До його складу увійшли місцеві жінки, які, не зважаючи на поважний вік, власні домогосподарства, сім’ї, знаходять час на волонтерство.
А почалося все відразу з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Ініціатива тоді надійшла від священника отця Віталія, настоятеля цього храму, який на той час уже був учасником АТО. Спочатку при храмі збирали гуманітарну допомогу та відвозили до Кіцманя, щоб передати військовослужбовцям у гарячі точки: на Соледар, Бахмут, Лиман… А потім почали працювати самостійно.
До складу жіночої волонтерської групи ввійшли Марія Гасяк, Ольга Марчук, Ольга Приньковська, Марія Храпко, Марія Руснак, Одарка Бондар та Тетяна Шевчук. Це — кістяк групи, але коли потрібно, багато сільських жінок приходять і допомагають у приготуванні страв, пакуванні допомоги (перелік всіх прізвищ зайняв би багато місця, тому перепрошуємо у всіх жіночок-трудівниць).
Буковинські наїдки, смаколики, приготовлені руками берестянських жінок (село колись називалося Берестя, але серед його жителів до цього часу побутує ця назва), знайомі бійцям ЗСУ на багатьох напрямках лінії фронту, пораненим, які перебувають у Чернівецькому шпиталі, Чернівецькій психлікарні. До смаку хлопцям прийшлися “фасулі” та голубці, котлети і відбивні, червоний борщ, салати та, мабуть, особливо, пампушки (пончики, як їх вони ще називають).
Керівником жіночого колективу, її натхненником є сільська депутатка з багаторічним стажем Стефанія Приньковська. Невтомна, бойова, енергійна, неспокійної вдачі, авторитетна людина на селі. Вона згуртовує жінок, сільських жителів, комунікує із підприємцями, керівництвом сільської ради.
А ще вона керує соціальною трапезною при храмі. Про роботу трапезної, про участь у соціальному проєкті від Карітас-Чернівці вже розповідалося раніше на шпальтах газети.
Жителі с.П’ядиківці та, частково, з навколишніх сіл передають до цього волонтерського пункту та до трапезної продукти харчування, домашні закрутки, які потім використовуються при приготуванні страв, гроші для закупівлі необхідних продовольчих товарів. Активними донорами, спонсорами є вчительський колектив Неполоковецького ліцею, підприємці Марія Олійник, Любов Скрипник, Тетяна Олійник, депутат Неполоковецької сільської ради Олександр Гелета, жителі П’ядиківців Віталій Цурик і Анатолій Бойко, Ярослава Коцур і Сидонія Боднар, а ще – багато-багато небайдужих людей.
Ця волонтерська група має багато подяк за допомогу Збройним Силам України від керівництва військових частин, різних благодійних фондів.
Жінки дуже полюбляють співати, підтримують одна одну порадами, коли треба, розрадять, бо в котроїсь син на фронті, а в котроїсь — уже немає в живих… І моляться. Моляться за весь український народ, за мир, щоб у кожну родину з війни повернувся батько, син, чоловік.
Наталія ЛІСНЯК, наша позаштатна кор.
