Сьогодні ветерани праці з Глиниці Мамаївської сільської ради продовжують їх славетний шлях оркестрової музики. Вони підкорили глядацькі зали не тільки столиці України, але і сусідніх Румунії і Польщі. А з піснею "Заграй ми, цигане старий" доводилося не один раз під гучні оплески повторно виходити до глядача. Зараз цей прекрасний колектив народного оркестру глиницьких музикантів доповнює мрію талановитого кіноактора з Чорториї Івана Миколайчука про його мрію "застелити столи від Мамаївців до Чорториї" своєю ідеєю — йти від хати до хати, прославляючи нашу довгоочікувану Перемогу над ворогом, Перемогу нашої неньки України в цій жорстокій війні.

…Село Глиниця, що розкинулося на правому березі річки Прут, оповите багатьма легендами. Такої їх кількості не має жоден інший населений пункт нашого краю.

Ще на початку ХІХ століття місцевий феодал Флондер переселив з Карпат до Глиниці родини обдарованих циганських музикантів. Після шлюбів циганських парубків з місцевими красунями народжувалися віртуозні, талановиті музиканти. Слава про них йшла далеко за межі Буковини. В свій час, відгуки про глиницьких циганських музикантів залишили відомі українські діячі мистецтва і культури Микола Лисенко, Ольга Кобилянська, Сидір Воробкевич, Іван Драч, австрійський композитор Ференц Ліст.

Одна з легенд Глиниці є найбільш наближеною до реальності. Це про життя місцевої дівчини-відьми, непідступної красуні, яка народила від цигана сина і назвала його Алеко. Бажаючи своїй дитині найбільшого щастя, добра і визнання, вона зверталася до сил потойбічного світу, була і у відомого чаклуна в Карпатах Таратути, який довго чаклував над її хусткою, відмовившись від дорогоцінних коштовностей, які вона йому пропонувала.

Бажання матері здійснились. Її син Алеко Цурцуман став відомим музикантом-скрипалем. Його слухали найбагатші люди в Чернівцях, запрошували ресторани. Слава розліталась...

Відомі також такі циганські музиканти з Глиниці, як Додко Керстенюк і Алика Паращук. Глиницькі музики стали окрасою фільму "Білий птах з чорною ознакою". А фільм "Така пізня тепла осінь", де глиницькі музиканти були на зйомках в декількох епізодах, увійшов в історію української культури.

Багаторічний, досвідчений керівник оркестрового колективу, ветеран праці Микола Вівчарюк з Глиниці з гордістю розказує про талановитого викладача Чернівецького музичного училища Кузьму Смаля, який зіграв головну роль в його житті у виборі професії. Спільні години роботи у вокально-інструментальному ансамблі, проведені з Кузьмою Смалем, дали свої позитивні результати. Кузьма Антонович неодноразово ставив у приклад юного Миколу студентам музичного училища. Це він побачив у ньому талановитого учня, який вже пізніше успішно закінчить Московський університет народного мистецтва.

Микола Сильвестрович у спогадах розповідає, що "виріс на музиці" і жив музикою. Тато грав на гармошці. Жили бідно і не було можливості купити" нормальний музичний інструмент", тому це здебільшого була музика з радіоприймача. Навіть коли "ходив пасти корову", то налаштований радіоприймач на відповідній хвилі був з хлопцем. Пізніше вже у руках Миколи був акордеон.

Багато музикант запозичив для роботи і в прекрасного попереднього керівника ансамблю Юрія Блищука. В репертуарі колективу звучать пісні різними мовами: українською, румунською, угорською, молдавською. В тому числі і прекрасні буковинські народні пісні.

Поряд: ветеран праці Григорій Омелянович Мельник — лікар швидкої допомоги і син покійного голови ветеранської організації села Омеляна Мельника, якого і сьогодні згадують, як вмілого, талановитого керівника та його добрі справи, Іван Манолійович Злотар — завідувач сільського клубу. Це його два діди по маминій і татовій лінії були учасниками зйомок глиницьких музикантів в двох кінофільмах. До речі, Іван Манолійович з самого початку війни став на захист своєї держави. Йому довелося пройти через пекло і всі жахіття клятої війни.

Зараз вони разом з своїми глиницькими колегами-музикантами передають свої знання, вміння, віртуозність молодому поколінню. Щиро вірять у якнайшвидшу Перемогу нашого народу, донатять для війська і готують свій новий репертуар пісень для Перемоги.

Дарія БАБЮК, член президії Чернівецької обласної ради ветеранів.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися