У ці дні заведено підбивати підсумки в усіх сферах життя та діяльності країни. Про те, як долав суспільно-воєнні виклики представник народної думки в українському парламенті Максим Заремський, поговоримо з ним особисто.
— Напередодні нового 2024 року Ви запитали у людей про доцільність повернення адміністративно-територіальних меж Кіцманського району. Також Вас цікавила перспектива укрупнення громад на теренах одного району. Поясніть?
— Місцеве самоврядування визнане і закріплене в Україні конституційно. Воно є важливою складовою організації публічної влади у демократичній державі.
19 липня 2020 року більшість території Кіцманського району було об’єднано до новоутвореного Чернівецького району з адміністративним центром у м.Чернівці, а території Брусницької сільської ТГ було включено до складу нового Вижницького району. Крім того, на території Кіцманщини було утворено 4 громади: Кіцманську міську, Неполоковецьку селищну, Мамаївську та Ставчанську сільські ТГ. Села Борівці та Киселів було додано до складу Веренчанської сільської ТГ, що раніше входила до складу колишнього Заставнівського району.
Щодо формування районів, то цьому процесу передувало обговорення на місцях та затвердження перспективних планів Чернівецькою ОДА. На той момент існувало кілька варіантів.
Нині, під час робочих зустрічей у селах, щоразу люди мене запитували про одне і те ж: чи повернеться Кіцманський район? Це й спонукало мене до дій. І на основі сотень позитивних відповідей я спрямував депутатське звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, стосовно повернення адміністративних меж Кіцманського, а також Вижницького, Сторожинецького й Путильського районів.
Щодо перспективи укрупнення громад у межах одного району, тут позиції розділилися. Представники місцевих влад виступили із категоричним запереченням. А жителі висловилися за покращення якості надання послуг, проведення зборів громадян, звітності, прозорості дій, комунікації влади з населенням щодо вирішення важливих суспільних та комунальних завдань. Також громади вказали на фінансову неспроможність у 2024 році.
Сьогодні державі треба звертати увагу на дотаційні громади. З дотаційними територіями ніхто не працює. З кожним роком наповнюваність бюджетів у таких громадах знижується.
Реформа децентралізації не завершилася і має чимало прогалин. Тому потрібно вивчати, аналізувати й удосконалювати систему управління на місцях. Не можна йти за течією, потрібно шукати шляхи розвитку – залучати інвестиції, розвивати занепалі галузі, повертати у власність народу природні багатства і ставати господарями на своїй землі.
Якщо люди будуть мати єдине бачення та підтримають мене, я продовжу відстоювати край та людей, щоб Кіцманщина стала величною та розвивалась. Зараз головне Перемога у цій війні, а далі маємо об’єднатись, щоб розвивати край.
— Суспільство та опозиційні політики висловилися проти запропонованих мобілізаційних змін по посиленні мобілізації. Як член парламентської фракції «Слуга народу» Ви готові підтримати такі зміни?
— Минулого тижня у профільному Комітеті Верховної Ради України розпочали розгляд нового закону про мобілізацію. Його обговорення проходило разом з командуванням ЗСУ та представниками Міністерства оборони України.
У депутатів від виборців є багато питань стосовно мобілізації. Щоб отримати відповіді на поширені питання, на Комітеті було заслухано Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, начальника Генерального штабу Збройних Сил України Сергія Шаптала та Міністра оборони України Рустама Умерова.
У поданому на розгляд Верховної Ради України документі йдеться про нові правила мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Хочеться одразу зазначити, що питаннями ведення війни керують виключно військові. Я, як народний депутат України, направив депутатські звернення щодо вирішення ряду питань, пов’язаних із мобілізацією та проходженням військової служби, а саме: проведення заходів з вручення повісток згідно з Конституцією України та законів України; проходження медичних комісій та перевірки відповідності стану здоров'я громадян на наявність обмежень щодо проходження військової служби під час мобілізації; військова, медична, морально-психологічна підготовка; матеріально-технічне забезпечення; проведення ротації військовослужбовців; реабілітація, надання морально-психологічної та іншої підтримки з боку держави; бронювання працівників важливих галузей економіки та надання більших можливостей для підприємців.
Крім того, у народних депутатів виникло багато питань до даного документа, відповіді на які не були отримані чи належним чином обґрунтовані. Робота над його погодженням триває.
Зі свого боку хочу зазначити, що ця тема є важливою, тому я, як народний депутат України, буду інформувати своїх виборців про наявну у мене та актуальну для суспільства офіційну інформацію, пов'язану із можливими змінами щодо мобілізації.
