Великобританія надає постійну фінансову підтримку українським організаціям та проєктам, спрямованим на запобігання та боротьбу з домашнім насильством. Але чи допоможе нам досвід Об’єднаного Королівства в ситуації, що склалась у нашій державі? Для того, щоб знайти відповідь, спершу спробуємо порівняти Україну та Великобританію щодо даного питання.

Кожна людина має право жити без насильства та страху, а домашнє насильство порушує це право. Постраждалі від домашнього насильства нерідко відчувають себе в пастці та беззахисними, і можуть не здогадуватися, куди звернутися за допомогою.

Тому для початку прояснимо, що ж таке домашнє насильство:

Домашнє насильство — це діяння (або бездіяльність), а також погрози вчинення діянь фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між людьми, які зв’язані інтимними, сімейними стосунками, або перебували в них раніше, а також між особами, які проживають в одному будинку.

Вважається, що основними його факторами є:

  • Гендерні стереотипи та сексизм.

  • Культурні та релігійні традиції. В ісламських країнах, а також у Східній та Південній Азії права жінок суворо обмежені, і вони можуть покладатись лише на милість чоловіків.

  • Психологічні проблеми насильників та постраждалих.

  • Фізична слабкість жінок порівняно з чоловіками.

  • Економічна залежність жінок від чоловіків. Жінки набагато частіше терплять насильство, оскільки переважно займаються хатніми справами та дітьми, а чоловіки працюють.

З кожним роком дана тема стає гострішою та актуальнішою. Цьому сприяють кілька основних моментів. Перш за все, відбувається демократичний та правовий розвиток суспільства, тому проблемі захисту особистих прав та свобод людини приділяється все більше значення на законодавчому рівні по всьому світі.

Законодавство

Фото: Фото з сайту Lexinform

В Україні є ряд законів та нормативно-правових актів про запобігання та протидію домашньому насильству. Основними з них є:

  • Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” від 7.12.2017 року — визначає правові засади запобігання насильству в сім’ї, встановлює порядок виявлення та реагування на випадки насильства в сім’ї, встановлює відповідальність за насильство в сім’ї та механізми захисту жертв насильства.

  • Кодекс України про адміністративні правопорушення — містить статті про адміністративну відповідальність за насильство в родині, зокрема статтю 173-2 “Вчинення насильства в сім’ї”

  • Кримінальний кодекс України — містить статтю, яка передбачає кримінальну відповідальність за домашнє насильство — стаття 126-1 “Насильство в сім’ї”.

  • Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року — встановлює правові засади охорони прав та інтересів дітей, включаючи захист від насильства в сім’ї та встановлення механізмів захисту прав дітей.

Основними нормативно-правовими актами та законами у Великобританії щодо запобігання та протидії домашнього насильства є:

  • Закон про захист від насильства 1996 року (The Protection from Harassment Act 1996) – цей закон стосується не лише домашнього, але і будь-якої форми насильства і домагання. Він містить положення про заборону незаконного насильства, сталкерства, домагання і кілька заходів захисту для жертв, включаючи установлення заборонних наказів.

  • Закон про захист від насильства в сім’ї 2018 року (The Domestic Abuse Act 2018) – цей закон містить положення про оновлення законодавства щодо домашнього насильства, включаючи визнання ширшого спектра поведінки, як насильства в сім’ї, встановлення нових заходів захисту, включаючи заборонні накази та управління ризиками, та збільшення відповідальності за насильство в сім’ї.

  • Закон про дитину 1989 року (The Children Act 1989) – цей закон містить положення про захист дітей від насильства та забезпечення їхньої безпеки, включаючи можливість усунення дітей з небезпечних сімейних середовищ.

  • Закон про кримінальне право 2003 року (The Criminal Justice Act 2003) – цей закон містить положення про кримінальну відповідальність за насильство в сім’ї, включаючи збільшення максимального терміну позбавлення волі.

Стамбульська конвенція: яку роль відіграє у випередженні домашнього насильства та чому довкола неї так багато протестів?

Стамбульська конвенція («Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами») – міжнародна угода Ради Європи, що криміналізує та запобігає насильству проти жінок та дівчат та захищає постраждалих.

Фото: Фото: Amnesty International Україна

Які причини зазвичай наводять противники конвенції:

У пункті 3 статті 4 проводиться чітке розмежування понять «стать» та «гендер», а також вводяться такі поняття як «гендерна ідентичність», «сексуальна орієнтація».

З цим не можуть погодитися релігійні спільноти України. Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних Організацій опублікувала заяву, де закликає Верховну раду зняти з розгляду питання про ратифікацію Стамбульської конвенції:

“Стамбульська конвенція поряд із нормами, спрямованими на боротьбу з домашнім насильством, запроваджує поняття “гендер”, як ідеологічний концепт самоідентифікації людини (стаття 3). З цим не можуть погодитися релігійні спільноти України, адже ігнорування факту наявності біологічних статей, які характеризують жінку або чоловіка, та пов’язане з цим зобов’язання навчати дітей нестереотипним гендерним ролям (стаття 14 конвенції) несе загрози спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітей і молоді.”

