Етнографічний перформанс із проукраїнськими настроєм та бажанням укоренити буковинську культуру та наші традиції відбувся 15 січня у Чернівцях. Захід складався з двох частин “Традиції Різдва Христового” і “Традиції Маланки”. Його в невеличкому приміщенні Мистецького центру “АРТпростір на Кохановського” організували ГО “Вишиваний дивотвір” (голова Одарка Кучерява) спільно із Буковинським центром культури і мистецтва (директор — заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк; методистка центру — письменниця, літературознавиця, етнографиня Іванна Стеф’юк). Метою цієї мистецької зустрічі стали просвітництво і благодійність, повідомляють на сайті Кіцманської міської ради.
На заході було представлено головний образ Суховерхівської Маланки — Козака. Детально про роль і значення цього образу, створення костюма та загалом традиції Суховерхівської Маланки розповідає керуюча справами виконавчого комітету Кіцманської міської ради, дослідниця традицій коляди та маланкування в селі Суховерхів Ярослава Раковіца:
— Суховерхівську Маланку впізнають, коли бачать Козаків. Спільно з Буковинським центром культури і мистецтва ми досліджували, звідки пішов клич "Дайте волю козакам!". Виявляється, колись на цих землях, де нині ми працюємо і живемо, була Кіцманська та Лужанська Січ.
Реставрація та пошиття костюма Козака для участі у перформансі відбувалися за два дні до св.Василя. Стару шинель віддала родина Юрія та Орисі Кисиличук, а відпорювали старі нашивки та шили ми разом зі швачками Ярославою Семенюк та Юлією Гуцуляк.
Впродовж десятиліть верхній одяг Козака видозмінювався. Від кожуха — до шинелі. Щоб відкинути давню атрибутику та піднести нашу історію, ми шинель реставрували. Насамперед відпороли та відірвали ґудзики, нашивки та погони з радянськими зірками. Добре випрали і таким чином змили всю москальську нечисть. З підручних тканин вирішили зробити персонаж у патріотичних кольорах: чорно-червоний (смуток та кров, колір української повстанської армії) — на спині та синьо-жовтий (колір Державного Прапора України, також ці кольори були присутні на стягах українського козацтва) — спереду.
— Скажете, зараз не на часі? — продовжує пані Ярослава. — Та ні, якраз... Під виром кровавих подій, що точаться в Україні, мимоволі згадується вислів М.Т.Рильського: "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани". Саме зараз я згадую розповіді наших рідних, які розказували, як вони, ті, що "за Україну", колись у революційні та повоєнні часи збиралися малими осередками, бо не можна було колядувати та прославляти Ісуса Христа, забороняли говорити українською мовою, не можна було розказувати, показувати та поширювати культуру свого рідного краю.
Цьогорічного гіркого та кровавого 13-14 січня Суховерхівська Маланка не колядувала... Не колядувала, бо... затинає зсередини, бо не місце зараз для сміху, танців та музики, коли твої односельці, жителі громади, захисники і захисниці й зі всієї України там, на передовій... Але наша Маланка береже історію і традицію своїх предків. Тут споконвіку присутній дух патріотизму, а історична постать Козаків показує силу і міць наших дідів-прадідів, нашого вкраїнського народу, який любить волю, незалежність, а Козаки по завершенню обрядового дійства в селі спалюють все зле, недобре і нечисте, — каже співрозмовниця.
Далі ведемо мову про роль Козака в Суховерхівській Маланці, яка, за словами Ярослави Петрівни, є найважчою:
— Протягом трьох днів хлопцям приходиться танцювати та колядувати в мороз, сніг, дощ. Після того їм довго треба відновлювати свій голос, який охрипає, та здоров'я, адже ноги аж бубнявіють та болять від напруги. В наші часи (довоєнні — прим.), коли Маланка колядувала, там, де є Козаки, завжди багато збиралося народу. Щоб натовп розступився і зробив місце для показу козацького танцю, один із Козаків, зазвичай, вигукує: "Дайте волю Козакам!". Цей вислів у нашій Маланці з'явився у 90-х роках, коли Україна почала свій шлях до незалежності, а українці згадували про своє коріння. Щоб "дати волю Козакам", глядачі роблять ширше коло. Козаки по центру кидають свої шаблі та верхній одяг (шинель, що слугує замість козацької "китайки") і розганяються по колу, рухаючись за годинниковою стрілкою, одночасно присідаючи, в такт музики. Цей круговий танець з присіданням нагадує “Аркан”. Тобто Суховерхівська Маланка — це не просто периберія, а ще й фольклор, що показує стародавнє обрядове дійство вигнання злих духів, забезпечення урожаю і здоров'я до наступного року та має на меті зберегти традиції наших батьків, дідів та прадідів.
Кожен маленький хлопчик, який народився в Суховерхові, підростаючи, хоче бути Козаком. Бо ці хлопці найгоноровіші, найвродливіші та найсильніші, і їх люблять всі дівчата. А як дівчата чекають на Маланку! Бо якщо ватага перебраних хлопців з усього села прийшла колядувати перед хатою, та ще й з музикою, — то це означає, що дівчина вже доросла. А якщо Калфа закликав на вечірок, — то її поважають хлопці і з неї виросте добра ґаздиня. А батьки змушені будуть відпустити на данці, — додає Ярослава Петрівна.
Суховерхівські ґазди завжди радо зустрічали колядників, платили гроші та давали гостинці. Вони вважали, що коли на Новий (Старий) рік на подвір’я чи до хати першим увійде хлопець, та ще й засіє, то для господарів цей рік буде багатим на врожай, а в домі пануватиме достаток, мир та сімейна злагода.
До слова, Суховерхівська Маланка у липні 2022 року в складі 12 Маланок Чернівецького району за темою "Новорічна традиція буковинського маланкування" наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 6.07.2022 р. №228 внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Буковинський центр культури і мистецтва під керівництвом М.Шкрібляка та І.Стеф'юк готує документи щодо включення традиції маланкування всієї Буковини до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тому перед нашою Кіцманською громадою та жителями села Суховерхів стоїть ряд завдань з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини України — Суховерхівської Маланки. А ще є завдання зібрати якнайбільше фотодоказів, аудіо- та відеозаписів, що розкривають роль та суть нашої Маланки у всі часи.
Пресслужба Кіцманської міської ради.
Фото з архіву Ярослави РАКОВІЦИ.
