Минуло три роки, як у Мамаївській громаді було створено перше в області приватне ТОВ “Мак-Медик”. Це підприємство взяло на себе надання послуг із первинної медицини в Мамаївцях і Лужанах, орендувавши приміщення, взявши на роботу місцевих медиків. Закономірно, що все нове і незвичне викликає цікавість, побоювання і навіть недовіру. Чи стануть послуги в амбулаторіях платними? Чи не буде скорочень медперсоналу? Чи може ефективно керувати медзакладом молода дівчина без лікарської освіти? Тож увага і вимоги до роботи нового підприємства були навіть вищими, ніж до того.
За ці три роки багато чого змінилося. Робота сімейних лікарів та й усіх медиків стала складнішою в рази через пандемію коронавірусу. Щоб об’єктивно оцінити роботу медичного закладу, насамперед питаємо директорку ТОВ “Мак-Медик” Лесю Гаврилюк про цифри.
— Рада поспілкуватися через три роки після створення “Мак-Медик” — тоді, на початку, ви теж писали про наше, можна сказати, експериментальне підприємство. Я рада констатувати, що за цей час товариство активно розвивається, збільшується кількість медичних закладів, лікарів і медсестер, а також пацієнтів, яких вони обслуговують. Ми починали роботу з амбулаторій у Мамаївцях і Лужанах — адже тоді ці населені пункти входили у Мамаївську громаду. Згодом громада розширилася, і ТОВ “Мак-Медик” почало обслуговувати всі населені пункти ТГ, а також сусідні Неполоківці та Оршівці. Ми починали із 12, потім 18 працівників, а зараз у нашій команді 68 професійних спеціалістів. Підписали угоди з нашими сімейними лікарями понад 23 тисячі людей. Я вважаю, це найкращий показник роботи — якщо своє здоров'я нашим лікарям довіряє така кількість пацієнтів і маємо позитивні відгуки.
— Ми звикли, що десятиліттями медицина завжди була “бідна” і не вистачало грошей на необхідне обладнання, ліки. Тому медицину почали реформувати, змінювати підходи у фінансуванні. Як з досвіду вашого підприємства — медзаклад може бути приватної форми власності, але послуги — безплатними для пацієнта?
— Наше підприємство — це приклад того, що медична реформа реально працює. Адже тут втілено принцип — гроші йдуть за пацієнтом. Тобто кошти отримує медзаклад, сімейні лікарі якого підписали декларації із пацієнтами. Не має значення, яка форма власності у медичного закладу, так само, як немає різниці пацієнту — для людини медичні послуги сімейного лікаря безплатні. “Мак-Медик” орендує приміщення амбулаторій, платить орендну плату громаді, комунпослуги, медики забезпечені ліками і матеріалами, які потрібні їм для роботи. Торік до нас долучилася Драчинська амбулаторія: у приміщенні зробили ремонт, облаштували вхід для маломобільних верств населення. Звичайно, на все це коштів, отриманих від підписаних декларацій і пакетів із НСЗУ, не вистачає. Один із засновників підприємства Андрій Дмитрович Маковей інвестував у ремонти та оснащення амбулаторій вже близько 3 мільйонів гривень.
— Вже другий рік через пандемію коронавірусу на медиків значно збільшилось навантаження. Зараз триває вакцинація. Яка ситуація в Мамаївській громаді?
— Географічно так склалося, що через населені пункти громади проходить дві траси, у нас багато підприємств, закладів харчування. А ще велика кількість жителів наших населених пунктів їздить за кордон, або працює в Чернівцях, їздить громадським транспортом… Всі ці причини зумовлюють досить високу кількість випадків захворювання на коронавірус, порівнюючи із віддаленішими від обласного центру громадами, або не такими густонаселеними селами. А ще наші медики роблять багато проб для ПЛР-тестів, щоб вчасно діагностувати хворобу.
На початку листопада 14 сімейних лікарів вели понад 400 пацієнтів, у яких був діагноз “СOVID-19”. Це велике навантаження, багато роботи, тож я вдячна кожному працівнику нашого колективу, що вже другий рік працюють у такому напруженому темпі, не маючи повноцінних вихідних.
