Вікторії Микитюк 18 років. Напевно, майже кожен житель Кіцманя бачив цю дівчину та звертав увагу на її нетипову зовнішність. Виявляється, експериментувати зі стилем вона почала ще в школі, в 11 класі, коли поголила половину голови.
Іншу половину постригла під каре та пофарбувала у яскравий колір. Потім робила це знову, і знову.
— Я не фарбувалась лише в чорний, — каже Віка.
Зараз вона навчається на другому курсі географічного факультету в ЧНУ імені Юрія Федьковича.
Далі даємо слово самій дівчині.
Вперше коротко постриглась влітку перед одинадцятим класом. Тоді я була у старшої сестри в Києві, ми вирішили щось змінити у моїй зовнішності. Я постриглася спочатку під каре, а потім вибрила збоку. Після зміни образу я пофарбувла волосся у жовтий, а на випускний — у срібний.
Моє волосся було ліловим, бірюзовим, синім, рожевим. На першому курсі мені хотілось яскравих кольорів. Зараз я з рожевим і мені комфортно.
Як реагують оточуючі? Мої знайомі звикли, що я постійно змінюю щось у зовнішності. Вперше мене у новому образі побачили на Перше вересня. Однокласники були здивовані, але всім сподобалось, питали, як я наважилася.
Від вчителів у гімназії та викладачів університету особливої реакції на мої експерименти із зовнішністю не було і це дуже добре.
Бабуся не в захваті, вона дуже консервативна. А от батькам подобається мій образ, мама деколи допомагає фарбуватись.
Іноді якась незнайома людина скаже: «Як так взагалі можна?» або «Це жах!». Деколи, навпаки, кажуть, що крута стрижка. Але мене не цікавить думка перехожих щодо мого вигляду.
Чому я обрала геофак? Коли я навчалась в школі, у мене було кілька варіантів на кого йти вчитися. Наприклад, думала про філософський факультет. Але в десятому класі до нас в школу прийшов новий вчитель географії, який зацікавив цією наукою та заохотив їхати на географічний турнір, а потім на олімпіаду, де я отримала призове місце. Через рік я захищала наукову роботу з географічних наук. Це мене надихнуло бути географом.
Ми проводили дослідження клімату Чернівців. Вчитись цікаво. Я захопилась геоінформаційними технологіями, створенням інтерактивних карт.
В університеті вивчаємо палеонтологію. Завдяки їй ми їдемо у різні експедиції у печери. Були у Баламутівці. Також — на розкопках у селі Зеленів, де знайшли кістки мамонтів і бізонів.
Я самостійно вивчаю програмування. Елементарне в IT сфері, те, що можна опанувати без професійного навчання. Це цікаво як окрема спеціальність і як доповнення до географії.
Вільного часу залишається мало. Бо хочеться успішно вчитися і мати стипендію, займатися науковою діяльністю. Але я знаходжу час на прогулянки з друзями та на короткі подорожі.
Деколи не буваю вдома місяць чи два через завантаженість навчанням або через подорожі, походи. Зазвичай, подорожую Україною, кілька раз була за кордоном. Мені сподобалося у Києві, Львові, Рівному, Варшаві та Кракові.
Я не належу до жодної субкультури. Мені просто подобається рок і такий стиль в одязі. Слухати я люблю і закордонні, і українські гурт: Rammstein, Muse, Nirvana,Papa Roach, Green Day. З українських подобається: «Карна», «Кімната Гретхен». «Антитіла» досить непогані.
Мене іноді запитують, чи я не задумувалась про кар'єру моделі. Але мені це не подобається. Наука та дослідження більше цікавлять.
Більше фото Вікторії дивіться у її Instagram.
