Відповідно до Директиви 2008/50/ЄС Кабмін затвердив постанову, яка передбачає розбудову системи моніторингу якості повітря в Україні. Для цього нашу територію поділили на зони (міста із кількістю населення понад 250 тисяч) та агломерації (області), де потрібно запровадити нові процедури з моніторингу.
Міндовкілля зобов'язало громади розробити та подати до 1 липня 2021 року власні програми у цій сфері. Однак станом на зараз є кілька обласних центрів, які так і не спромоглися подати важливий для громади документ, серед них місто Чернівці.
Ми поспілкувалися з начальником управління благоустрою Чернівецької міської ради Олексієм Головановим та з'ясували стан справ із моніторингом якості повітря в місті. А також поговорили з представниками громад у Черкасах, Хмельницькому та Києві, де такі програми вже затвердили.
Чому варто контролювати якість повітря?
Однією з найбільших небезпек для довкілля у сучасному світі є забруднене повітря. Шкідливі викиди промислових підприємств, заводів, транспорту, наслідки пожеж та воєнних дій негативно впливають на здоров’я людей.
Адже поряд із необхідним киснем в наш організм проникає багато елементів, які мають шкідливий вплив на організм людини і можуть викликати різноманітні захворювання.
За даними ООН кожного року через забруднене повітря помирає близько 7 мільйонів людей, а це більше ніж від війни, куріння чи туберкульозу.
За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій у першому півріччі 2022 року рівень забруднення атмосферного повітря в українських містах був підвищений (6,3 за КІЗА – комплексний індекс забруднення атмосфери – ред.). Та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, він майже не змінився (6,4 за КІЗА).
Водночас за методикою оцінки рівня забрудненості атмосфери, чистим вважається повітря, де індекс складає менше 2,5 за КІЗА.
Індекс забруднення атмосферного повітря у містах України Фото: Центральна геофізична обсерваторія ім.Б.Серезневського
Нещодавно Україна стала кандидатом на членство в ЄС. А це, крім іншого, передбачає гармонізацію українського природоохоронного законодавства з відповідними Директивами країн Євросоюзу.
Для того, щоб покращити ситуацію із якістю повітря в Україні, громадам запропонували розробити документ, в якому вони опишуть:
- існуючі пости моніторингу,
- джерела забруднення,
- мапи розсіювання забруднюючих речовин,
- кількість проектування мережі моніторингу якості повітря, в тому числі й місця розміщення нових автоматизованих постів моніторингу.
Постанова Кабміну №827 визначила необхідні заходи для такого моніторингу, їх виконавців, терміни та постійне інформування населення про стан атмосферного повітря у кожному регіоні. Адже люди маю право знати, яким повітрям вони дихають.
Чим дихають чернівчани?
Ситуація з якістю повітря в Чернівцях у порівнянні з іншими містами, де є велике промислове виробництво, виглядає, на перший погляд, досить непогано.
Адміністративний центр Буковини не є індустріальним. Відсутність великих шкідливих виробництв, енергогенерувальних об’єктів та гірничодобувної промисловості забезпечила місту перші позиції в екологічному рейтингу регіонів України у цьому році за версією видання Фокус.
Екологічний рейтинг областей України, Фото: Фокус
Але бентежать шкідливі викиди від численного автотранспорту, кількість якого з кожним роком помітно зростає. Саме автотранспорт фахівці ставлять на перше місце в рейтингу найбільших забруднювальників атмосферного повітря Чернівців. Крім того, побоювання містян викликають викиди промислових чи комунальних об’єктів Чернівців, зокрема з боку цегельного заводу та у водойми парку “Жовтневий”.
Цегельний завод у ЧернівцяхФото: АСС
За інформацією Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міськради, у лютому 2022 року Львівське “Адміністративно-технічне управління” здійснило відбір проб повітря у Чернівцях – концентрація забруднюючих речовин була в нормі. Окремо провели заміри в районі цегельного заводу. Однак, перевищення концентрації забруднювальних речовин фахівці також не зафіксували.
То чи означає це, що якість атмосферного повітря є абсолютно безпечною для чернівчан чи справа все ж таки у методах моніторингу?
Як моніторять якість атмосферного повітря в Чернівцях?
У червні цього року Чернівецька обласна адміністрація розробила та затвердила Програму державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря “Чернівецька (зона/агломерація)”.
За словами начальника управління благоустрою Чернівецької міськради Олексія Голованова, при розробці цього документу були використані дані агломерації “Чернівці”, оскільки в області відсутні пункти спостереження за якістю атмосферного повітря.
Моніторинг повітря у Чернівцях забезпечують три стаціонарні пункти спостереження обласного центру гідрометеорології:
- вул. Заводській, 34,
- вул. Головній 265А,
- вул. Гузара, 1.
Однак методи й обладнання, що використовуються під час проведення замірів, бажають кращого. Для того, щоб проводити детальний аналіз забруднення атмосферного повітря потрібні нові підходи й техніка, які б ймовірно могли з'явитися у Чернівцях у разі затвердження власної програми моніторингу.
На жаль, Чернівецька агломерація досі не сформувала цей документ. Міська рада зазначає, що програма знаходиться в стадії розроблення. Тому питання із якісним моніторингом повітря у Чернівцях залишається досі відкритим.
Олексій Голованов зазначив, що крім стаціонарних пунктів обласного центру з гідрометеорології вирішити проблему намагаються за рахунок розбудови мережі моніторингу. Це відбувається у рамках співпраці з незалежними проєктами, зокрема “ЛУН місто AIR”.
Один з приладів для вимірювання якості повітря розміщений у житловому будинкуФото: Олексій Голованов
Встановлено 12 додаткових станцій спостереження за адресами:
- Проспект Незалежності, 89,
- вул. Пилипа Орлика, 1А,
- вул. Героїв Майдану, 254,
- вул. Котляревського, 8,
- вул. Самаль-Стоцького,4,
- вул. Залозецького, 74,
- вул. Горіхівська, 16,
- вул. Мудрого, 50,
- провулок Миру, 13,
- вул. Воробкевича, 15,
- вул. Винниченка, 9А,
- 4 Заводський провулок.
Крім того, частково вирішити проблему із моніторингом якості повітря в місті намагаються за рахунок додатку SaveEcoBot. Це екологічний чат-бот, який поєднує дані 13 із 18 встановлених станцій спостереження про забруднення та презентує їх в режимі реального часу.
Дані щодо забруднення атмосферного повітря у ЧернівцяхФото: SaveEcoBot
Інформації багато і вона різниться. Пересічним містянам часто важко розібратися у даних та цифрах. Саме тому потрібна єдина інформаційна база, яка б була легкодоступною, об’єктивною і викликала довіру. Цього можна досягнути лише системним та комплексним моніторингом викидів в атмосферне повітря.
З огляду на відсутність системного моніторингу, сьогодні важко говорити про якість атмосферного повітря в місті. Ми не маємо об’єктивної інформації щодо концентрації шкідливих викидів вповітрі.
За словами Олексія Голованова, серед причин того, що документ досі не подали у Міндовкілля, є брак коштів, адже на закупівлю одного пункту спостереження потрібно щонайменше 10 тисяч євро. Також свою роль відіграють військові дії росії в Україні та відсутність ініціативи з боку громадських й наукових організацій у сфері екології в Чернівцях.
“Ми відкриті до співпраці та потребуємо допомоги”, – зазначив Олексій Голованов.
Ми поцікавилися кейсами інших українських міст: Черкас, Хмельницького, Києва та розпитали, як саме їм вдалося затвердити програму і налагодити моніторинг якості повітря у громаді.
Затвердили програму, але заморозили кошти: моніторинг якості повітря у Хмельницькому
Програму моніторингу охорони атмосферного повітря на 2022-2026 роки у Хмельницькому затвердили перед початком повномасштабного вторгнення росії.
“Ми орієнтувалися на особливості нашого міста. Вирішили встановити два індикативних пости для того, щоб задовольнити всі потреби у замірах. Також у програмі запропонували придбати мобільну лабораторію для проведення аналізів не лише у Хмельницькому, але й на території громади”, – повідомив головний спеціаліст управління з питань екології Хмельницької міської ради Владислав Лукаш.
Через військові дії закупівлі цих приладів заморожені. Крім того, одна з фірм, де планували їх придбати, знаходилася в Броварах, тож зв'язок із нею на певний час втратили.
Спеціальні прилади для вимірювання якості повітря розміщені по містуФото: Суспільне Хмельницький
Станом на жовтень, моніторингом якості повітря у Хмельницькому продовжує займатися обласний гідрометцентр, працюють два стаціонарні пости. Вони щомісячно проводять заміри і надають інформацію Хмельницькій міськраді. Також є портативні датчики, але вони встановлені неурядовими організаціями. Тому їх дані використовують для загальної інформації про стан атмосферного повітря в місті.
“Якщо порівнювати рівень забруденення повітря у Хмельницькому з іншими промисловими містами України, наприклад, Запоріжжям, то ситуація хороша. Місто не має великих підприємств, які його забруднюють. Однак, ми думаємо про майбутнє, а тому відновили контакти з організаціями, з якими раніше працювали. Вони вже навіть надіслали комерційну пропозицію, яку врахуємо при складанні бюджету на наступний рік”, – розповів Владислав Лукаш.
Хмельницька міськрада, незважаючи на війну, планує закласти кошти у бюджет на наступний рік і сподівається, що зможе їх використати для реалізації програми. Відповідно до неї, впродовж перших двох років у Хмельницькому планують встановлювати по одному індикативному посту. Його вартість разом із обслуговуванням складає 750 тисяч гривень. Тому такі кошти і закладають в бюджет.
Громадський контроль це добре, але має бути системний аналіз моніторингу якості повітря: кейс міста Черкаси
Депутат Черкаської міської ради Сергій Шмиголь вважає, що проблема із якісним моніторингом атмосферного повітря лежить в кількох площинах.
Перша – це наявність політичної волі. У Черкасах є депутати, які переймалися проблемою забруднення повітря ще до обрання у раду. Сергій Шмиголь у міськраду прийшов з громадського сектору, де активно займався вирішення екологічних питань Черкас.
“Одного разу я натрапив в інтернеті на німецьку ініціативу luftdaten.info. Спеціалісти розробили датчики, які можна зібрати власноруч і встановити навіть у себе вдома. Вони здійснюють виміри повітря на вміст твердих частинок РМ2,5, РМ10, тобто індикатори запиленості повітря. Я встановив у Черкасах 5 таких датчиків. Згодом знайшов колегу, який допоміг закупити ще 30 приладів”, – розповів Сергій Шмиголь.
Однак громадський контроль це добре, але має бути системний аналіз моніторингу якості повітря. Тому окремі депутати Черкаської міськради лобіювали затвердження програми моніторингу охорони атмосферного повітря агломерації “Черкаси” на 2021-2025 роки та виділення 1 мільйона гривень на закупівлю одного поста.
“Це вже був перший крок, однак через повномасштабне вторгнення росії, пост досі не встановлений. Тому фоновий моніторинг атмосферного повітря міста на 3 станціях здійснює обласний гідрометцентр. Відповідно до програми, Черкасам потрібно встановити ще 5 стаціонарних постів”, – зазначив депутат Сергій Шмиголь.
Друга площина, яка пов'язана із програмою моніторингу якості повітря, – це інструмент розподілу субвенцій. Якщо місто не йде в ногу з державною політикою, а місцеве самоврядування не підтримує європейський вектор гармонізації законодавства держави, то очевидно, що вони не отримають субвенцій або отримають, але в меншій кількості. Проте у будь-якому випадку, коли не затверджена програма, громада недоотримує ці кошти.
Панорама ЧеркасФото: Суспільне Черкаси
Черкаси – індустріальний центр, тут багато підприємств, які забруднюють атмосферне повітря. У громаді фіксують постійні перевищення норм: аміаку, формальдегідів, оксидів азоту. Місту потрібні дороговартісні стаціонарні пости моніторингу, аби вони могли робити заміри постійно в режимі онлайн.
“Такі системи можуть коштувати до 12 мільйонів гривень за прилад, а для того, щоб налагодити систему якісного моніторингу, нам їх потрібно десятки. Лише після цього відповідні органи при наявності оперативних даних, зможуть впливати на підприємства, які здійснюють забруднення”, – повідомив Сергій Шмиголь.
51 станція та 46 індикативних датчиків: як працює система моніторингу якості повітря в столиці України
Ще одним з міст України, де програма моніторингу охорони атмосферного повітря не лише затверджена, а й працює, є Київ.
За словами начальника управління екології та природних ресурсів КМДА Олександра Возного, спостереження за якістю атмосферного повітря у Києві здійснює 51 станція в режимі реального часу. З даними можна ознайомитися у застосунку "Київ цифровий".
“Ми розробили концепцію програми у 2019 році. Через рік придбали дві перші станції моніторингу, а потім ще три. Вартість встановлення одного посту – 11,6 млн гривень. Крім цього, ІТ-департамент Києва закупив 46 індикативних датчиків. Їх дані доповнюють систему моніторингу”, – повідомив Олександр Возний.
Інформацію, яка збирає система моніторингу на сервері, використають для розробки довгострокової та короткострокової програми поліпшення атмосферного повітря.
Що по висновках?
Забруднене повітря є однією із головних причин скорочення тривалості життя людини. Для того, аби виправити ситуацію, потрібна достовірна інформація, яка дозволить розуміти реальний стан атмосферного повітря, причини і джерела його забруднення.
Україна на шляху до ЄС взяла на себе зобов'язання привести своє законодавство у відповідність з європейськими правилами та стандартами. Однієї зі складових є напрацювання системи державного моніторингу якості і охорони атмосферного повітря в регіонах. Для цього потрібне бажання її реалізувати на місцях, де першим кроком є затвердження відповідної програми моніторингу.
У Чернівцях досі не затвердили цей важливий для громади міста документ, що породжує невизначеність і тривогу серед мешканців. Адже ми дихаємо 24/7 – коли їмо, п’ємо, спимо, працюємо, святкуємо і воюємо. Повітря впливає на наш організм завжди. І ми теж можемо на нього впливати – а для цього важливо постійно моніторити, чим саме ми дихаємо.
***
Цей матеріал видано в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та авторкам цього матеріалу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно «Екодія».
