Чернівчанин Сергій Харченко фотографувати почав давно, але каже, що знімає усвідомлено і з розумінням справи років три. Фотографом себе не вважає, хоча перемагав у конкурсах і навіть отримав приз від Nikon Corporation за «макрозйомку» в конкурсі Nikon`s Small World 2018.
У 2017 році Сергій став переможцем фотоконкурсу «Концептуальна фотографія», який проводила кафедра філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Перше місце посіло його фото «Є люди, як цвяхи, і цвяхи — як люди...». Автора нагородили грошовою винагородою.
За знімок «Краплі роси на траві» Сергій отримав відзнаку від журі конкурсу Nikon`s Small World 2018, якому сподобалася фотографія чернівчанина.
— В сотню кращих за 2018 рік, щоправда, моя світлина не ввійшла, але відзнака послужить заохоченням на майбутнє. Процес створення макрофотографії без спеціального обладнання є не надто цікавий, часто доводиться приймати колінно-ліктьове положення і фотографувати якомога ближче до землі, так менше тремтять руки. Але результати варті зусиль. Фотограф перед натиском на кнопку затвора нагадує снайпера перед пострілом: зафіксувати камеру, затамувати подих, сфокусуватись і натиснути на спуск... Рух камери на частку міліметра — і об’єкт в розфокусі. Макрофотографії допомагають глибше пізнати світ, який набагато менший від людини. До речі, я зробив не одну сотню фотографій сніжинок і переконався, що серед них двох однакових таки немає, — розповів Сергій Харченко для Kitsman.City.
Ще один знімок фотографа в травні 2018 року ввійшов у топ-10 фото місяця за версією Viwebug Europe.
Сучасна наука підтвердила, що в ранкову годину трави виділяють величезну кількість різноманітних цілющих речовин, тому ходити влітку босоніж по росі дуже корисно для здоров’я.
Англійці вважають жоржини квітами успішних і впевнених у собі людей. Жоржини цілком можна подарувати чоловікові, адже ці квіти символізують мужність і силу. А корінні жителі Америки бульби жоржин вживали в їжу — смажили, пекли, додавали в інші страви, як ми картоплю.
Трояндова олія входить в 98% жіночої парфумерної продукції і сорок вісім відсотків чоловічої. А трояндовий аромат один з найсильніших антидепресантів.
Чи знаєте ви, що згідно з підрахунками, проведеними вченими, павутина товщиною з олівець може зупинити Боїнг на льоту. А якщо б ви захотіли зважити павутину, якою можливо обгорнути всю Земну кулю по екватору, то вага її була б всього 340 грамів.
Існує близько 400 тисяч відомих видів жуків. Розміри найбільшого, жука-титана можуть досягати 17 см.
Божа корівка (сонечко) здатна змахувати крилами до 85 разів на секунду і летить зі швидкістю 24 км/год. Живуть від 1 до 2 років. Корисні тим, що поїдають попелиць і кліщів. За один день з’їдають 50 попелиць. Для захисту від жаб, павуків і деяких комах сонечко виділяє отруту у вигляді жовтої рідини.
Богомол – єдина комаха в світі, здатна зазирнути собі за спину. Самки богомола більші за самців і на відміну від них здатні нападати на тварин, які перевищують їх розмір. Серед богомолів (самок) зустрічаються випадки канібалізму. Після спарювання, іноді самка богомола з’їдає самця.
Мурашки ніколи не сплять. Здатні пояснювати один одному шлях до їжі, вміють рахувати і виконувати найпростіші арифметичні дії. Вони завжди пересуваються строєм і безпомилково знаходять дорогу до свого гнізда, бо залишають за собою слід з феромонів, за яким потім і орієнтуються. За допомогою феромонів вони дізнаються й про самопочуття їх цариці.
Попелиці розмножуються дуже швидко. Ще до того, як вони з’являються на світ, усередині їхніх тіл починають визрівати зародки майбутніх попелиць. Протягом літа з’являється понад десять поколінь безкрилих або крилатих самок попелиць.
В честь ніжної і запашної петунії названий астероїд, відкриття якого відбулося 1921 року. Не багато хто знає, що картопля і томати — найближчі родичі квітки.
«Штірліц як ніколи був близький до провалу»
«Травневий жук хвалився всім вусами»
Плач виноградної лози.
Паморозь на рослині зблизька виглядає як архітектура з кристалів.
Із сотні сніжинок двох однакових не знайти, — підтвердив фотограф. А ось рівну форму таки змогли знайти в далекому 1611 р. Першовідкривачем був Йоганн Кеплер. Правда, таких «видінь» більше не було зафіксовано.
