За рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну виклики, пов’язані з працевлаштуванням переселенців, поступово вирішуються. Але чи можна вважати, що в Чернівецькій області все так добре? - спробуємо з’ясувати.
24 лютого 2022 року – ця дата стала межею між мирним життям та війною: міграція тисяч переселенців, кадрові зміни, розгубленість та невирішеність щодо майбутнього… Пригадуючи той день, немало переселенців кажуть, що майже не сподівалися знайти “нове життя” в західній Україні. Процес адаптації зайняв значний термін, а “кадровий голод” примножувався. Наплив переселенців став викликом для місцевих громад, в тому числі й для Чернівецької. Тому його вирішення позитивно вплине не лише на економіку, а й на загальний психічний стан людей, яким доводиться соціалізуватися в нових місцях, знаходити професійні знайомства та привносити нові ідеї на робочі місця.
Яка ситуація в Чернівецькій області?
Хоча Чернівецька область за площею найменша в Україні, проте вона прийняла достатньо переселенців. Цифри постійно коливалися, бо одні люди залишалися на тривалий термін, інші ж за короткий час рушали далі. Не всі реєструвалися як переселенці. Багато потім поверталися на вже звільнені території. Тож кожного місяця кількість ВПО в області змінюється. Так триває донині. Найбільше було зафіксовано 109 тисяч переселенців, про що повідомляв сайт Чернівецької ОВА.
Більшість з них працездатного віку, тому чи з’явився ажіотаж щодо працевлаштування? Адже цей виклик передбачуваний. Однак наразі більшість переселенців не зверталися по допомогу та профнавчання. За даними Чернівецького обласного центру зайнятості, впродовж минулого 2022 року соціальними послугами скористалося лиш 2600 переселенців. А це дуже незначні відсотки від усіх прибулих. Вдалося працевлаштувати на Буковині за рік взагалі мало людей – коло 500 переселенців.
Загалом ринок праці Чернівецької області у 2022 році не відрізнявся від загальноукраїнських тенденцій та позначився зменшенням кількості пропозицій роботи. Помітний дефіцит, але загалом ситуація контрольована. Якщо порівнювати навантаження на одне вільне робоче місце станом на 1 січня 2023 року – 7 осіб, на 1 січня 2022 року також 7 осіб”, - пояснює Ольга Багрій, заступниця директора Чернівецького обласного ЦЗ.
Отже, війна та прибуття в область ВПО особливо не позначилися на безробітті в нашому тиловому регіоні. Тенденції ринку праці не змінилися. Як же «впишуться» в нього переселенці? Очевидно, ті, кому нікуди їхати й нікуди повертатися, змушені будуть залишитись в області надовше й спробують знайти роботу, адже забезпечувати свої родини потрібно. На сьогодні хтось сам уже працевлаштувався, але частина звернулася й до центру зайнятості.
Ольга Багрій інформує, що найбільше допомогли підшукати роботу переселенцям у Чернівцях, а також на Новоселиччині, Хотинщині, Сторожинеччині, Вижниччині та у м. Новодністровськ, решті – в інших громадах області. Які професії обирали, що міг запропонувати центр зайнятості?
Щодо вакансій, які ми могли їм запропонувати, то зазвичай в підприємствах переробної промисловості (21,6%), в освіті (18,5%), оптовій та роздрібній торгівлі (12,3%), у сільському, лісовому та рибному господарстві (9,5%), в охороні здоров’я (7,7%). Великий попит роботи на Буковині у сферах випікання хліба та хлібобулочних виробів, виготовлення текстильних виробів технічного та промислового призначення, - каже працівниця.
У 2023 році центр зайнятості продовжує допомагати переселенцям. Так, 439 внутрішньо переміщених осіб отримали послуги від центрів зайнятості на Буковині, вдалося успішно працевлаштувати 47 переселенців.
Виклики для ВПО
Допомогли переселенцям у пошуку роботи й законодавчі зміни. З початком повномасштабного вторгнення уряд перевів обласні центри зайнятості “в режим посиленої роботи, аби мати змогу опрацювати звернення людей та запропонувати їм прийнятні варіанти працевлаштування, яких потребує держава в час війни”, - зазначив під час всеукраїнського телемарафону заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра. Тобто держава спростила способи реєстрації людини як безробітної, але все одно виникали та виникають труднощі.
Наприклад, якщо переселенці не зареєстровані офіційно як ВПО, вони не можуть стати на облік в центр зайнятості за місцем проживання. Також проблемою є працевлаштування у сільській місцевості, адже там небагато вакансій. Фахівець Дністровської філії Чернівецького ОЦЗ Сергій Беженар розповів, що для переселенців досить складно знайти роботу:
Наразі буває достатньо випадків, що до нас приходять переселенці з вищими освітами та крутими спеціальностями, але ми фізично їх не можемо працевлаштувати на таку ж вакансію. Так, наприклад, одна з останніх ситуацій про переселенку-перекладачку англійської та німецької мови. У нас в Кельменецькій територіальній громаді немає вакансій перекладачів, тому ми вирішуємо ситуацію через пошук вакансії вчителя англійської мови.
Коров’якова Ольга, колишня жителька Донецька, до 2014 року працювала в Донецькому аеропорту, а нині стала переселенкою. Знайти роботу виявилося непросто:
Колись я працювала перекладачкою у славнозвісному аеропорту, далі, як почалися воєнні дій на Донеччині та Луганщині, виїхала на Буковину. Вже у 2015 році повернулася назад додому та надавала перекладацькі послуги різним фірмам. Але Росія знову заставила мене переїхати на Буковину, мабуть, тепер вже назавжди та ще й з батьками, яких я вивезла подалі од війни. Наразі стою на обліку в центрі зайнятості в Кельменцях як безробітня”.
Також вона підтверджує, що в сільській громаді знайти роботу за фахом нелегко:
Моє основне вміння - це переклад текстів, але в районі немає вакансій за цим фахом. Тому мені запропонували викладати у школі. Знайшлося декілька вакансій, але, на жаль, вони не підходять. Від однієї з останніх я змушена була відмовитися через труднощі пересування між різними селами. Важко буде кожен день їхати в інше село викладати англійську мову для школярів та повертатися за 30 км.
Це лиш одна історія з пошуком роботи, але, на жаль, такі випадки непоодинокі.
Що пропонують у соцмережах?
Окрім працевлаштування через центри зайнятості, переселенці все частіше обирають онлайн платформи чи сайти. Так, досить популярні програми Work.ua та Robota.ua, які набирають велику кількість переглядів серед чернівчан та гостей міста.
Переглядаючи ці сервіси детальніше, бачимо, що на сайті Work.ua представлено великий вибір вакансій, загалом понад 3000 актуальних оголошень. З більшості вакансій можна зрозуміти, що попит на працюючих є в багатьох сферах – від продажів та ресторанного бізнесу до IT-сектору та фінансів. Найбільш популярними вакансіями для Чернівецької області є продавці-консультанти, менеджери з онлайн-продажу та працівники сфери готельно-ресторанного бізнесу. Тобто більшість вакансій так чи інакше пов'язані з торгівлею та фінансами.
Серед найменш популярних – вакансії у транспортній сфері (водії вантажівок, таксисти та інші). Простежується стабільно невеликий попит на працівників у галузі освіти (вчителі, тренери, керівники гуртків) та медицини (медичні сестри, фельдшері, лікарі). Попри те, що ці професії дуже важливі, знайти роботу їх представникам складно.
Діапазон рівня зарплати коливається від 7000 грн до 25000 грн на місяць. З високооплачуваних – деякі інженерні та IT-професії, такі як розробник програмного забезпечення (середня зарплата 20 000 грн), інженер-електрик (середня зарплата 15 000 грн) та інженер-механік (середня зарплата 13 000 грн). Однак таких вакансій небагато. Тож на високі зарплати ВПО масово не можуть розраховувати.
Щодо популярного ресурсу Робота.ua, то особливої різниці в кількостях вакансій та цінового діапазону не простежується. Тут заявлено до 2000 актуальних вакансій. Також низький попит на лікарів, вчителів та працівників сільського господарства (фермери, садівники та механіки спеціального обладнання). Він може змінюватися від сезонності різних робіт та інших факторів.
З огляду на ці спостереження доводиться підсумувати, що працевлаштуватися переселенці в нашій області можуть, однак навряд чи легко буде знайти роботу саме за фахом. А багатьом, очевидно, доведеться опановувати нові професії.
