Чудова сім’я, улюблена робота, хороші друзі — життя кіцманчанина Олександра Сердюка було щасливим та майже безтурботним. Але нещасний випадок, який стався 6 червня 2018 року, і, як наслідок — втрата зору, примусили кардинально змінити стиль життя та показали справжню цінність любові та дружби.
9 років працював барменом у відомому клубі
Олександр — веселий і компанійський, у нього завжди було багато друзів. Вчився в Кіцманській школі, потім здобував освіту менеджера в технікумі. Поїхав у Київ, де освоїв професію, яка йому подобалася — став барменом. Там одружився і повернувся із дружиною Олею до Кіцманя.
— Мені дуже подобалася моя робота. Дев’ять років я працював барменом у відомому чернівецької клубі «Егоїст». Приходив на роботу ввечері, там завжди весело, музика, люди. Вночі повертався додому, вдень мав час для сім’ї. У вихідний, в понеділок, ми часто організовували шашлики чи барбекю, відпочивали разом з дружиною і донькою, з друзями, — каже Саша.
Олександр з дружиною і донькою до нещасного випадку
«Лікарі давали один шанс зі ста на те, що я виживу»
Літнього вечора, 6 червня 2018 року, Олександр прийшов забрати доньку із секції з боксу в Кіцмані. Заняття ще не закінчились, тож поки чекав, вирішив підтягнутися на турніку. Точніше — на перекладині футбольних воріт. Підйом, переворот, і… біль, темрява, крики людей, його несуть в автівку, яка мчить у лікарню, по дорозі переносять у швидку… Саша не втрачав свідомості, хоч металева перекладина, яка обірвалася, знесла йому пів обличчя, осколки лобової кістки розрізали очі. Сказав подзвонити дружині, а коли в Кіцманській лікарні надали першу необхідну допомогу, поїхали в Чернівецьку лікарню швидкої медичної допомоги, що на вулиці Фастівській. Там лікарі, які стикалися із різними складними травмами, були шоковані побаченим — як при таких пошкодженнях Олександр при свідомості, говорить з дружиною, яка постійно поряд.
Складну операцію зробили вночі, медики попереджали, що шанс вижити — буквально один зі ста, і навіть при позитивному результаті велика ймовірність того, що Олександр буде не повністю рухомим або відбудуться зміни у роботі мозку.
Коли після операції Саша прийшов до свідомості, його обличчя було повністю забинтовано, дихав через трубку з легень. Жестом попросив медсестру дати папір та ручку і перше прохання, яке написав — зробити фото на пам’ять, бо ж уперше після операції, підключений до медичних приборів. Оптимізм та гумор не покидали його у найскладніших ситуаціях, і, мабуть, теж допомагали одужувати.
Щоб спробувати врятувати очі, Олександра направили в «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН» в Одесі.
— Коли ти здоровий, не задумуєшся над тим, скільки є хворих, скільки людських трагедій довкола, — розповідає Ольга. — З нас із Сашею в лікарні всі дивувалися,тому що ми постійно посміхаємося, жартуємо, хоч ситуація зі здоров’ям дуже складна. Але оптимізм і віра в краще допомагає жити і боротися.
Пішов на курси масажистів, коли ще не завершилась реабілітація після травми
Коли Олександр ще лежав у лікарні, друзі та родичі почали радити, яка нова професія йому підійде. Підібрали те, що може підійти для незрячого — масаж. Але курси для незрячих масажистів є лише у Львові, тому Олександр пішов вчитися у Чернівцях разом з дружиною. Ольга писала конспекти, допомагала чоловікові вивчати м’язи, опановувати техніку, тож теж отримала сертифікат.
Навчання довелося перервати через планове лікування в Одесі, тому закінчили курси масажу подружжя Сердюків з іншою групою. І одразу ж, восени 2018 року, відкрили маленький масажний кабінет у Чернівцях. Працювати приїжджали через день, адже добратися до обласного центру маршруткою, а потім тролейбусом — це справжнє випробування для незрячого, особливо взимку. Без постійного супроводу і допомоги дружини це взагалі було б неможливим.
