В освітній галузі продовжується масштабна освітня реформа, інформує Департамент освіти і науки ЧОВА.
Реформа профільної середньої освіти є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа». З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за двома спрямуваннями:
- академічним: з поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти (заклади загальної середньої освіти);
- професійним: орієнтованим на ринок праці та порівняно швидкий процес здобуття професії (заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти).
До 1 вересня 2024 року Департамент освіти і науки ЧОВА має сформувати та подати на затвердження мережу старшої профільної школи у Чернівецькій області.
«Реформа не матиме підтримки, якщо органи місцевого самоврядування, депутатський корпус, педагогічна та батьківська громадськість не розумітимуть її змісту та необхідності. Тому Департамент освіти і науки ЧОВА проводить низку комунікаційних кампаній, у ході яких розʼяснюється зміст, критерії формування мережі академічних ліцеї, демографічну ситуацію Чернівецької області», - зазначає Оксана Сакрієр, директорка Департаменту освіти і науки ЧОВА.
У рамках формування мережі упродовж червня – липня проведено 5 інформаційних кампаній під головуванням Оксани Сакрієр – директорки Департаменту освіти і науки ЧОВА, в яких взяли участь голови громад, начальники відділів освіти, директори закладів освіти та представники депутатського корпусу міських, сільських, селищних рад.
Зазначені зустрічі проведено у: Вижницькому районі; Дністровському районі; Чернівецькому районі, які об’єднали представників 52 громад області.
Присутнім презентовано:
- зміст реформи старшої профільної школи, яка є продовженням «Нової української школи»;
- специфіку та демографічну ситуацію кожної територіальної громади;
- перспективні плани створення академічних ліцеїв, які були подані на розгляд Департаменту;
- основні аспекти формування мережі закладів освіти, які забезпечуватимуть якісну профільну середню освіту у Чернівецькій області.
Департамент освіти і науки ЧОВА інформуватиме про реалізацію реформи старшої профільної школи на своїй сторінці у Fecebook та офіційному веб-порталі.
Що планують в Кіцманській громаді?
29 липня в малому залі Кіцманської міської ради представники закладів освіти, старости, депутати, члени постійних комісій Кіцманської міської ради обговорили питання створення профільного академічного ліцею в межах реформування «Нової української школи».
Очолила робочу групу Тетяна Наконечна — начальник відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Кіцманської міської ради.
Присутні обговорили відповідність наявних навчальних закладів у громаді та їхньої матеріально-технічної бази, відповідно до критеріїв створення профільних ліцеїв, а також продумали всі переваги та ризики.
Більшість представників робочої групи дійшли висновку, що треба утворити профільний академічний ліцей на базі ОЗО Кіцманський ліцей.
Про це інформує Кіцманська міська рада.
Реформа шкільної освіти: що зміниться для старшокласників
Старша школа існуватиме окремо, а учні обиратимуть: навчатися три роки перш ніж вступити до вишу, або ж йти до профліцею та одразу здобувати фах, пише telegraf.in.ua.
З 2027 року на старшокласників чекають кардинальні зміни. По-перше, ми таки переходимо на 12-річну освіту, по-друге, старша школа існуватиме окремо. Тобто, у школах залишаться 1-9 класи. Натомість для старшокласників відкриють академічні та професійні ліцеї: їх створять на базі закладів освіти.
Академічні ліцеї навчатимуть учнів 10-12 класу: діти зможуть обирати профілі навчання, поглиблено вивчатимуть певний напрям і фактично готуватимуться до вступу в заклади вищої освіти. А в професійних ліцеях учні не лише здобуватимуть загальну середню освіту, але й обраний фах. Загальний тренд — популяризувати професійну освіту, аби йшли не у виші, а вже з 9 класу опановували фах у професійних ліцеях.
Сформувати мережу академічних та професійних ліцеїв (або коледжів) планують до 2027 року. У 2025—2026 навчальному році запустять пілотування старшої профільної освіти. У кожній області з’явиться один академічний ліцей та два професійні. 2027-2029 роки будуть перехідними. До 2033 року реформа має завершитися.
Демографічна яма: старшокласників поменшає
Теперішні шестикласники першими відчують на собі реформу старшої школи. Саме вони у 2027 році стануть випускниками 9-х класів, що обиратимуть тип ліцею, у якому продовжити навчання. У Міносвіти очікують щорічне зменшення кількості випускників 9-х класів: по-перше, через демографічну яму, по-друге — частина дітей з батьками поїхала за кордон і їхнє повернення під питанням. Згідно із дослідженнями передумов впровадження профільної середньої освіти, у 2029-2030 роках у ліцеях навчатиметься 1,2 млн учнів. У 2032 році учнів ліцеїв буде 874,2 тис., або навіть менше.
Зменшення кількості учнів відіб'ється на всій мережі освітніх закладів. Наразі українські школи наповнені на 70% своєї потужності. Через демографічний спад не в кожній школі може набратися десятий клас. Тож випускників 9-х класів, що хочуть продовжити навчання, «згрупують» в окремих школах для старшокласників. Це дасть змогу створювати одразу кілька різнопрофільних паралельних класів.
Загальний тренд — академічні ліцеї, при яких навчатимуть учнів 10-12 класів, з’являться не в усіх громадах. За розрахунками, 43% з них мають недостатньо дітей відповідного віку.
