У зимову, холодну пору року люди завжди чекають приходу весни, яка зазвичай знаменується цвітінням ранніх садових квітів. Існує спеціальна техніка вирощування цибулинних квітів, яка забезпечує цвітіння набагато раніше покладеного природою терміну.
Необізнана людина може вирішити, що якщо посадити цибулини пізньої осені або на початку зими в горщики, і поставити їх на підвіконня, то вони обов’язково зацвітуть десь на початку березня, коли вже досить часто виглядає весняне сонце. Це зовсім не так. Щоб отримати повноцінне цвітіння рослин в домашніх умовах, кожна цибулина повинна бути правильно підготовлена, а також вона зобов’язана пройти всі запрограмовані для неї природою періоди: сну, вкорінення, виходу з спокою, і власне, випускання бутона і цвітіння.
Якщо позбавити цибулину одного з важливих етапів життєдіяльності, наприклад, спокою, коли закладається цветонос, здорового цвітіння можна не дочекатися. При цьому, техніка вигонки в домашніх умовах також передбачає суворе дотримання всіх тимчасових умов і температурного режиму. Вигонка цибулинних здійснюється за одними і тими самими правилами для всіх представників, однак у кожної цибулинної культури свої терміни і свої умови для вигонки.
Вирощування дрібноцибулькових квітів у домашніх умовах
Усі ранньовесняні дрібноцибулинні рослини — мускарі, хіонодокси, проліски, пушкінії, ірідодіктуми, рябчики та ін. — легко піддаються вигонці в домашніх умовах. Вигонка квітів здійснюється за загальним для всіх цибулинних принципом: посадка цибулин у вересні-листопаді, зберігання в прохолодних умовах, переміщення в тепло в січні або лютому, коли з'являться білі паростки, а земляна грудка буде вся обплетена корінням. Після поміщення в тепле приміщення кілька днів рослини тримають у затінку, поки паростки не стануть зеленими, потім освітлення має стати максимальним, але потрапляння на рослини сонячних променів виключається. Хоч би в який ґрунт ви посадили цибулини, насипте поверх нього шар піску завтовшки у 2 см. Оскільки у більшості цибулинних рослин терміни вигонки приблизно однакові, можна в одну посудину посадити цибулини різних кольорів і отримати в результаті строкатий весняний букет. Прекрасною композицією будуть вирощені в одному горщику нарциси та тюльпани, жовті тюльпани та мускарі, жовті крокуси та червоні тюльпани, нарциси та гіацинти. Такий букет прикрасить будь-який будинок і стане вишуканим подарунком для кожного, хто вміє цінувати прекрасне. як правильно зберігати цибулини квітів узимку Після того, як вирощені в домашніх умовах цибулинні відцвітуть, тримайте їх у прохолодному приміщенні доти, доки не настане пора висадити цибулини у відкритий ґрунт.
Вирощування тюльпанів до 8 березня в домашніх умовах
Вирощування тюльпанів до 8 березня вимагає посадки цибулин наприкінці жовтня або на початку листопада. Перед посадкою очистіть цибулини від покривних лусок, щоб оглянути їх на предмет ураження хворобою, а також щоб прискорити їхнє укорінення. Обробіть цибулини дезінфікуючим розчином марганцівки яскраво-рожевого кольору. Оптимальним субстратом для вигонки тюльпанів є суміш з однієї частини річкового піску, однієї частини компосту або перепрілого гною і двох частин садової землі з додаванням деякої кількості деревної золи. Заповніть цим субстратом посудину для вигонки на дві третини і злегка його ущільніть, потім розкладіть по поверхні цибулини тюльпанів на відстані 1 см одна від одної і злегка втисніть їхні денця в ґрунт. Засипте посудини доверху таким самим субстратом або чистим піском і рясно полийте двопроцентним розчином кальцієвої селітри. Якщо ґрунт від рідини осяде і верхівки цибулинок оголяться, додайте ще піску або субстрату, щоб над цибулинами був невеликий шар ґрунту – 1-2 см, після чого помістіть посудину в темне місце з температурою 5-9 ºC при вологості повітря близько 75 %. Не допускайте пересихання субстрату, поливайте його, якщо це необхідно, щодня.
Як тільки з'являться паростки, температуру утримання потрібно знизити до 2 ºC. Приблизно за три тижні до наміченої дати внесіть посудину в приміщення з напівтемрявою і температурою близько 13 ºC, а за чотири дні помістіть пророслі цибулини у світле приміщення з температурою 16-18 ºC. Тепер настав час використовувати додаткове підсвічування, щоб збільшити світловий день для зростаючих тюльпанів до необхідних 10 годин. Якщо день буде коротшим, тюльпани почнуть хворобливо витягуватися. Коли бутони набудуть характерного для сорту кольору, температуру необхідно знизити на пару градусів – це зробить цвітіння більш тривалим і яскравим. Догляд за квітучими тюльпанами полягає в регулярному поливі рослин і періодичних підживленнях кальцієвою селітрою. Вигонка тюльпанів у теплиці практикується в основному для отримання великої кількості квітів на продаж.
Вирощування гіацинтів до 8 березня
Якщо ви щасливий власник цибулин гіацинта, зберігайте їх до посадки в сухому, темному місці при температурі 17-18 ºC. Майте на увазі, що вигонка на 8 березня займає від трьох до чотирьох місяців, а готуватися до цього таїнства потрібно з літа: в червні або липні цибулини гіацинтів викопують після повного засихання листя. Для вигонки потрібні щільні, неушкоджені цибулини діаметром не менше 5 см. Якщо у вас таких немає, не пізно буде придбати їх у вересні у квітковому магазині. Щоб гіацинт зацвів на початку березня, висаджувати його слід у перших числах листопада. За два тижні до посадки цибулини дезінфікують протягом півгодини в розчині марганцівки середньої міцності або у Фітоспорині. Потім цибулини укладають на піддон денцями вниз, наливають води до висоти 2 см, розводять у ній коренеутворювач і прибирають піддон із розчином та цибулинами в овочевий відділ холодильника – за два тижні у холодному середовищі у цибулин починається відростання коренів.
Виберіть горщик заввишки щонайменше 15 см, а ширина горщика залежить від того, скільки цибулин ви збираєтеся в нього помістити. Покладіть на дно дренажний шар із керамзиту, гальки, черепків або піску, потім насипте шар родючої суміші з торфу, листової землі і річкового піску в рівних пропорціях. Розмістіть у горщику цибулини гіацинта на відстані 2,5 см одна від одної і додайте ще стільки ґрунту, щоб після його ущільнення цибулини гіацинта виступали з нього на третину. Зволожте ґрунт через піддон, накрийте горщик чорним папером або плівкою і тримайте в приміщенні з температурою близько 10-12 ºC. Після появи паростків замініть аркуш ковпаком із темного паперу. Коли квітконос досягне висоти 3-4 см, ковпак можна буде зняти, а горщик переставити в світле місце з температурою на кілька градусів вищою. Оптимальна температура для розвитку квітки — 16-18 ºC, але тримайте рослину якнайдалі від опалювальних приладів, прямих сонячних променів і протягів. Весь цей час стежте за тим, щоб ґрунт у горщику не пересихав. Полив найкраще здійснювати, як і колись — у піддон, додаючи в свіжу воду трохи Епіну, Корневіну або Гетероауксину. Добре вкинути у горщик трохи снігу. Якщо у приміщенні світла недостатньо, організуйте для гіацинтів додаткове освітлення. Виростити гіацинт можна і простішим способом, яким вирощують навесні на підвіконнях зелену цибулю. Знайдіть прозору вузьку посудину, налийте туди води, розчиніть в ній таблетку активованого вугілля, щоб вода не псувалася, помістіть зверху на шийку коло картону з вирізаною серединою: сенс у тому, щоб цибулина гіацинта не торкалася води, у воді повинні перебувати тільки відрослі корінці цибулинки. Цю конструкцію в листопаді поміщаємо в холодильник і чекаємо появи паростка, час від часу підливаючи воду в посудину. Коли паросток витягнеться до 5 см, поміщаємо посудину на прохолодне підвіконня і продовжуємо вирощування у тих умовах, які були описані вище.
Вирощування крокусів до 8 березня
Вирощування цибулинних у домашніх умовах передбачає використання для цієї процедури великого посадкового матеріалу, в якому вже закладена квіткова брунька. Що стосується конкретно крокусів, то вибирати для вигонки слід великоквіткові сорти рослини, оскільки ботанічні сорти виглядатимуть занадто немічно. Найкраще в цій якості зарекомендували себе голландські гібриди весняного цвітіння: Жанна Д’Арк, Страйпед Бьюті, Гранд Ліла, Піквік та ін. Для створення гарного букета в одну посудину саджають кілька цибулин однакового розміру. Якщо у вашому саду ростуть свої крокуси, викопайте їх до початку вересня. І крокуси з саду, і куплені в магазині цибулини крокусів у цю пору року мають маленькі паростки, але це не означає, що вони готові до вигонки. Вигонка крокусів до 8 березня починається з підготовки цибулин: перед посадкою потримайте їх у холодильнику або на прохолодній лоджії, помістивши в паперовий пакет. Залежно від того, який сорт ви будете вирощувати, посадка здійснюється із середини жовтня до середини листопада.
