Погожий літній сонячний день. Завідувачка Брусницькою АЗПМС, сімейний лікар Ольга Василівна Недокус згадує свої студентські найкращі роки. Як швидко минає час. В цьому році виповнюється 40 років, як почала працювати в галузі медицини і не зрадила своїй професії донині.
— Ще з шкільних років я знала, що хочу бути лікарем, хоч мама радила вступати в ЧНУ, адже була вчителькою, — говорить Ольга Недокус. — Школу закінчила на відмінно. А після її закінчення поїхала поступати в Чернівці в медінститут. Та після здачі екзаменів не вистачило одного балу. Тому рік працювала в місцевому колгоспі «Дружба». Опісля таки вдалось поступити.
До теоретичних і практичних занять ставилась старанно. Бо знала, що професія лікаря потребує багато знань. Після 6-річного навчання та проходження інтернатури у Вашківецькій лікарні, Ольга Василівна була направлена в Чорторийський наркологічний диспансер (згодом — психлікарня), де пропрацювала на посаді психіатра 7 років.
Починаючи з 1992 року по сьогоднішній день працює в Брусниці. Спочатку дільничним терапевтом, згодом – завідувачкою сільською лікарською амбулаторією (після реорганізації – назва АЗПСМ), сімейним лікарем. Постійно проходить курси підвищення кваліфікації. Зараз просторих кабінетах нового приміщення Брусницької АЗПСМ, яке відкрито в 2016 році, працює 2 сімейних лікарі, 3 медсестри, молодший персонал, стоматолог та два фельдшери фельдшерських пунктів. Укладено майже 3 тисячі декларацій із жителями Брусниці та інших сіл.
Ольга Василівна на робочому місці.
— За останні 10-15 років медицина пішла далеко вперед, — каже пані Ольга. — Кабінети комп’ютеризовані, є й сучасне лабораторне та інше обладнання, чого раніше не було. Лікарям вдається вчасно виставляти діагноз та призначати лікування.
За свою сумлінну та багаторічну працю Ольга Василівна Недокус нагороджена багатьма грамотами, є лауреатом премії ім. Володимира Залозецького. Та найголовніше для неї – це подяки від пацієнтів.
Разом із чоловіком Василем, теж лікарем, виростили й виховали двох синів. Старший Віктор – стоматолог, живе й працює у Львові, менший Олександр – невропатолог Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги, зараз військовий лікар Збройних сил України.
Любить свою Брусницю Ольга Василівна. Адже тут пройшло її дитинство, юність. 32 роки щоранку поспішає на свою улюблену роботу. Має повагу серед односельчан. Майже 15 років її обирали депутатом сільської ради, зараз вона член виконкому.
Наша лікарка завжди ввічлива, уважно вислухає, дасть рекомендації, назначить лікування, а в разі потреби направить до інших спеціалістів, кажуть односельці.
А я подумав: побільше б таких людей, закоханих в свою роботу.
Василь ПИШНЮК, позаштатний кор.