Стаття 14 прописує включення в освітню програму на всіх рівнях матеріалів про рівність між жінками та чоловіками, нестереотипні гендерні ролі, взаємоповагу, вирішення конфліктів у міжособистісних стосунках без застосування насильства, насильство стосовно жінок за гендерною ознакою та право на особисту цілісність. Конвенція прагне оголосити природний порядок речей стереотипним, шкідливим і небезпечним. Громадський рух “Всі разом” на своєму сайті пише, що: “Стаття 14 Конвенції зобов’язує держави до включення в навчальні плани матеріалів про «нестереотипні гендерні ролі» на всіх рівнях навчання. Тобто прищеплювати хлопцям жіночі моделі поведінки, а дівчатам – чоловічі. Подібні курси передбачають раннє навчання дітей предметів про сексуальні практики, у тому числі – одностатеві, про вільний вибір власної так званої гендерної ідентичності тощо. У результаті це може призвести до психологічних проблем, експериментальних хірургічних втручань, депресивних станів і навіть самогубств.”

Єдине завдання конвенції – запобігати всім формам насильства проти жінок й підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але поняття «гендер», яке прописане в її тексті помилково або навмисно пов’язують із «пропагандою ЛГБТ» та вважають дану угоду загрозою традиціям та сімейній концепції. Конвенція не регулює питання одностатевих шлюбів та не вимагає визнавати їх.

Статистичні дані

 Джерела: МВС України та Офісу національної статистики Великобританії Джерела: МВС України та Офісу національної статистики Великобританії

Згідно з дослідженням британської благодійної організації Agenda Alliance, жінки, які зазнали домашнього насильства, утричі частіше робили спроби самогубства протягом минулого року порівняно з жінками, які не постраждали від нього.

Аналіз був проведений вченими з консорціуму VISION, Лондонського університету на основі запитань про суїцидальні думки, спроби самогубства та несуїцидальних самоушкоджень, а також на основі останнього дослідження психічної захворюваності дорослих.

Така вкрай невесела статистика зумовлена, передусім, тим, що більшість людей просто не знають, куди звертатись у випадку домашнього насильства. Навіть звичайне опитування у соціальній мережі серед друзів та знайомих на предмет їх обізнаності з темою продемонструвало, що з 67 людей лише 29 знають, куди звертатись, якщо трапилось домашнє насильство.

Служби та підрозділи Національних механізмів, які сприяють розв’язанню проблеми домашнього насильства

В Україні це:

Відео з ютуб каналу “Ла Страда”

У Великобританії це:

  • Національна служба допомоги жертвам домашнього насильства (National Domestic Abuse Helpline), безкоштовний телефонний номер (0808 2000 247), де кваліфіковані консультанти пропонують конфіденційну підтримку та консультації з усіх питань, пов’язаних з домашнім насильством та завжди готові надати інформацію про права постраждалих та поради щодо того, як захистити себе від кривдника.

  • Жіноча допомога “Women`s Aid”. Це національна благодійна організація, що надає підтримку, включаючи притулок та консультації, жінкам і дітям, які стали потерпілими від домашнього насильства.

  • Гайдлайн GOV.UK –домашнє насильство: як отримати допомогу.

  • Чоловіча консультативна лінія. Телефонна лінія, де пропонуються поради та підтримку чоловікам, що стали жертвами домашнього насильства. (0808 801 0327).

  • Поліція. Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися за допомогою до місцевої поліції. Поліцейські можуть надати поради щодо безпеки, доставити потерпілих у безпечне місце та розпочати кримінальне розслідування.

  • Childline (Дитяча лінія): телефонуйте за номером 0800 1111

  • Respect («Повага»): конфіденційна лінія допомоги особам, які чинять домашнє насильство та особам, які надають їм допомогу. Телефонуйте за номером 0808 8024040

Відео з ютуб каналу “Women`s Aid”

Перша мобільна платформа «WhiteRibbonUA» для протидії домашньому насильству

З ініціативи «Білої стрічки» у партнерстві з фондом Тетяни Рамус та за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні презентували першу мобільну платформу «WhiteRibbonUA», яка створена для захисту жінок та дітей від домашнього насильства. Проєкт є сучасним інструментом для особистої безпеки, що надає необхідні ресурси для допомоги та можливість повідомляти про надзвичайні ситуації відповідним органам, якщо жертві загрожує небезпека.

Фото: Фото: White Ribbon Ukraine

Фото: White Ribbon Ukraine

“Сьогодення вимагає від суспільства і його представників сучасних методів та інструментів в усіх без винятку галузях діяльності. Ми прагнемо допомогти мільйонам українських жінок знайти вихід у разі надзвичайної ситуації. Завдяки застосунку жертва отримає ресурси для допомоги та можливість повідомити поліцію або відповідні органи, якщо їй загрожує небезпека. Роблячи це «без жодних слів» аби уникнути ще більшого насилля з боку свого кривдника”, — відзначає Тетяна Рамус, Посол доброї волі «Білої стрічки Україна».

Фото: Фото: Біла стрічка

Жест та заходи для протидії домашнього насильства

Жест, що позначає домашнє насильство – це символ, який використовується для позначення домашнього насильства та підтримки скривджених. Зазвичай це зображення долоні, що згинається в кулак або зображення руки з зап’ястям, на якому видно сліди від насильства.

Фото: Фото: Twitter Halton Police

Це один із найважливіших інструментів у боротьбі з домашнім насильством та створенні безпечного середовища для всіх людей.

Стосовно освітніх заходів спрямованих на протидію домашньому насильству у Великобританії при школах та коледжах регулярно проводять показ відеороликів та лекцій про гендерну нерівність та домашнє насильство, а також на стендах в навчальних закладах завжди розміщенні плакати та листівки з актуальними контактами “гарячих ліній” та відповідних організацій.

Під час особистого спілкування на тему домашнього насильства викладачка англійської мови Шивон Маккі в “University of the Highlands and Islands” сказала, що: “таким чином ми не лише звертаємо увагу підлітків та дітей до даного явища, а й показуємо та пояснюємо на прикладах, що це не норма, що цьому явищу не місце в сучасному суспільстві, що з цим потрібно боротися і в разі чого, ми готові допомогти в будь-який час”.

Також слід згадати різноманітні позакласні гуртки типу “angry management”, де кожен може свою поділитися своєю історією, послухати інших та звернутися за допомогою – як правовою, так і психологічною на умовах повної анонімності. В Україні кількість освітніх заходів на рівні шкіл дуже низька та зазвичай обмежується лише короткими лекціями про фізичну шкоду даного явища, натомість на обласних рівнях проводять різноманітні форуми, як-от молодіжний форум “40 відтінків насильства” в Чернівцях, на якому з відеовітанням виступила Марія Єфросініна, посол Фонду ООН у галузі народонаселення та зазначила, що: “Це не та тема, яка може обійти когось… Справді, у нашому суспільстві побутує думка про те, що насильство – це лише про побиття. Це не так. Є психологічне, економічне, і, звісно ж, фізичне насильство.”

Фото: Фото: Шпальта

Також існує багато кампаній та ініціатив, спрямованих на протидію домашньому насильству. Ось кілька з них:

“Ні домашньому насильству” – ця кампанія започаткована Урядом України з метою популяризації засобів та інструментів, які можуть допомогти жертвам домашнього насильства, а також збільшення уваги до цієї проблеми в громадськості.

«16 днів активізму проти гендерно обумовленого насильства" проходить у період з 25 листопада, починаючи від Міжнародного дня боротьби із насильством щодо жінок, до 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини, що має на меті підвищити поінформованість суспільства та масово мобілізувати людей до зміни ставлення та поведінки.

“Зупини насильство” – це міжконфесійна громадська ініціатива церков і релігійних організацій України, націлена на протидію домашньому насильству.

Refuge («Прихисток») - найбільша спеціалізована організація з питань домашнього насильства у Великобританії. У будь-який день їх служби підтримують тисячі постраждалих, допомагаючи їм подолати фізичні, емоційні, фінансові та матеріально-технічні наслідки жорстокого поводження та відновити своє життя — позбутися страху.

На честь 50-ї річниці боротьби проти домашнього насилля благодійна організація Refuge випустила ролик про небезпеку контролю за допомогою гаджетів.

“Розірви коло” – інформаційна кампанія, яка з 2015 року працює над тим, щоб до 2030 року до будь-яких проявів домашнього насильства була нульова толерантність.

Домашнє насильство є надзвичайно серйозною проблемою, яка торкнулася багатьох сімей по всьому світу. Ця форма насильства може бути фізичною, психологічною, сексуальною та економічною, і вона має серйозні наслідки для постраждалих.

Виходячи з цього, важливо продовжувати сприяти більш активному втручанню з боку законодавців, правоохоронних органів, соціальних служб та громадськості в стосовно даного питання. Крім того, важливо, щоб люди мали можливість дізнатися про домашнє насильство та отримувати допомогу та підтримку, які їм потрібні, щоб вийти з цього небезпечного середовища і відновити своє життя.

Оскільки домашнє насильство часто проблемно зафіксувати й втрутитися в такі випадки може бути складно, важливо працювати над розвитком методів та програм, які допоможуть зменшити його поширення та захистити тих, хто перебуває в небезпеці. Тільки спільними зусиллями ми можемо дійти до того, щоб жити в безпечному та справедливому світі.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися