Чернівецькі редакції використовують різні підходи до підписування фотографій – від детальних фотокредитів і водяних знаків до загального зазначення джерел у тексті матеріалу. Регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області переглянула контент сайтів “Молодий буковинець”, “0372”, Суспільне Чернівці та МА АСС з 11 до 22 травня, щоб дослідити, як локальні медіа працюють із візуальним контентом та позначають його походження. Також окремо поспілкувалися з фотографами й редакторами про авторське право та сучасні практики використання фото у медіа.
“Кожна фотографія – чиясь робота й об’єкт авторського права”
Кожну публікацію на сайті 0372 медійники ілюструють фото або згенерованим ШІ зображенням. Кожне із них має підписи та джерела. Аналіз матеріалів 0372 показує, що редакція системно підходить до підписування фотографій та ідентифікації джерел візуального контенту. У всіх проаналізованих публікацій під фото вказують авторство або джерело отримання світлини.
Для власних фотографій редакція часто застосовує підписи на кшталт “Фото: 0372”, “Фото: Альона Гавриловська для 0372”, а також додає фірмовий водяний знак медіа. У випадках використання фотографій пресслужб або державних структур редакція переважно зазначає конкретне джерело. Наприклад, у матеріалах бачимо підписи: “Фото: Чернівецька міська рада”, “Фото: Військова частина 3113 Національної гвардії України” тощо. Такий підхід дозволяє аудиторії розуміти походження зображення та відповідає базовим принципам прозорості. Окремо варто відзначити практику маркування контенту, створеного штучним інтелектом. Редакція прямо вказує, що зображення “створене журналістами 0372 за допомогою ШІ”. Це демонструє увагу до нових етичних викликів у медіасфері та намагання не вводити аудиторію в оману щодо походження ілюстрацій.
У редакції 0372 кажуть, що дотримуються принципів коректного використання фотографій та позначення їхнього походження. Директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко, до структури якої входить сайт 0372, розповіла, що власний фотоконтент редакція ідентифікує кількома способами: водяним знаком, фірмовим дизайном або підписом під світлиною. Окремо в редакції наголошують на маркуванні зображень, створених ШІ.
Кожне зображення на сайті 0372 має підписи із авторством або джерелом. Фото: Скрин: 0372
“Якщо ми генеруємо зображення за допомогою штучного інтелекту, то обов’язково зазначаємо про це в описі”, – каже Олександра Пилипенко. Щодо використання сторонніх фотографій, у редакції посилаються на власну редакційну політику, яка передбачає обов’язкове зазначення джерела походження зображення. Ідентифікацією авторства або джерела, за словами медійниці, також можуть слугувати водяні знаки на фото. Наприклад, позначки державних структур чи пресслужб. “Кожна фотографія – це чиясь робота й об’єкт авторського права, тому ми це враховуємо при використанні сторонніх зображень”, – зазначила Олександра Пилипенко.
Практика маркування фотографій у “Молодому буковинці”
“Молодий буковинець” використовує кілька форматів зазначення авторства або джерела фотографій. У частині матеріалів медіа вказує джерело безпосередньо під світлиною, наприклад, “Фото: ДСНС Буковини”. В інших випадках походження зображення можна зрозуміти лише з тексту публікації: “Про це повідомляє Чернівецька ОВА” або “Про це повідомляє Чернівецький обласний центр зайнятості”, однак окремого фотокредиту під самою фотографією немає. У всіх матеріалах в адмінпанелі зазначене ім’я автора публікації поруч із датою та рубрикою. Водночас із такого формату не завжди зрозуміло, чи йдеться лише про автора тексту, чи також про автора фотографій та фоторепортажу загалом.
На сайті “Молодого буковинця” фото майже не підписують, а вказують загалом джерело інформації та авторів публікації. Фото: Скрин: “Молодий буковинець”
Редакторка “Молодого буковинця” Людмила Осадчук зауважує, що автор матеріал не завжди є автором фотографій. Водночас окремо фотографа у публікації редакція не виділяє: в адмінпанелі сайту його позначають як “автора №2”.
З водяними знаками та з “відкритих джерел”
Переважно всі фото на сайті МА АСС мають підписи із зазначенням джерела. У більшості проаналізованих публікацій медіа використовує чіткі та помітні фотокредити, які дозволяють ідентифікувати автора світлини або джерело її походження. Для власного контенту редакція часто застосовує комбінований підхід: на самих фотографіях розміщують водяний знак “ACC media agency”, а під фото додатково вказують автора або джерело. Наприклад, у матеріалах трапляються підписи: “Світлини Максима Козменка для МА АСС”. Сторонні фотографії редакція переважно позначає конкретним джерелом: “Фото: Суспільне Чернівці”, “Фото: Володимир Лук’янюк/фейсбук”, “Фото: Дністровська РВА” тощо. Водночас трапляються поодинокі випадки із підписом: “Фото з відкритих джерел”.
МА АСС переважно вказує авторство фоторепортажів.Фото: Скрин: МА АСС
Загалом медійники активно використовують водяні знаки на власних фото, причому брендоване маркування розміщується безпосередньо на зображенні у більшості фоторепортажів та новинних матеріалів. Такий підхід виконує одразу кілька функцій: захищає контент від несанкціонованого копіювання та підсилює впізнаваність бренду медіа.
В.о. головної редакторки МА АСС Яна Андрущак зауважила, що для новинного сайту та соцмереж маркування візуального контенту – це не технічна дрібниця, а стандарт довіри. “Наша редакція намагається максимально притримуватися принципу, що кожне фото повинно мати підпис із зазначенням авторства. Ілюстративні матеріали, скриншоти та згенеровані ШІ зображення зобов’язані також мати чітке маркування”, – каже медійниця.
Яна Андрущак зазначає, що редакція раніше фіксувала випадки порушення авторського права з боку інших медіа: їхні фотографії з місця подій використовували без належного зазначення авторства або з обрізаним маркуванням. За її словами, такі ситуації вдавалося швидко врегулювати без публічних конфліктів. Водночас проблемою залишається використання матеріалів сайту місцевими телеграм-каналами, значна частина яких не вказує джерело чи автора. Через відсутність комунікації та неможливість встановити власників таких пабліків редакція фактично не має механізмів впливу на подібні порушення.
Суспільне Чернівці: кожне фото з авторством та описом
Суспільне Чернівці вказує авторство або джерело світлин, описує, що саме зображено на світлині та підписує фото пресслужб, органів влади чи агенцій. У власних репортажах медіа часто зазначає не лише назву редакції, а й ім’я автора фотографії. Також у матеріалах трапляються колажі та ілюстративні фото з відповідним маркуванням.
Суспільне Чернівці підписує всі зображення, якими ілюструє свої матеріали. Фото: Скрин: Суспільне Чернівці
Головна редакторка Суспільне Чернівці Алла Подлєсна розповіла, що редакція розділяє фото, які використовує, на кілька категорій. Власні світлини підписують як “Суспільне Чернівці”, а для авторських фоторепортажів із місця подій зазначають імена фотографів, наприклад: “Василь Григоряк, Суспільне Чернівці”. Окремо редакція використовує фото інформаційної агенції УНІАН – відповідно до укладеного договору та з обов’язковим зазначенням джерела. Якщо потрібних зображень немає, журналісти звертаються до безплатних фотостоків, зокрема Unsplash.
“Також використовуємо фото з мережі як UGC-контент. Це фото з місця подій, куди ми не дістались. Так само підписуємо авторство фото органів влади чи пресслужб. Фото фотографів не беремо, бо так порушуємо авторське право. У виключних випадках можемо запитати, чи можна використати фото, але намагаємось мінімізувати і використовувати власні фото. Фото агенцій ніколи не беремо, якщо не маємо з ними договору і не купили ці фотографії”, – зауважила Алла Подлєсна.
Фотожурналісти про порушення авторського права
Фотокореспондент “Шпальти” Тарас Піц каже, що випадки порушення авторських прав у роботі фотографів радше буденність, ніж виняток. За його словами, найчастіше фотографії без дозволу використовують у соціальних мережах, особливо у локальних пабліках та групах. “Таких випадків дуже багато. В основному, фото крадуть різні групи у соцмережах, при чому не гребують обрізанням водних знаків. На зауваження іноді вказують автора, а іноді ігнорують”, – розповідає фотограф. Він пригадує і показовий випадок, коли одна з його популярних світлин почала “мандрувати” між соцмережами. Спершу фото поширили з Facebook до Instagram, а згодом знову повернулося у Facebook уже через сторонні сторінки. Відтак світлина втратила не лише якість, а й авторство. “Поки моє фото мандрувало з Facebook в Instagram, а відтак повернулося назад у Facebook – воно дуже сильно втратило у якості, зазнало сторонньої обробки, і було обрізане. А авторство просто загубилося”, – розповів Тарас Піц.
