і не виступала, писала пісні. Але коли відбувалася Революція, на Майдані я зіграла свою пісню після того, як вбили Сергія Нігояна і все з того часу розпочалося. Люди кликали мене на благодійні концерти і для мене це був той момент, коли ти відчуваєш свою потрібність, тебе кличуть, твоя творчість цікаво людям.
— Хороший результат та швидкий успіх формується з ідеї, бюджету та команди. Чи сформувала ти свою команду, та чи важко було шукати однодумців у своїй творчості?
— Пошук людей – це задача №1, знайти свою команду з якою класно досягати успіхів, з якою не страшно програвати. Коли ти йдеш до успіху, то обов’язково будеш переживати і непродуктивні моменти. Зараз я можу сказати, що команда вже сформована, бо до того хтось мінявся за певних обставин, хтось емоційно, а хтось професійно не підходив.
— Ти пройшла досить довгий і непростий шлях, досягла успіху. Що порадиш, виходячи із власного досвіду, молодим музикантам-початківцям?
— Я пораджу слухати своє серце, не слухати скептиків, займатися своєю справою, незважаючи ні на що, і робити це якісно. Не боятися вчитися, питати порад, шукати однодумців. І якщо кожен день, кожен тиждень робити якусь річ, яка буде стосуватися розвитку своєї справи, ти обов'язково досягнеш успіху.
