У День залізничника (який щороку відзначається 4 листопада) хочу розказати про те, як відкрила для себе чомусь непопулярний і, я вважаю, незаслужено майже забутий на Буковині вид транспорту — приміські потяги.
Чому я називаю його непопулярним? Проїхавшись кілька разів увечері з Чернівців до Кіцманя були випадки, що на весь потяг Чернівці-Стефанешти було не більше 10 пасажирів (у двох вагонах).
Чому я почала їздити до Кіцманя потягом? Я зі старшим сином записалася в Чернівцях на курси, які розпочинаються о 18:30 і закінчуються о 20:15. Довелося вирішувати, чим добиратися двічі на тиждень з обласного центру до Кіцманя. Виявилось, що остання маршрутка (яка їде через Кіцмань) рушає з Чернівців о 19:30. Нам такий час не підходив. Звісно, можна добиратися попутками, як і робить більшість наших земляків, які не встигають на автобус. Разово можна проїхатися на таксі, але двічі на тиждень протягом пів року цей варіант не дуже бюджетний. Тоді я згадала, що колись через Кіцмань ходив потяг «Чернівці-Стефанешти». Виявилося, що він і зараз їздить цим маршрутом, і ще у підходящий для нас час — у 20:40 відправляється із вокзалу, у Кіцмань прибуває в 21:34 за розкладом.
Які плюси та мінуси поїздок приміським потягом?
Зізнаюся, перший раз їхати було трохи лячно. Бо ж якщо потяг непопулярний, то, мабуть, має багато недоліків. Спершу ми не могли знайти, де знаходиться потяг (виявляється, на рельсах 22 тупику, а не на основних коліях). Два вагони і паротяг стояли в темному закутку, не було світла і всередині. Але, ледь рушивши, вагон досить яскраво освітили і їхати стало приємніше.
Зручність. У вагонах замість сидінь — тверді дерев’яні лавки. Довго сидіти на них незручно, але на невеликі відстані можна потерпіти. А оскільки у вагоні нам траплялося від 2 до 20 пасажирів, то практично кожному пасажиру можна вибрати окрему лавочку і навіть прилягти, вмостивши сумку чи куртку замість подушки.
Ціна. Квиток з Чернівців до Кіцманя коштує так само, як і на маршрутку — 18 гривень. Купити квиток можна у касі вокзалу або у потязі, для цього контролер тут ходить із касовим апаратом. Із студентським квитком — знижки.
Час. Потяг їде майже годину до Кіцманя. Досить довго, бо маршрут проходить через Мамаївці, Лужани, і аж потім — поворот до Лашківки. Ще один мінус — відстань від залізничного вокзалу до центру Кіцманя приблизно 1,7 км. Без важких сумок можна прогулятися перед сном. Але тим, хто живе ще далі від вокзалу, йти треба далеченько.
Надійність і безпека. Залізничники кажуть, що приміські потяги іноді відміняють. Нам за десять поїздок такого не траплялося. Але одного разу відправка (і прибуття) потяга затрималися на 30 хвилин! Ну, добре, що мобілка була заряджена, у вагоні не холодно, почекали і поїхали.
Одним із основних аргументів «за» потяг і «проти» попуток була безпека. Ми починали добиратися з Чернівців, коли Буковину окупували осінні тумани, тож видимість на автошляхах, особливо ввечері, була дуже погана. Та й у «попутці» незрозуміло, чи досвідчений і уважний водій трапиться. Зважаючи на те, яка кількість ДТП трапляється щодня, а незабаром почнуться приморозки і ожеледиця, їхати потягом однозначно безпечніше.
Тож якщо вам потрібно добиратися до Чернівців у час, коли маршрутний автотранспорт уже (або ще) не ходить, ознайомтеся із розкладом приміських потягів. Через Кіцманський район (зупиняючись на станціях в Мамаївцях, Лужанах, Кіцмані, Неполоківцях) їздять кілька приміських потягів у різний час.