— Протягом останніх двох років Ви виступали із законодавчими ініціативами на користь військовослужбовців та всіляко підтримуєте військо.
— В Україні оголошено воєнний стан. Я, як народний депутат України, не можу втручатися у тактику ведення війни, та є ряд питань, які мені під силу вирішити. Передусім, моїм обов’язком, як українця, є підтримка ЗСУ. Протягом цього року я особисто двічі возив допомогу захисникам на фронт. Навідався до бійців 93 бригади ТРО. А нещодавно зустрівся на Донеччині з воїнами 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади та побував у підрозділах, де служать захисники із 202 округу. Вдалося доставити вісім автомобілів, десятки дронів, чимало амуніції, аптечок, грілок, одягу, автомобільних шин та багато іншого. Також я долучаюся до зборів, які оголошують волонтерські осередки, що діють чи не в кожній громаді. Як парламентар я витрачаю свою зарплату на оборонні цілі нашої держави, а також підтримую дитячі спортивні, мистецькі, культурні заходи, бібліотеки, школи, садочки.
Наступною моєю важливою ініціативою є домогтися гарантованих пільг для військових з безоплатної медичної допомоги та безоплатного проходження реабілітаційних заходів. Це зафіксовано у Проєкті Закону № 8406. Вважаю, що реабілітаційні центри повинні отримувати достатнє державне фінансування. Бо неможлива діяльність цих закладів на засадах волонтерства. Ще потрібні фахівці відповідного рівня. Усі військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, у тому числі колишні учасники АТО/ООС, що захищали та захищають суверенітет та територіальну цілісність України повинні користуватися якісними медичними послугами й реабілітацією протягом усього життя і мають мати пільги з безоплатної медичної допомоги та безоплатного проходження реабілітаційних заходів.
Ще одним моїм важливим рішенням є домогтися нульового розмитнення автомобілів для військових. У законопроєкті № 9058 пропоную звільнити учасників бойових дій та членів їхніх сімей від оподаткування при ввезенні в Україну транспортних засобів.
Якщо підсумувати, то за час роботи в парламенті я подав 138 законопроєктів та проєктів постанов до Верховної Ради України, 1165 депутатських звернень, пов'язаних із виконанням депутатських повноважень, важливих суспільних тем та надання допомоги місцевим жителям. Зокрема 127 депутатських запитів було оголошено на сесіях Верховної Ради України.
— Перейдемо до наступного блоку запитань. Відповідно до законодавства, у жовтні 2023 року мали відбутися вибори народних депутатів України до ВРУ. Це унеможливив військовий стан. Чи готувалися Ви до виборів?
— Останній день 2023 року відобразив на національному календарі 677 діб великої війни. За цей час сили оборони України доказали незалежність свого народу й продовжують боротися за територіальну цілісність, за кожен сантиметр вкраденої землі. Я низько вклоняюся перед кожним героєм і безмежно вдячний за боротьбу з ворогом і за можливість жити і працювати на рідній землі.
Влітку та восени окремі політичні сили й справді розгорнули передвиборчу діяльність, яка була спрямована на підрив авторитету діяльності чинної влади. Ми всі за цим спостерігали. І нехай кожен дає оцінку цим процесам. Особисто я вважаю таку поведінку негідною. Бо поки держава стікає кров’ю, лише горе-політики готуються до виборів та влаштовують провокації. Також підкреслю, що ми живемо в демократичній державі, вільній і вольовій. А тому і моїм діям історія дасть справедливу оцінку.
З перших днів роботи у стінах ВРУ я був і залишаюся з людьми. Під час пандемії коронавірусу, від початку ворожої навали 24 лютого 2022 року я завжди поруч із людьми. Про кожен свій крок я звітую. Бог допоможе, настане мир і ми візьмемося за відбудову країни. А зараз потрібно максимально працювати, щоб перемогти російську навалу. А буде мир, то будуть і вибори.
— Чи встигли за чотири роки виконати свої передвиборчі обіцянки?
— За 4 роки країну спіткали багато випробувань, зокрема, пандемія Covіd-19 та повномасштабна війна. Це вплинуло на депутатську діяльність, але здобутки є.
Намагаюся максимально присвятити себе Україні: працюю на окрузі та в парламенті 24/7.
За даними Комітету виборців України, з результатом 98,9% я посів 7 місце серед усіх парламентарів за показниками законодавчої роботи та голосувань. Проєкт VoxUkraineEng порахував коефіцієнт корисності депутатів та відвів мені 2 місце в рейтингу серед всіх моїх колег. А вебпортал «Слово і діло» окреслив мене лідером серед депутатів-мажоритарників Чернівецької області за виконанням обіцянок. Це про політичні досягнення, очима незалежних експертів.
