22 травня відбулася стратегічна сесія в рамках реалізації проєкту USAID “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я”. Проєкт скеровано на розвиток системи громадського здоров’я, важливою складовою якого є розбудова системи надання послуг з психічного здоров’я та соціальної підтримки як частини громадського здоров’я.
Сесія спрямована на аналіз і розуміння можливих напрямів простору, пов'язаних з турботою про себе та психічним здоров'ям громади. Мета створення простору «Дбаю про себе» — це зробити послуги з підтримки психічного здоров’я та надання психосоціальної допомоги ближчим і доступнішим до людей.
У заході взяли участь директор КНП «Кіцманська БЛІЛ», представники Кіцманського центру ПМД, профільні лікарі, представники органу місцевого самоврядування, громадських організацій, керівниця напрямку психічного здоров’я Тетяна Кірьязова та менеджер напрямку психічного здоров'я проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров'я» Марта Мельник.
Вітаючи зібрання, директор КНП «Кіцманська БЛІЛ» Володимир Хромюк, як ініціатор стратегічної сесії, побажав успішної дискусії та шляхів впровадження в громаді послуг з охорони психічного здоров’я, позаяк в час війни нам важлива думка фахівців, як опанувати себе та навчитися стресостійкості.
Згідно із даними опитування, проведеного кількома місяцями раніше в рамках реалізації цього проєкту, на думку мешканців Кіцманської громади, психічне здоров’я – це відсутність стресів, неагресивність, упевненість людини, працездатність, здатність утілювати свої мрії та бажання, гармонія всередині та з соціальним середовищем, сімейні цінності та традиція.
За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього.
Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу. Попри все, важливо не замикатися в собі й не боятися звертатися по фахову допомогу.
Так само, як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам.
Для створення ефективної системи підтримки ментального здоров’я кіцманчан учасники стратегічної сесії спільними зусиллями та співпрацею здійснювали пошук рішень та інструментів, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан.
Важливим питанням є військові, які повернуться по завершенню війни, після перемоги. Вони не так легко будуть повертатися до цивільного громадського життя. Їхній стан психологічний у сім’ї, у суспільстві, у педагогічному колективі, викладацькому, науковому — це також буде впливати на оточуючих.
Що стосується доступності до послуг психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, то на думку опитаних лідерів громади, вони є доступними, проте представлені недостатньо. Можливості отримання цих послуг: психологи та соціальні педагоги у школах та садочках, психологи в місцевій лікарні, психолог для внутрішньо переміщених осіб у шелтері.
Задля покращення доступу до послуг ПЗПСП в громаді респонденти запропонували організацію психологічних гуртків, інформування жителів про наявні послуги, популяризацію піклування про психічне здоров’я. Звернули увагу, що хотіли би дізнатися про своє психічне здоров’я від сімейного лікаря та отримувати рекомендації від нього щодо психолога.
Для покращення доступу до послуг ПЗ громаді бракує навчання для фахівців. Від часу проведення опитування 4 фахівців громади в рамках даного проєкту пройшли навчання за програмою «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги» та Програмою психологічної підтримки СЕТА, двоє пройшли навчання за програмою психосоціальної підтримки «Самодопомога Плюс».
Презентована під час стратегічної сесії модель простору психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» розширила би можливість жителів громади у доступі до послуг психосоціальної підтримки. Під час сесії обговорили конкретні кроки щодо напрацювання плану з приводу необхідної інфраструктури для центрів психосоціальної підтримки — «Дбаю про себе», включаючи приміщення, обладнання та кадровий ресурс. Зі свого боку, гості запевнили у методичній та практичній підтримці щодо його створення.
Наш кор.
