У рамках соціального проєкту «Рак – крупним планом» ми розповідаємо про симптоматику, діагностику та методи лікування різних видів онкології.
15 жовтня – Всесвітній день боротьби з раком молочної залози (20 – Всеукраїнський). Як не захворіти на цей вид онкології та куди звертатися у випадку діагностування раку – у матеріалі.
Допоміг розібратися в цьому багатоскладовому питанні Ілля Тащук, головний лікар чернівецького обласного онкологічного диспансеру.
Ілля Тащук, головний лікар чернівецького обласного онкологічного диспансеру.
Діагноз: рак молочної залози, а жінка розуміє це так: «якщо я навіть виживу, залишуся без грудей». Незважаючи на те, що це виліковна хвороба, неувага до себе та страх стають перешкодою для одужання. Життя після є, жіночу красу вже давно здатні зберегти спеціалісти, а як проходить лікування читайте у цій статті.
— З чого починається боротьба з раком молочної залози?
— Основне перше завдання стосується виявлення захворювання на ранній стадії, що можливо тільки впровадженням мамографічного скринінгу (пацієнтки в різних країнах у віковій категорії від 45-50 до 65-70 років щонайменше раз на два роки запрошуються на проведення безкоштовної мамогрофії, в деяких країнах додають ще ультразвукове дослідження молочних залоз). В таких ситуаціях можна виявити так звані допальпабельні форми, коли ні пацієнтка, ні лікар-мамолог не пальпують пухлину, тобто вона доволі маленьких розмірів, і в такій ситуації результат лікування вважається найуспішнішим.
Для впровадження такого дослідження в Україні необхідно: закупити велику кількість мамографів (для Чернівецької області необхідна наявність як мінімум десяти мамографічних комплексів), організація кол-центрів, а отже створення нових робочих місць та залучення фахових спеціалістів.
Відповідно це має бути безкоштовно, інакше Ви людину не залучите до цього. І ще один третій момент, який стосується впливів на людину, щоб вона таки прийшла, бо є ряд людей, які говорять: «поки в мене нічого не болить чи поки я нічого не знаходжу не морочте мені голову». Окрім соціальної реклами, окрім медіа-проєктів, мають бути певні фінансові втручання. Що я маю на увазі: наприклад, якщо в Європі людина не з’являється з поважної причини один або два, або три рази, коли її запрошують повторно, там є певні санкції від роботодавців або від страхової компанії, в якій ця людина застрахована. Це отой третій момент, який є дуже важливий в ранньому виявленні. Нам з Вами зараз в Україні залишається тільки самообстеження.
Коли виявляється якесь утворення, наступне завдання виключити або підтвердити його злоякість. Існує певний комплекс обстежень, в цьому переліку є пункційна біопсія (здебільшого це товстоголкова біопсія): за допомогою обладнання, під місцевим знеболенням робиться невеличкий розріз шкіри (1 – 1,5мл), куди заводится специфічно товстого діаметру голка, яка бере з пухлинки частину тканини, як біопсійний стовпчик, далі від патогістологічної лабораторії надходять результати. В операційній ми можемо вилучити цю ділянку, відправити на експрес біопсію, і за 20-30 хвилин гістологи кажуть вже остаточно, з чим лікарі мають справу. За даними обстежень визначається об’єм операцій та можливості. Обов’язково заздалегідь відбувається розмова з пацієнткою, вона має розуміти, що буде відбуватися під час операції, коли буде під наркозом, які покрокові дії хірургів.
— Чи позбавляє лікування грудей?
— До 1995 року був стандарт оперативного втручання – видалення молочної залози. Зараз приблизно 70% операцій ми проводимо органозберігаючих, тобто, ми зберігаємо груди або маємо можливість і володіємо методиками, коли ми забираємо груди, образно кажучи, з середини та відновлюємо їх одномоментно чи це імплантатами, чи це будуть лоскути, які пересаджуємо, щоб заповнити недостачу тканини молочної залози.
Якщо пухлини доволі великі: 4-5 см, коли набряково-інфільтративні форми, коли є набряклість шкіри і взагалі молочна залоза набрякша, коли є великі позитивні лімфатичні вузли, ми в цій ситуації спочатку, перед оперативним втручанням призначаємо спецефічні методи лікування. В основному це хіміо-гормонотерапія в об’ємі 4 або 6 циклів до операції, і ми, відповідно, можемо зменшити пухлину, перевести даний випадок в органозберігаючу операцію.
У разі запізнього звернення, шанси менші набагато. Тому що ми онкологи і ми не вміємо робити в першу чергу естетичну, а онкологічно неправильну операцію. Тому що це є життя пацієнтки, але завжди можна через рік, через два звернутися до методики по реконструкції молочної залози, ми ними також володіємо.
Навіть якщо пухлина в пацієнтки виявляється на ранніх стадіях, не обійтися без імоногістохімії. (Імуногістохімія це чотири показники, перших два це гормон-залежність цієї пухлини, третій показник, це наявність епідермального фактору ризику(це HER2 new рецепторів, які говорять про певну агресивність пухлини) і четвертий – Кі-67, це індекс проліферації, щоб розуміти наскільки ця пухлина шкідлива, наскільки швидко ці клітини мали здатність ділитися.) В залежності від цього бувають пухлини на ранніх стадіях, але «з характером». Тобто, коли є якась прогностична комбінація цих чотирьох показників, в такій ситуації можуть назначити і курси хіміотерапії, і променевої терапії, і агресивніші методики.
— Можна чітко окреслити лікування стадій?
— Ви не знайдете такої кореляції. Так при першій стадії, імовірно, що ми розпочнемо з оперативного втручання і, якщо ми збережемо грудь в цій ситуації, то обов’язкове проведення променевої терапії. І потім тривало пацієнтка може пити гормонотерапію, вона абсолютно нормально переноситься. Так, погоджуюся, такий ще варіант можливий при 2а стадії. При 2b стадії, зазвичай також залежить від нюансів, буває таке, що ми або до, або після операційно призначаємо курси хіміотерапії. 2b – це або пухлина більше 5 см або пухлина менша 5 см, але є наявні позитивні лімфатичні вузли. Відповідно 3а, 3b це без варіантів, ми підключаємо і курси хіміотерапії, і оперативне втручання, і, можливо, опісля оперативного втручання так само завершуємо променевою терапією. Потім пацієнт тривало п’є, до 5-ти років, гормонотерапію, якщо пухлинка гормонозалежна. Відповідно 4-та стадія – це питання в основному йде про продовження життя пацієнта, ми вирішуємо ситуаційно, чи вартує оперувати молочну залозу, чи вартує забирати, чи відповідне лікування, залежно від імуногістохімічного статусу.
— Чи можуть люди собі дозволити здоров’я? Скільки коштує курс лікування?
— Він є безкоштовним, тому що в нас є всі препарати для першої лінії в достатній кількості. Елементи другої лінії хіміотерапії у нас періодично є, періодично закінчується, але в принципу також в основному це не є великою проблемою для наших пацієнтів. От коли не ефективна друга лінія хіміотерапія або друга лінія гормонотерапія, наступний крок він є, але він є малодоступний для пацієнтів. Цих препаратів немає ні в Державних закупівлях, ні в Національному переліку, а поза ним лікарня не має права закупити. На таких місяць лікування тим чи іншим препаратом сягає від 30 до 100 тис грн.»
— Чи з’являються нові методики лікування раку?
— Колись використовували імпланти, тепер віддається перевага вільним лоскутам, або лоскутам на живлячій ніжці, тому що цей елемент є, по-перше, не затратним фінансово для пацієнта, а, по-друге, це звичайна тканина тож поводить себе, як звичайна молочна залоза. Крім того із нового в Україні активно вже роки два-три використовується сторожова лімфодисекція. Є певні подальші напрацювання, які не тільки в Україні, але й у світі ще не впроваджені, це лікування так званого агресивного тричі негативного раку молочної залози, досліджуються певні препарати, використання яких також покращує результати лікування.
Чим пізніше Ви звернетеся до лікаря, тим дорожче Вам доведеться платити. І добре, якщо мова йтиме про гроші, бо на життя не видають кредит.
Інтерв’ю записала Маргарита Юхименко.
ДОВІДКА:
Соціально-медійний проєкт «Рак – крупним планом»
Мета проєкту: зниження статистики захворюваності на рак в Україні; допомога онкохворм дітям; підвищення престижності професій онкологів та онкологічних медсестер; створення всеукраїнської інформаційної кампанії кінцевою метою якої буде державне фінансування скринінгових програм; розробка та збір пропозицій з центру та регіонів (онкологи, цитологи, економісти, волонтери, пацієнтські організації) щодо Національної та Регіональних стратегій по боротьбі з раком; просвітницька місія та освітня онкологічна програма.
