Місцеві вибори у 2020 році: пояснюємо, як заповнювати бюлетені

Нова форма виборчих бюлетенів зустрінеться там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців). Також такий бюлетень матиме кожен виборець для голосування за депутатів районних рад і ще один - для голосування за депутатів обласних рад. Такий бюлетень треба “читати” по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч - пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Спочатку обираємо партію та ставимо “галочку”, “плюсик” чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію, а до другого квадрату вписуємо номер кандидата, якому хочемо допомогти піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Вносити цифри для голосування за кандидата треба буде дуже уважно. По-перше, бажано внести  максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо). По-друге, цифри необхідно вносити у другий квадратик для позначок, який розкреслено у виглядві трафарету (наприклад: раніше так писали індекси на листівках та поштових конвертах в Україні).

Так. Бо якщо виборець живе навіть у маленькій громаді, де обиратиме депутатів ОТГ за звичною багатомандатною виборчою системою за допомогою бюлетеня звичної форми , то до районної та обласної ради він обиратиме кандидатів за пропорційною системою із відкритими списками. А отже —отримає бюлетень нової форми (ліворуч — назва партії та першого номера у єдиному районному чи обласному списку цієї партії; посередині дві клітинки, в одній з яких треба поставити позначку, а в сусідній з нею трафаретом вписати цифри; праворуч — перелік кандидатів від кожної з партій з номерами, які треба вписувати в трафарет).

Зазвичай у більшості населених пунктів України людина отримає 4 виборчі бюлетені для голосування за: 1) очільника ОТГ, 2) депутатів відповідної ради ОТГ; 3) депутатів районної ради; 4) депутатів обласної ради.

Для голосування за голову ОТГ буде бюлетень тільки з переліком кандидатів. Якщо в ОТГ зареєстровано менше 10 тисяч виборців, то і в бюлетені для голосування за депутатів сільської ради необхідно буде також обрати лише з переліку прізвищ. Для голосування в раду ОТГ, де більше 10 тисяч виборців, а також у районну та обласну раду буде бюлетень нової форми, де треба буде обрати партію, а в сусідньому квадратику вписати цифри, що позначають номер кандидата цієї ж партії зі списку праворуч.

Звісно, нова система дещо складніша за попередню. І не тільки для виборців, яким необхідно навчитись користуватись новими бюлетенями, а й для членів комісій, які будуть рахувати бюлетені, а також для кандидатів та партій, які балотуватимуться, бо треба врахувати багато нових моментів під час організації своїх агітаційних кампаній. Але пропорційна система із відкритими списками — це можливість для виборця дійсно впливати на партію.

Виборень не лише обирає партію, а й впливає на те, хто саме з партії потрапить до відповідної ради. Тобто звична практика “кіт у мішку”, коли партія постійно рекламувала свою першу п’ятірку, а далі до списку міг потрапити хто завгодно, навіть ті, хто неформально “купив” собі прохідне місце у списку. А зараз саме виборець може вплинути на те, хто під брендом партії увійде до відповідної ради.

Кількість депутатів, що обираються у відповідну раду, чітко зазначена у Виборчому кодексі: 

• до 10 тисяч виборців — 22 депутати;
• від 10 тисяч до 30 тисяч виборців — 26 депутатів;
• від 30 тисяч до 50 тисяч виборців — 34 депутати;
• від 50 тисяч до 100 тисяч виборців — 38 депутатів;
• від 100 тисяч до 250 тисяч виборців — 42 депутати;
• від 250 тисяч до 500 тисяч виборців — 54 депутати;
• від 500 тисяч до 1 мільйона виборців — 64 депутати;
• від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців — 84 депутати;
• понад 2 мільйони виборців — 120 депутатів.