Свято Воздвиження Хреста Господнього завжди відзначається в один і той же день — 27 вересня. Цей день традиційно символізує перехід від осені до зими. Як і багато православних свят в Україні Хрестовоздвиження наклалося на вже існуючі народні традиції і прикмети. Таким чином вийшов симбіоз — поєднання християнських і більш давніх, дохристиянських, обрядів.
Церковні перекази пов’язують це свято з римським імператором Констянтином І Великим. У 311 році перед вирішальною битвою за престол він побачив на небі хрест з написом: Цим перемагай! А вночі Костянтину уві сні явився Ісус Христос і наказав зробити військовий прапор з таким хрестом. Він так і вчинив. Перемігши у битві свого ворога Максенція, він наказав вкласти прапор, який приніс перемогу, в руки своєї статуї на площі Риму.
Після того, як у 323 році Костянтин став одноосібним правителем Римської імперії, він вирішив знайти головну святиню християн. З цією метою він направив до Єрусалиму свою матір – царицю Олену, пізніше канонізовану і названу Рівноапостольною Оленою. Вона відправилася в Єрусалим на пошуки Господніх реліквій. І стала однією з перших, хто провів археологічні розкопки у святих місцях. Саме завдяки розкопкам під егідою імператриці був знайдений Хрест Господній, на честь якого і відбувається святкування 27 вересня. На Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього за традицією належить здійснювати Всенічне бдіння та божественну Літургію, але частіше за все проводять святкове Богослужіння.
Вона знайшла три хрести, і щоб зрозуміти, який з них є животворним, патріарх Єрусалимський Макарій наказав по черзі прикладати хрести до мерця. Лише після прикладання до третього хреста мертвий чоловік ожив. Імператор Костянтин звелів спорудити в Єрусалимі величний храм на честь Воскресіння Христового, що будувався 10 років і був освячений 26 вересня 335 року. А наступного дня – 27 вересня – було встановлено святкування на честь Воздвиження Хреста Господнього.
Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд прославлення Хреста Господнього.
Це унікальне свято для християнства, адже, не дивлячись на статус великого, воно єдине, чия історія бере початок в Біблії.
На Хрестовоздвиження дякують Богові за спасіння і просять про здоров'я і здоров'я своїх близьких.
Наші предки вірили, що животворчий хрест захищає все живе від темних сил і зла, тому в цей день освячували в церкві саморобні хрестики, які клали в хати, хліви, до комори, в затишні місця у дворі, а також воду. Крім цього, на Воздвиження дотримуються суворого посту — не можна їсти ні м'ясні, ні молочні продукти, навіть якщо свято припадає на неділю. У народі побутує прислів'я: "Хто на Воздвиження постить — тому сім гріхів проститься".
Цього дня займалися заготовками капусти на зиму і часто робили це разом, організовуючи так звані капустяні вечірки, супроводжуючи роботу жартами і примовками. Вважалося, якщо дівчина, збираючись на посиденьки, прочитає спеціальний заговір, то зустріне хлопця, якого полюбить.
На Хрестовоздвиження намагалися не починати важливих справ. Вважалося, що вони можуть «заморозитися» на півдорозі, як і погода. Також намагалися не вирушати у далеку дорогу. Предки вважали, що цього дня можна забрести не туди, куди збирався.
В цей день і дітям, і дорослим категорично заборонялося гуляти на природі. Походи в ліс, до водойм або в поля у цей день не рекомендуються.
Прикмети на Воздвиження
В цей день змії в нори ховаються.
На Воздвиження ведмідь — в барліг, змія — в нору, а птиці — на південь.
У доброї господині в Воздвиження і пиріг з капустою.
У Воздвиження з поля остання копиця рухається.
З Воздвиження осінь до зими зсувається.
Якщо в цей день дме холодний північний вітер, то наступне літо буде спекотним.
У Воздвиження птиці літо за моря забирають.
