Не просто працювати за кордоном, а займатися улюбленою творчою діяльністю пощастило Олександрі Оленюк із Кіцманя. Змалечку дівчина любила музику і ця любов переросла у справу життя та професію.
Олександра навчалася в Кіцмані. Спочатку — в навчально-виховному комплексі, а згодом закінчила гімназію. Паралельно займалася у Кіцманській музичній школі імені Володимира Івасюка, де вивчала гру на флейті у викладачки Лілії Шидловської. Саме їй і директорці школи Ірині Мігірюк Олександра вдячна за те, що зуміли зацікавити музикою, терпляче і натхненно допомагали дитині опановувати гру на духовому інструменті та вивчати музичну теорію. Вже в школі дівчина проявляла свою обдарованість, адже перемагала на різних обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах.
Опановували музику Олександра Оленюк продовжила в Одеській національній академії ім.А.В.Нежданової. У 2020 році успішно закінчила академію і отримала дві кваліфікації — «артист ансамблю оркестру, диригент оркестру» і «викладач закладу вищої освіти».
Вже рік Олександра Оленюк працює в Німеччині. Викладає гру на флейті в одній з приватних музичних шкіл Берліна і грає в Національному духовому молодіжному оркестрі Берліна.
— Це дуже хороший досвід і цікава робота, адже в оркестрі є музиканти з різних країн, ми виступаємо на багатьох заходах, — розповідає Олександра. — У репертуарі оркестру — музика різних народів, у тому числі — українська. Я рада, що улюблена справа дала мені змогу працювати за професією за кордоном, побачити світ і розвиватися творчо.
— Яке враження від учнів, яких навчаєте в музичній школі Берліна?
— Вони мабуть відповідальніше, серйозніше ставляться до навчання. Якщо отримали завдання — виконують, старанні і відповідальні.
— А як колеги та знайомі ставляться до того, що ви з України? Немає якихось упереджень?
—Ні, в моєму творчому середовищі та в колі знайомих гарне ставлення, повага. Часто говорять, що українки гарні, гармонійні, стильно одягаються. Ці навіть не компліменти, а, швидше констатація того, що європейцям подобається все гармонійне і естетичне. Адже таке можна почути і від жінок, і від чоловіків, і навіть від учнів.
— Ви пов’язуєте своє майбутнє з Німеччиною, іншими країнами, чи вcе ж — з Україною?
— Я не планую постійно жити в Німеччині чи іншій країні, все ж вдома — найкраще. Попри економічні проблеми, я відчуваю, що там я живу тимчасово. Це можливість розвинутися творчо, мандрувати, побачити світ, знайти нових друзів, заробити трохи більше, ніж це зараз можливо в Україні. Все ж хотілось би займатися улюбленою справою, можливо — якимось бізнесом вдома, в Україні.
