Презентація проекту «Допоки пам’ять жива» відбулась у Кіцманській школі 24 травня. У відео, яке триває понад 2 з половиною години, спогади 14 родин репресованих кіцманчан, яких вивезли в Сибір у 1930-1950 роках.
Аматорський фільм зняли та змонтували учні 7-В класу під керівництвом класного керівника Ірини Кривого. Над фільмом також працювали педагоги школи Михайло Палагнюк та Інна Дмитрюк, завідувачка дитячого сектору бібліотеки Алла Краснова.
В проекті звучать спогади репресованих кіцманчан та їх дітей: Марії Терешків, Валерія Ткачука та Марії Ткачук, Наталії і Володимира Голиків, Марії Стеценко, Наталії Головачук, Наталії Білової, Марії Бручко, Марії Жуківської, Івони Петрової, Євдокії Мар’янчук, Богдана Гордея та Орисі Гордей, Марії Бадічко, Романа Татарина.
На прем’єру фільму були запрошені діти і онуки репресованих, вчителі та учні, які переглянули спогади про ув’язнених у концтаборах або заслані до безлюдних районів крайньої півночі Росії, Сибіру, північного Казахстану. Багато репресованих кіцманчан не повернулося із заслання, інші приїхали на батьківщину зі скаліченими долями та підірваним здоров’ям. Відео спогади свідків тоталітарного режиму, які зібрали під час проекту «Допоки пам’ять жива», допоможуть зберегти пам’ять про ті важкі часи і долі наших земляків.