Фото Чернівців, яке неодноразово поширювали у соцмережах без дозволу та зазначення авторства.
Фотокореспондент переконаний: одна з причин порушень – слабка практика захисту авторського права та фактична відсутність відповідальності за крадіжку фотографій. “Через погано прописані закони й фактичну відсутність відповідальності крадіжки фотографій стають чимось буденним, і від цього сумно”, – додає фотокореспондент. Медіа, з якими він співпрацює останнім часом, його авторство вказують коректно. Однак, спостерігаючи за роботою колег, він часто помічає, що в багатьох публікаціях зрозуміти, кому належить фотографія, практично неможливо. “За роботами колег я завжди спостерігаю і можу тільки вгадувати, кому належать ті чи інші фото”, – каже він.
Фотограф, фотожурналіст Максим Козменко каже, що проблема невказаного авторства у медіа та публічному просторі досі актуальна, хоча такі випадки трапляються вже рідше. За його словами, місцеві видання дедалі частіше починають цінувати роботу фотографів і коректно підписувати світлини. Водночас Козменко неодноразово стикався з порушеннями авторського права. Зокрема, його фотографії, зроблені для одного чернівецького медіа, публікували в іншому виданні під чужим авторством. Бували й випадки, коли редакції, яким фотограф особисто надавав світлини, не зазначали його прізвища. Окремо фотожурналіст звертає увагу на використання знімків у соцмережах, де контролювати поширення фотографій значно складніше. Він розповів, що нещодавно громадська діячка опублікувала у Facebook добірку світлин із мистецької події, серед яких були і його роботи – без дозволу та без авторства. Лише після зауваження фотографа у коментарях вона перепросила і додала інформацію про авторство.
Що каже закон про авторство фото
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук пояснює, що закон не встановлює чітких вимог щодо підпису фотографій у медіа. За його словами, автор може не зазначати своє ім’я, а редакція, яка володіє майновими правами на знімок, має право маркувати фото назвою медіа. Володимир Зеленчук зазначає, що фотограф має право вимагати від медіа належного зазначення свого імені під час використання твору. Якщо ж автор не висуває таких вимог, відсутність підпису сама по собі не завжди означає порушення. Однак саме чітке маркування авторства допомагає уникати суперечок та забезпечує прозорість використання контенту. Експерт звертає увагу: якщо видання не публікує окремих умов використання своїх фотографій, спрощений формат підпису може ускладнювати правомірне використання таких зображень іншими особами. Адже у більшості випадків вільне використання твору передбачає обов’язкове зазначення автора та джерела запозичення.
“Підпис лише логотипом редакції не дає розуміння, хто саме є автором фотографії”, – каже Зеленчук. Саме тому юристи у сфері інтелектуальної власності радять використовувати класичний формат копірайту: знак ©, ім’я автора, через скісну риску правовласника, а також рік створення фото. На думку юриста, такий формат допомагає чітко ідентифікувати осіб, які володіють авторськими правами, а також полегшує захист цих прав у разі їхнього порушення. Це важливо як для тих, хто хоче законно використовувати фотографії, так і для самих авторів та правовласників.
Загалом використання фотографій у медіа регулює Закон України “Про авторське право і суміжні права”. Документ передбачає окремі випадки, коли зображення можуть публікуватися без прямого дозволу автора, однак навіть тоді обов’язковим залишається зазначення авторства або джерела походження фото. Юристи наголошують: якщо фотограф опублікував світлину у соцмережах, це не означає, що її можна вільно використовувати без погодження. З професійної та етичної точки зору, варто щонайменше повідомляти автора або отримувати його згоду на публікацію. Фотокредит – це не лише юридична вимога, а й елемент професійних журналістських стандартів. Чітке зазначення автора свідчить про відповідальність редакції, підвищує довіру аудиторії та підтримує культуру поваги до інтелектуальної власності.
Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області