Вакцинація у нас проходить у середньому так, як і в цілому в області, державі. Останнім часом кількість охочих зробити щеплення від ковіду збільшується. Це зумовлено як законодавчими обмеженнями, так і тим, що люди бачать, що з їх родичами, знайомими, які вакцинувалися, все гаразд, і теж наважуються.
Станом на 8 листопада з середини червня вакциновано 4574 однією дозою, 3115 — двома. Загалом вакциновано близько 25% пацієнтів, віком від 12 років. Це середній показник. Чим зумовлена мала активність людей щодо щеплень? Одні люди перехворіли, і тому ще зволікають з вакцинацією, сподіваючись на природний імунітет. Інші люди побоюються вакцинуватися, слухаючи різні чутки, фейки, неправдиву інформацію і відверті страшилки.
У нас є 4 пункти вакцинації в амбулаторіях (Лужани, Мамаївці, Неполоківці, Драчинці), але в кожній амбулаторії є навчені медики, які теж роблять щеплення охочим. Інколи вакцинуватися приїжджають з інших населених пунктів, особливо — зі Снятина, бо, за словами людей, там не завжди був у вільному доступі Пфайзер.
Хочу подякувати керівникам підприємств, які працюють на території громади і сприяють тому, щоб їх працівники були вакциновані, захищені, і мали змогу працювати, а не зачинятися на карантин, як це було минулого року, колись хтось хворів. У колективах ТОВ “УПГ-інвест”, “Сітка-захід”, “Бош-сервіс” та інших вже вакциновано 70-80% працівників.
Ми першими в області створили кол-центр щодо вакцинації: студенти медичного коледжу, які підписали документ про нерозголошення даних, телефонують до мешканців і запитують, чи вони вже вакцинувалися, і якщо ні — чи мають бажання це зробити. Це дасть нам можливість оцінити кількість людей, які отримали щеплення, адже люди вакцинуються і в інших населених пунктах, іноді — за кордоном.
Для людей, які лікуються від коронавірусної інфекції вдома, але потребують кисню, ми даємо додому на користування кисневі концентратори. Їх повертають і знову забирають користуватися інші хворі. Є 13 концентраторів, з яких два купили за кошти населення громади.
Є деякі випадки, коли хворіють вже вакциновані. Але вони переносять ковід легко, як звичайну застуду, вдома, не потребують госпіталізації і дотації кисню.
Холодильник із вакцинами від коронавірусної інфекції
— Коли ви очолили “Мак-Медик”, були (і також є тепер) наймолодшим керівником медичної установи в області. Крім того, ніхто не очікував такого навантаження на медицину, яка сталася через пандемію ковіду. Чи погодились би ви на цю роботу, знаючи, які труднощі вас очікують?
— Так, мені неодноразово казали, що я нестандартний директор унікального медичного закладу — адже три роки тому не було подібних приватних структур на Буковині. Я б не відмовилась, навіть знаючи про всі труднощі, які нас очікували. Бо це не притаманне моєму характеру — пасувати перед труднощами.
У нас дуже хороший професійний злагоджений колектив, саме люди — це головне у будь-якому підприємстві. Перед тим, як щось робити, я ставлю себе на місце медика, пацієнта, і думаю — така ситуація мені була б комфортною? Для мене це було викликом — можна щось змінити на місцевому рівні.
Лікарям важко і фізично, і емоційно, адже стільки часу працюють у стресовій ситуації. Окрім коронавірусу, є і інші хвороби, неінфекційним пацієнтам теж потрібна допомога.
Ось нещодавно одні з перевіряючих з Києва приїхали, подивилися на наші умови та роботу, кажуть: нас відправили в село, ми думаємо — що ж ми тут побачимо, що маємо писати у звіті? Але кажуть — у вас краще, ніж інколи буває у місті.
Ми маємо гарну співпрацю з керівництвом громади, з головою Наталією Катрюк. З бюджету громади виділяють кошти на ліки, які потребують важкохворі пацієнти — далеко не всі громади мають таку можливість і розуміння важливості такої допомоги людям. На пільгові рецепти минулого року було виділено з бюджету громади близько пів мільйона гривень, а цього року буде ще більше.
Ми розуміємо, що далі буде важче. Медицина постійно змінюється, зараз впровадили електронні лікарняні, будуть інші нововведення. Головне — не зупинятися і не опускати руки.
