Міністерство розвитку економіки з 18 серпня 2020 року дозволило, за бажанням, вказувати у фемінітиві назву професії в кадрових документах. Про це йдеться у відповідному наказі «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора».
В основних положеннях документа зазначено, що професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка), але від тепер є можливість за бажанням вживати фемінітиви. «За потребою користувача при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи», – йдеться в тексті наказу.
Наприклад, замість «соціолог», за бажанням, можна писати «соціологиня», замість «інженер» – «інженерка», замість «верстатник» – «верстатниця».
Нагадаємо, що минулого року у травні Кабмін затвердив оновлений правопис. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. У ньому йдеться, що фемінітиви утворюються за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та інших від іменників чоловічого роду.
Раніше «Детектор медіа» публікував короткий конспект основних змін у правописі.
Директорка, кравчиня, філологиня
У нову редакцію українського правопису включили фемінітиви. Чітких правил щодо їхнього вживання не вказано. У документі йдеться, що фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та інших від іменників чоловічого роду.
Наприклад: директорка, редакторка, дизайнерка, кравчиня, плавчиня, філологиня.
«У правописі немає слова “фемінітиви”, а слова на позначення осіб жіночої статі у професійній та інших сферах в українській мові були завжди, і в цьому немає нічого екзотичного. Новизна в тому, що зараз під впливом різних суспільних поглядів відбувається стрімке розширення використання фемінітивів. Спірність у тому, наскільки це виправдано. Правильно це чи неправильно — життя розставить усе на свої місця», — розповів Богдан Ажнюк, співголова мовної комісії, яка працювала над новою редакцією правопису.
