Найвідоміший музей, який розташований на території Кіцманського району, — це, безумовно, садиба Івана Миколайчука. В невеличке село Чортория постійно приїжджають з усієї України та з-за кордону поціновувачі таланту геніального актора, сценариста, режисера і справжнього українця.
15 червня, у день народження Івана Миколайчука, тут проводять колоритний фестиваль «На гостини до Івана». І неодмінно гості заходять у невеличку дерев’яну хатину, де народився і виріс Іван та його брати й сестри.
Тож перший експонат — це сама дерев’яна будівля, типова буковинська хата, яка збереглася практично незмінною з часів дитинства Івана Миколайчука. Лише дах її раніше був покритим соломою, пізніше — шифером, а кілька років тому покрівлю зробити з ґонту — дерев’яної дранки.
У хаті зберіглася проста дерев’яна колиска, в якій виколисали десятьох своїх дітей подружжя Василя та Катерини Миколайчуків. Четвертим був Іванко. Коли батько забирав його з матір’ю з пологового будинку, підводу обстрілював фашистський літак. Адже в червні 1941 розпочалася війна на території України та СРСР.
Наступний маловідомий, але дуже цікавий експонат — оголошення про розшук Василя Русина, якого зіграв Іван Миколайчук у релігійній драмі «Спокута чужих гріхів». Цей папірець із знімального майданчика Іван прислав рідним у листі на різдвяні свята, коли сам не зміг приїхати. Із гумором дописав у куточку: «Як десь здибите його на Різдво у Чорториї, піймайте й напоїть. А потім – похмеліть». І підпис актора.
Ще один реквізит із знімального майданчика, який є в музеї — цимбали, на яких грав герой Івана Миколайчука — Петро Дзвонар в культовому фільмі «Білий птах з чорною ознакою». У цій кінострічці багато буковинської музики, яку виконували Глиницькі музиканти.
Домашні речі сім’ї Миколайчуків. Тут важко вибрати якийсь один експонат, адже всі вони використовувалися в побуті сто і більше років тому, зберігають пам’ять і тепло рук людей, які тут жити. Це і старовинна ікона Богоматері, і кросна, і дерев’яна скриня із вирізьбленими орнаментами, і порцеляновий та глиняний посуд і багато іншого.
Та найголовніше — в музеї-садибі детально розказує цікаві факти, спогади і історії про Івана Миколайчука, його сім’ю і творчість племінник актора — Михайло Грицюк, який особисто знав дядька Івана та добре знайомий із багатьма кіномитцями, які часто приїжджали в Чорторию і продовжують навідуватися сюди.
Михайло Грицюк, племінник Івана Миколайчука, на порозі музею-садиби кіномитця.
