Трійця, Зелені свята або П’ятидесятниця – дуже шановане християнське свято. Воно прославляє Святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.
Коли Трійця у 2021 році
Трійця не має постійної дати, адже прив’язана до дня Великодня. Традиційно воно відзначається на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Звідси й інша назва цього свята – П’ятидесятниця.
Враховуючи написане вище, можна визначити, що Святу Трійцю християни східного обряду цьогоріч святкуватимуть 20 червня, пише УНІАН.
В Україні Трійця є державним святом та офіційним вихідним днем. Оскільки воно завжди припадає на неділю, то наступний за нею понеділок також буде вихідним. Отже, завдяки цьому українці отримають тривалий вікенд – 19, 20 і 21 червня.
Як заведено святкувати Трійцю
Трійцю у народі ще називають Зеленими святами, бо це – початок літа, що символізує розквіт природи й нового життя. Тому церкви та оселі людей прикрашаються до свята різноманітною зеленню – травою, гілками беріз, квітами.
Віряни йдуть до церкви на одну з найбільш урочистих служб у році. Потім відзначають свято у колі близьких, а також ходять один до одного в гості.
Цього дня всі думки мають бути добрими. Вітається благодійність, що йде від чистого серця.
Зелені свята здавна вважалися гарним часом для сватання та заручин: мовляв, шлюб буде довгим і міцним.
Що не можна робити на Трійцю
У День Святої Трійці не варто виконувати будь-яку роботу по дому. Не вітається також і робота в полі або на городі.
У великі церковні свята загалом не можна сваритися, лаятися, думати про погане.
Наші предки вірили, що цього дня активізується різна нечисть, особливо підводна і лісова. Тому не можна купатися у водоймах, щоб не залоскотали на смерть русалки.
Також церква не схвалює відвідування кладовищ у це свято. Поминати покійних на цвинтарі краще напередодні – у Троїцьку батьківську суботу.
Рослини, які використовують на зелені свята
Напередодні неділі українці обов'язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев - верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, м’ята, осока, любисток, татарське зілля - суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.
На Трійцю збирали трави, адже вірили, що вони мають цілющу силу. Ввважається, що принесена додому освячена зелень захищає від пожежі, недугів та злиднів. А ще вірять, що кожна рослина на Зелені свята має своє сакральне значення, яке бере початок від дохристиянських часів.
Збирають пижму, чебрець, м’яту, аїр, мелісу. Стебла аїру, який приносить, варто розкидати підлогою. Полин вішають над дверима, щоб темні сили не заходили в оселю. Від злих сил та наврочення оберігають пижмо та любисток. Чебрець як оберіг носили молоді жінки, які мріяли про щасливий та міцний шлюб.
Зелені свята були тісно пов'язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.
Принесення зелені до хати часто пов'язують із закликанням урожаю та багатства.
З поширенням християнства з'явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.
Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.
Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.
Прикмети та повір’я на Трійцю
- Дощ на Трійцю вважається хорошою прикметою – буде рясний урожай хлібів і грибів. Також він віщує тепле літо.
- Потрапити під дощ – слід очікувати добра і здійснення мрій.
- Побачена цього дня веселка обіцяє здоров'я та багатство у майбутньому році.
- Якщо вмитися ранковою росою, то можна надовго зберегти свіжість і красу.