Я не вважаю себе ідеальним політиком, людиною. Як і всі, помиляюся, але вчуся, аналізую, покращуюсь, змінююсь. В цьому «політичному болоті» важливо залишатися особистістю, мати правильні життєві принципи, виконувати свою роботу та бути з людьми.
Чи важко робити щось хороше і добре для суспільства, коли довкола так багато «двояких» людей навіть серед близьких, знайомих? Звичайно, що важко. Окрім усього, є безліч «діячів», як державних, політичних, діючих і екс-діючих, та й взагалі різних «видів» та рівнів… Але нашим воїнам у рази важче. І це спонукає мене до нових дій та результатів.
— Ви один із небагатьох народних депутатів України, хто вголос говорить про корупцію та її тяжкі наслідки для суспільства. Ви також зареєстрували законопроєкт, де пропонуєте дії крадіїв прирівняти до держради, а їхнє майно – конфіскувати.
— На жаль, війна не зупинила корупціонерів. Я не можу спокійно дивитися на те, як розкрадали гуманітарну допомогу, наживалися на купівлі барабанів, овочерізок, укладанні бруківки тощо. Усі ці випадки потрібно жорстко викорінювати. Саме тому, ще 17 травня 2022 року я зареєстрував Проєкт Закону № 7384 Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо прирівняння розкрадання гуманітарної допомоги до державної зради з конфіскацією майна. Також направляв депутатські звернення щодо анулювання застави для корупціонерів, конфіскації їх майна та коштів на потреби ЗСУ, а також щодо справедливого їх покарання. Так і виходить, що Україна сьогодні бореться з двома ворогами: зовнішнім та внутрішніми.
— Пригадую, Вам вдалося протягом одного року залучити найбільше державних інвестицій в регіон та зробити інфраструктурний прорив.
— Так, це був 2021 рік, коли ми зуміли вгамувати вірус та підняти рівень медичної галузі, спрямувавши суттєві фінансові потоки у кожен лікувальний заклад. Далі почалася реалізація програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво». Будучи членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, я доклав багато зусиль задля практичної реалізації цієї програми у межах 202 округу. Зокрема, було проведено роботу по відповідному та своєчасному виділенню коштів на заплановані об'єкти, обговорення і переконання інших народних депутатів на підтримку кожного проєкту.
Лише за рік вдалося досягти чималих результатів. Було відремонтовано дороги Р-62 (Криворівня – Усть-Путила – Старі Кути – Вижниця – Сторожинець – Чернівці), М-19 (Доманове-Ковель – Кіцмань – Чернівці – Тереблече), Р-62 (Криворівня – Вижниця – Сторожинець - Чернівці) та Т-26-07 (Кіцмань – Сторожинець - Глибока – Опришени). Побудовано мости у с. Розтоки та капітально відремонтовано міст по вулиці Клинівській у м.Сторожинець. Реконструйовано приймальне відділення Вижницької лікарні, садочок у с. Селятин, приймальне відділення КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», Їжівську гімназію. Також розпочали реконструкцію стадіону «Дружба» в м. Сторожинець та стадіону в м. Кіцмань. Завершено будівництво дошкільного навчального закладу в с. Карапчів. Відкрито сучасну школу в Усть-Путильській громаді та міжнародний пункт пропуску «Красноїльськ – Вікову-де-Сус». Триває робота по відкритті міжнародних пунктів пропуску «Руська - Ульма» та «Шепіт – Ізвоароуе-Сучевей», які планується відкрити у 2024 році.
Додаткових 40 млн. грн. субвенції для 202 округу я залучив на соціально-економічний розвиток громад у тому ж 2021 році. За ці кошти капітально відремонтували, реконструювали та замінили вікна і двері в школах, садочках, лікарнях, упорядкували парки відпочинку, придбали велику кількість дитячих ігрових майданчиків для усіх громад 202 округу, побудували чимало спортивних майданчиків зі штучним покриттям та багато іншого.
— Максиме Валентиновичу, Ви часто буваєте з робочими візитами на окрузі, зустрічаєтеся із жителями віддалених сіл. Із якими потребами до Вас звертаються пересічні люди?
— Напевно, я один із небагатьох народних депутатів України, який постійно працює на окрузі. Якщо пригадати останні 12 місяців, то мені вдалося бути поруч із людьми в періоди найбільших викликів. Це і енергетичний локдаун на початку минулого року, що підкосив економіку й суспільний спокій на тилових територіях. Далі вдалося відстояти діяльність Путильської лікарні, звісно, з допомогою медиків та кількох сотень горян. Ще раніше мені вдалося відстояти функціонування Вашківецької лікарні шляхом сприяння в отриманні ліцензії від МОЗ України на провадження медичної діяльності. На даний час тут проходять реабілітацію наші захисники. Я також домігся встановлення тимчасового норвезького мосту через р. Прут в с.Глиниця Мамаївської сільської ТГ, що дозволило розв’язати транспортне сполучення на Буковині та з сусідніми областями. Ще одним помітним кроком став початок будівництва шляху до міжнародного пункту пропуску в с. Шепіт Селятинської сільської ТГ, що на кордоні з Румунією. Бо саме за мого клопотання на комітеті ВРУ було погоджено державне фінансування даного об’єкта, як стратегічно важливого для України. Також завершується будівництво та готується до відкриття міжнародний пункт пропуску в с. Руська Селятинської сільської ТГ.
Що стосується інших проблем віддалених сіл на 202 окрузі, то вони в більшості випадків є однаковими. І зазначу, що ці проблеми не виникли одразу. Рік за роком, за десятиліття інфраструктура тут потроху, а інколи й швидко, занепадала. Руйнувались дороги, які ніхто не ремонтував. Скорочувалась кількість населення, в т.ч. дітей. Відповідно, спочатку закривались групи у садочках і класи в школах, а потім ці заклади почали скорочувати чи взагалі закривати через недоцільність їх утримання. Така була позиція влади на той час… На жаль, ми живемо в таких реаліях.
Перестали ремонтувати дороги через так звану відсутність коштів. Насправді, часто не вбачали потреби. Закривались також клуби, будинки культури, бібліотеки, магазини. І зараз це відновити досить важно, адже занепад йшов десятиліттями. Я борюся і хочу допомогти людям. Але інколи одному це зробити досить важко, особливо тоді, коли до порад не хочуть прислухатись в органах влади.
Уже влітку чергових потрясінь зазнала галузь українського поштового зв’язку: через скорочення штатної чисельності листонош адресна доставка соціальних виплат та періодичних видань стала незручною для багатьох людей. Шкода, що окремі громади не були зацікавлені у вирішенні цього питання.
Щодо індивідуальних запитань, то вони стосувалися надання грошової допомоги на дрова чи лікування, розв’язання трудових спорів між фахівцем і керівником, психологічна допомога для родин військових, а також дотримання державних соціальних гарантій перед членами цих сімей, ротація та зарплати військових, порядок демобілізації, пошук безвісти зниклих солдатів.
Ще одним важливим робочим етапом є продовження втілення реформи децентралізації. У цьому контексті варто виокремити гірські громади, котрі, у першу чергу, потребують дофінансування з боку держави задля розвитку усіх соціальних сфер для населення. Наприклад, у гірських районах люди позбавлені не лише дорожньої інфраструктури, а й очевидного – глибокого перероблення деревини та м'ясо-молочної продукції. За останні три десятки років край виконує функцію постачальника сировини і аж ніяк не виробника. Це призводить до убогих бюджетів громад, відсутності робочих місць та інших негативних наслідків такої економіки. Як результат – регіон занепадає, люди виїжджають. Лісова й тваринницька галузі були і будуть передовими, бо потреба у якісній деревині й харчах – лише зростає. Тож варто змінювати господарські підходи й бездіяльних чиновників.
В інших рівнинних громадах промисловість теж не розвивається активними темпами. Люди тут здебільшого задіяні у сфері надання послуг (будівельні, торгівля), банківська, косметологічна сфери тощо. Частина населення працює за кордоном. Хоча умови життя, за словами самих же людей, тут кращі, вони теж не можуть сказати, що громади розвивають якимись швидкими темпами.
Приклад простий: розвивається в більшості випадків тільки те, що розвиває держава. Тобто, відкривають чи будують ЦНАПи чи поліцейські станції, реконструюють школи та садочки. Інколи, відновлюються будівлі медичної сфери. Але, на жаль, дуже рідко. І здебільшого, — цей список вичерпний.
— Дякую за розмову. Бажаю успіхів та мирного неба над рідною Україною.
— Вдячний за запрошення та ґрунтовне спілкування. Додам, я щодня невтомно дякую всім українським захисникам і волонтерам. Низько схиляю голову у вічній жалобі за загиблими Героями України. Кладучи руку на серце, запевняю, як молодий політик буду і надалі служити народу, відстоювати інтереси суспільства та домагатися демократичних цінностей.
Слава Україні та її невтомним Героям!