Академічний ліцей — підготовка до вступу у виші
У 2022 році Україна взяла участь у міжнародній програмі оцінювання навчальних досягнень 15-річних школярів PISA (9-10 клас). Результати показали занизький рівень базових знань з математики: лише 58% учнів впоралися з завданнями. Не набагато краща ситуація з інших дисциплін. Також порівняння результатів НМТ свідчать про розбіжності в рівні підготовки випускників міських та сільських шкіл.
За статистикою, у сільській місцевості через нестачу педагогів вчителі викладають три і більше предметів. Це негативно впливає на якість освіти. Об’єктивні дослідження підтверджують необхідність покращення якості освіти у таких закладах.
Академічні ліцеї створять на базі шкіл: визначенні приміщення віддадуть для навчання старшокласників. Вони будуть орієнтовані на навчання учнів, які цікавляться наукою, хочуть займатися розробками, дослідженнями, проводити експерименти, реалізовувати проєкти та згодом вступатимуть до вишів. Для цього ліцею необхідна відповідна матеріальна база, лабораторії. Пілотні ліцеї в Україні мають з’являться у 2026 році.
Після завершення 9 класу учні (за вибором) вступатимуть до академічних ліцеїв. Правила вступу до них поки що на стадії розробки:
До академічних ліцеїв доведеться їздити
Академічні ліцеї створюватимуть там, де достатньо учнів: чим більше ліцей, то більше груп різного профілю можна сформувати. Учням, які оберуть навчання в академічному ліцеї, але багатьом доведеться їздити до навчального закладу.
Це не стане проблемою для міських підлітків, хоча додасть клопоту батькам. Проте для дітей з віддалених селищ дорога може стати перепоною для подальшого навчання. Реформа передбачає, що діти можуть діставатися до ліцею на спецтранспорті або жити в пансіонах під час навчального року. Але для того, щоб можна було звозити учнів шкільними автобусами, мають бути самі автобуси, відремонтовані дороги та кошти на оплату водіїв, бензину, техремонту тощо.
Старшокласники обиратимуть предмети самостійно
Освіта в академічному ліцеї складатиметься із трьох компонентів: обов’язкових дисциплін, профільних та предметів за вибором. З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін буде зменшуватись, проте кількість годин на вивчення варіативної частини — зросте. Це знизить навантаження на учнів.
У 10 класі 60-70% навчального часу буде присвячено обов’язковим предметам, 20-25% — профільним і 10-15% — предметам за вибором учня. У 11 класі частка обов’язкових предметів зменшується, а профільних та вибіркових — зростає. У 12 класі більшість годин припадатиме саме на профільні та вибіркові предмети, а обов’язкові становитимуть лише 35-40%. Схожа система є у багатьох країнах.
Таким чином, будуть фіксовані класи та змішані, які формуватимуть з учнів усієї «паралелі». Клас разом навчатиметься на обов’язкових предметах. Але на дисциплінах за вибором будуть об'єднуватися з учнями інших класів, що обрали той самий предмет: такий принцип практикують і у вишах.
Старша школа потребує оптимізації навчального плану. Неможливо однаково якісно вивчати 20 предметів. Дитина фокусується на тих дисциплінах, які їй цікаві, які знадобляться для вступу у виш або які добре викладаються вчителем. Інші предмети вивчаються аби як. Це формує негативні риси у дітей: вони звикають навчатися поверхнево, не бажають докладати зусиль. Вісім різних уроків на день — це надмірне навантаження для дитини. Навіть якщо уроки спарені, все одно залишається мало часу на відпочинок, хобі, заняття спортом чи мистецтвом.
Також, на думку освітян, реформа старшої школи може прибрати ще одну проблему — дітям не буде потрібна армія репетиторів, бо потрібні учню предмети більш поглиблено у школі.
12 років за партою: чи не занадто?
Навчання займатиме 12 років. Тобто, у перший клас — у 7 років, випуск зі старшої школи — у 18 років. Така система є в інших країнах світу. Батьки розмірковують, чи не забагато 12 років сидіти за шкільною партою, адже 18 років — час, коли багато хто уже працює, паралельно навчаючись.
12-річна освіта — це стандарт у багатьох країнах, зокрема, у ЄС, а ми робимо все, аби стати членами Євросоюзу. Тож і наша освіта має відповідати стандарту. Зараз нам доводиться верифікувати документи про освіту за кордоном, щоб їх визнавали. Тож введення 12-річної освіти — це черговий крок до євроінтеграції.
Важливо зрозуміти, що 12-річна освіта — це підготовка до академічної, вищої освіти в університеті. Це шлях для потенційних науковців, розробників, дослідників.
Щодо порівнянь, які іноді роблять батьки, «я у 18 років вже працював чи мав власну родину, а діти тільки випустяться зі школи» — це застарілі стереотипи. До того ж діти матимуть право вибору: піти навчатися до професійного ліцею й у 18-19 років мати середню освіту й спеціальність чи продовжити здобувати освіту в академічному ліцеї.
Старшокласники навчатимуться три роки замість двох. На що йде цей додатковий рік, школярі з профільних предметів будуть проходити програму першого курсу вишу? Чи програма просто розтягується на три роки і навантаження на учнів зменшиться? Програми навчання не розтягуються на три роки, а ґрунтовно переглядаються. Змінюється концептуальний підхід до навчання.
Основний акцент — на формуванні компетенцій випускника, а не на механічному засвоєнні набору тем, опануванні предметів. Світ змінюється, відбувається інформаційний вибух, обсяг інформації швидко зростає. Нам потрібні нові навички та компетенції, щоб працювати з цією інформацією, вміти її отримувати, перевіряти, аналізувати тощо.