— Першими клієнтами були друзі,— розповідає Олександр. — Взагалі мене підтримало дуже багато людей, навіть ті, з якими до нещасного випадку мало спілкувався.
У травні цього року Олександр та Ольга відкрили невеличкий масажний кабінет у Кіцмані. Клієнтів поки що небагато, адже люди в невеличкому місті не звикли «балувати» свій організм цим корисним видом оздоровлення, та й про відкриття масажного кабінету чули не всі.
Записатися на масаж можна за телефоном 050 697 18 52
Світ бачить очима дружини і доньки
Вже більше року тридцятип’ятилітній Олександр живе в абсолютній темряві. Лише сни бачить дуже реалістичні, кольорові. Практично постійно біля нього дружина Ольга, яка стала очима чоловіка. Вона супроводжує його на роботу, закапує очі лікувальними краплями, робить спеціальні процедури, які рекомендував лікар, а найголовніше — підтримує і надихає.
— Пройтися по вулиці чи незнайомому приміщенні без допомоги я не можу, — розповідає Олександр. — Довіряю вести себе я лише дружині та доньці Надії, яка вчиться вже в 5 класі Кіцманської гімназії. Я разом з ними дивлюся фільми — мені розказують, що там відбувається, в що одягнений герой, що робить… Друзі дивуються, коли я кажу, що «бачив» їхні свіжі фотки чи сторізи в Інтстаграмі — насправді я «бачу» їх Олиними очима, яка всі детально мені описує. Вона тепер і веде мої сторінки в соцмережах.
Олександр з дружиною Ольгою
Ольга має освіту технолога харчової промисловості та менеджера готельно-ресторанного бізнесу. Професія досить затребувана на ринку праці і з нею можна знайти роботу з хорошою оплатою.
— Але працювати в сім’ї має насамперед чоловік, — посміхається Олександр. — Якщо її не буде поряд, я просто перестану рухатися, перестану існувати…
Свої знання і вміння технології приготування продуктів жінка втілює в хобі — це створення натуральних крафтових вин.
— Я роблю напої з усього, крім винограду, — сміється Ольга. — Це різні ягоди, їх поєднання, основне — у вині лише натуральні інгредієнти, без штучних домішок, без спирту. Дуже люблю хімію і тут є можливість використати свої знання. Доводжу напої до ідеалу — має бути гарним і колір, і прозорість, і смак. Хоч ми з Сашею практично не вживаємо алкоголь, лише можемо ковточок продегустувати, чи смачний вийшов напій. Це експерименти, які забирають багато часу, але приносять задоволення. Зате проблема з подарунками друзям і знайомим у нас вирішена. Так само люблю змінювати технології приготування їжі — до традиційних страв додаю щось своє, щоб підкреслити смак, вдосконалити.
Олександр Сердюк продовжує лікування очей, хоч спершу лікарі давали негативні прогнози. Навіть казали, що ситуація буде погіршуватися. Проте наполегливість, віра в одужання та талановиті лікарі, які трапляються на шляху Олександра Сердюка, дають надію на те, що зір колись повернеться. Були на консультації в офтальмолога навіть у Німеччині. Той порадив почекати з десяток років, поки з’являться технології, які допоможуть відновити зір, адже випадок дуже складний.
З донькою Надією
— Зараз мені допомагає рятувати очі небайдужий лікар-невролог з Кіцманя Дмитро Іванович Фівчук, — розповідає Олександр. — Мені казали, що операцію з розрівнювання сітківки можна буде робити , якщо око почне сприймати світло. І недавно я почав помічати, з якого боку світить сонце, або коли ліхтарик світить в око. Це дає нам надію та те, що зір хоча б частково можна буде повернути.
— Ми сприймаємо цю ситуацію як випробування, яке нам треба пройти, щоб навчитися цінувати життя, один одного, своїх близьких, кожен прожитий день, — каже Ольга. — Те, що Саша вижив, уже диво. І стараємося використати цей шанс, щоб жити щасливо і повноцінно.
Про цю історію знайомий Олександра Юрій Герасимюк з Чернівців зняв короткометражний фільм
