Я, жителька села Ошихліби Марія Михайлівна БАБЮК, хочу висловити слова подяки сільському лікарю, який перший прийшов мені на допомогу, лікарям та медсестрам приймального та інфекційного відділень Кіцманської лікарні, а також медсестрам і санітаркам. Усім, хто допоміг мені подолати недугу.
Тож насамперед щиросердечно дякую лікарю Василю Григоровичу Сороцькому, який теж проживає в Ошихлібах. Я захворіла у вихідний передвеликодній день 1 травня, а оскільки моя сімейна лікарка Орися Євгенівна не працювала у вихідні дні, я звернулася до Василя Григоровича. Не дивлячись на те, що він не є мій сімейний лікар, Василь Григорович відразу прийшов на допомогу. І, встановивши правильний діагноз та надавши першу допомогу, відправив мене у лікарню вчасно, за що я йому безмежно вдячна. Він — справжній лікар, у нього талант від Бога. Ця людина зі щирим чуйним серцем і доброю душею нікому і ніколи не відмовила у допомозі. День чи ніч, Василь Григорович завжди прийде на допомогу. Скількох людей у нашому селі Василь Григорович вилікував від тяжкої недуги! Він надає допомогу не лише односельцям, а й жителям інших сіл, я це добре знаю.
І я, і вся моя сім’я, і родина щиро бажаємо Василю Григоровичу Сороцькому та його рідним міцного здоров’я, радості, достатку, успіхів у нелегкій роботі. Божого благословіння на многії літа!
Окремо хочу подякувати працівникам “швидкої допомоги”, які на перший дзвінок відгукнулися з повагою і розумінням. Приїхали швидко, через декілька хвилин, за що я їм безмежно вдячна. На жаль, я не змогла точно встановити їх прізвищ. Дай, Боже, їм здоров’я!
Також дякую лікарю Артему Ігоровичу Руснаку, який тоді саме чергував у приймальному відділенні. Оглянувши мене, він відразу направив на лікування в інфекційне відділення, за що я щиро вдячна. Також дякую медсестричкам Мар’яні Деяк і Світлані Гатарин, які теж тієї ночі чергували у приймальному відділенні.
Хочу подякувати завідуючій інфекційним відділенням Наталії Іванівні Шелефеті. Ця молода лікарка має щире, чуйне серце і добру душу. Наталія Іванівна — лікар теж з талантом від Бога. При першому ж огляді вона призначила мені правильне лікування, від якого з кожним днем мій стан покращувався. Дивуюсь, як Наталії Іванівні вдалося згуртувати такий гарний колектив, починаючи від лікарів і закінчуючи санітарками. Адже який нині неспокій у світі, люди стали такі агресивні і ненависні один до одного, але за 20 днів свого лікування в цьому відділенні я цього не побачила і не відчула. Цей колектив такий ще молодий, але у них в усіх добре, чуйне, щире серце і добра душа. Наталіє Іванівно! Низький Вам уклін!
Обов’язково хочу подякувати Оксані Ростиславівні Гурай — чудовій мудрій лікарці. На початку моєї хвороби, коли я почувала себе дуже погано, Оксана Іванівна підбирала відповідні антибіотики, міняла системи, щоб витягнути мене з тяжкого стану. І так з кожним днем хвороба відступала, за що я всім щиро вдячна.
Не можу не згадати Андрія Вікторовича Петрусяка. Кожен день цей лікар приходив у палату, міряв сатурацію і морально підбадьорював мене. “Все буде добре!” — говорив він. І я за це йому дуже вдячна.
Треба згадати і подякувати медсестрам, які в ту тривожну ніч були на зміні. Це — Алла Руснак і Оля Бабюк. Вони одними з перших оперативно надали мені допомогу і цілу ніч контролювали мій стан. Їх увагу, повагу і чуйність я не забуду ніколи. А на другий день заступила на чергування медсестричка Марина Бабюк. Вона ще дуже молода, але старанна і відповідальна. Ця сестричка — ангел, який оберігає людей від хвороб. Такою є і Люда Маковій. Навіть на третій день мого перебування в лікарні вона цілодобово знаходилася біля мене, за що я їй безмежно вдячна. Взагалі, я нічого поганого не можу сказати ні про одну медсестру. Всі вони сумлінно виконують свої обов'язки. Тож хочу також подякувати старшій медсестрі Юлі Томюк, медсестрам Лілі Єремійчук, Мар’яні Гнатюк, Івоні Верстюк, Світлані Волянській, Валентині Сележан. Низький вам усім уклін.
Крім правильно поставленого діагнозу та доброго лікування не менш важливою для хворого є моральна підтримка. І з цією місією добре справляються санітарки Орися Півторан, Оксана Друцул, Галя Олексюк, Іра Одовійчук, Люба Ісар, Антоніна Лисюк, Оксана Ткач, Валя Ситник, Дуся Томюк. Вони не тільки пильнують за чистотою у палатах, а й всяко допомагають хворим подолати хворобу, вселяють віру в швидке одужання. Низький їм уклін і щира подяка.
На закінчення я ще раз звертаюся до лікарів, які мене лікували, Наталії Іванівни, Оксани Ростиславівни, Андрія Вікторовича. Від усієї моєї сім’ї, родини, і від мене особисто прийміть найщиріші побажання, щоб у вашому житті поруч з вами крокували здоров’я, радість, успіхи у вашій нелегкій праці. Адже кожен день бути в спецкостюмах і масках біля таких, як я, хворих дуже важко. Не один раз ви ризикуєте своїм життям, але ви — сильні, мужні. Ви — гордість лікарні. І хай вам Бог допомагає.
Низький уклін і глибока шана від сім’ї, родини і особисто від Марії Михайлівни БАБЮК, жительки с.Ошихліби.
