Тепла осінь. Жовте і багряне листя. Мабуть, саме така погода надихнула нашого славетного земляка Володимира Івасюка написати надзвичайно романтичний вірш, який став піснею — "Залишені квіти".
Тож пропонуємо вам послухати пісню в оригінальному виконанні Володимира Івасюка та скласти пазл. На картинці — одне з найвідоміших місць Кіцманя — пам’ятник Маестро і осінній сквер.
Пісня записана 50 років тому!
Музика: Валерій Громцев, вірші та виконання: Володимир Івасюк
Супровід: ВІА "Карпати" п/к Валерія Громцева. Запис 1969 р.
Залишені квіти
Скоро вечір...
Одинокий лист гнаний вітром пролітає повз мене.
Він сюди більше не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я, бо навіщо?
Моє кохання, як той жовтий лист,
Воно може впасти тільки до твоїх ніг...
Приспів:
Не знаю я, коли сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут
Залишив, залишив я.
Можливо вітер підхопить оцей квітень,
До якого не торкалися твої руки
І понесе в світ золотим жовтим листком.
Ні, краще нехай бере його швидка вода.
Приспів