Для вигонки крокусів підходять широкі горщики або миски, в які можна посадити 5-10 цибулин. На дно миски кладуть шар керамзиту, потім насипають шар субстрату, що складається з частини дернової і частини листової землі з додаванням по півчастини торфу і піску. Цибулини крокусів поміщають у горщик денцями вниз таким чином, щоб вони не стикалися ні зі стінками горщика, ні одна з одною, повністю засипають посудину піском, рясно поливають і утримують при температурі 5-9 ºC. Із моменту закладання цибулин у холод до моменту початку вигонки проходить зазвичай не менше трьох місяців. Вигонка квітів здійснюється за наявності декількох ознак: висота паростків мусить бути не менше 5 см, причому це стосується найслабших із сходів; готовність сходів до вигонки визначається їхньою щільністю — сходи на дотик не повинні здаватися порожніми; корінці мають виглядати із дренажних отворів горщика. Якщо ці ознаки наявні, можна переносити мисочку з підвалу у світле приміщення з температурою близько 15 ºC, але не вище, тому що крокуси швидко відцвітуть. Як тільки паростки побачать світло, крокус почне розвиватися не по днях, а по годинах. Для того, щоб цвітіння не минуло занадто стрімко, виставляйте горщик із квітами на ніч у неопалюване приміщення з температурою, близькою до 0 ºC. При дотриманні цього ритуалу ваш крокус цвістиме близько трьох тижнів.
Як правильно саджати нарциси в домашніх умовах
Цибулини нарциса можна підготувати до цвітіння протягом двох місяців. Посадковий матеріал, якщо ви не вирощуєте нарциси у своєму саду, можна придбати у квіткових магазинах напередодні посадки — великі цибулини, спеціально підготовлені для вигонки. Крім уже зазначених видів, найбільше підходять для вирощування в домашніх умовах нарциси тацетоподібні — Гераніум Вайт, Лоренс Костер, Скарлет Джем. Цибулини для вигонки повинні бути одновершинні, здорові, вагою понад 60 г і мати не менше 4 см у діаметрі. До початку процесу вигонки цибулини зберігають при температурі 17 ºC. Перед посадкою їх тримають близько півгодини в розчині марганцівки середньої міцності. Можна вчинити з цибулинами нарцисів так само, як і з цибулинами гіацинтів: до посадки в ґрунт покласти їх у піддон із розчином коренеутворювача і тримати в овочевому відсіку холодильника, щоб у цибулинок відросли корінці, а можна відразу висаджувати в горщик із субстратом.
Вирощування нарцисів до Нового року або до 8 березня
Посудина для вирощування нарцисів повинна бути заввишки щонайменше 10 см і мати дренажні отвори. Помістіть у горщик шар дренажу. В якості ґрунту можна використовувати городню землю з тирсою, пісок або нейтральний торф. Цибулини розташовують у горщику щільно, в субстрат заглиблюють тільки їхню нижню частину — приблизно третину. Вигонка в теплицях — заняття для професіоналів, досвідчені ж любителі радять помістити посудину з цибулинами нарциса в поліетиленовий пакет і, щільно його не зав'язуючи, тримати при температурі 5-9 ºC і при високій вологості повітря 3-3,5 місяці. Протягом цього часу слід регулярно оглядати посадку, поливаючи цибулини не менше двох разів на тиждень. Після того, як сходи підростуть до 10 см заввишки, посудину переносять у приміщення з температурою близько 17 ºC і вологістю повітря близько 50 %, а коли з'являться квітки, продовжити термін їхнього цвітіння можна, помістивши горщик у більш прохолодні умови — приблизно 11-12 ºC. Зниженням і підвищенням температури утримання можна регулювати тривалість цвітіння будь-яких цибулинних рослин.
Вирощування лілії, коли та як правильно саджати
Для вирощування в домашніх умовах підходять низькорослі сорти лілії золотистої, довгоквіткової, японської, тигрової, тайванської, філіппінської, білосніжної, регале і т.д. Як і у випадках з іншими цибулинними, посадковий матеріал має бути бездоганним: великі, щільні, здорові цибулини, оброблені перед посадкою протягом півгодини розчином марганцівки середньої міцності. Ще однією умовою є вік — цибулини не повинні бути молодші трьох років. У середньому часовий проміжок від посадки цибулини в ґрунт до початку цвітіння триває 3-4 місяці, а якщо точніше, то для азійських гібридів це 55-70 днів, для східних і трубчастих 3-4,5 місяці, для довгоквіткової лілії — 6-8 місяців із моменту появи паростків, а цвітіння тигрової лілії починається після появи сходів лише за 1,5-2,5 місяці. Для ранньої вигонки цибулини висаджують у ґрунт у жовтні-листопаді, для пізньої — в лютому або березні. правильний догляд та посадка лілій в саду Вигонка лілій у домашніх умовах Посудина для лілій повинна бути глибокою і широкою — не менше ніж 15 см у діаметрі. На дно горщика поміщають дренажний шар, потім кілька сантиметрів субстрату, що складається з рівних частин дернової, перегнійної, листової землі і піску, на шар субстрату поміщають цибулину, яку засипають таким самим субстратом, заклавши її на глибину 5 см. Після посадки цибулину поливають, на поверхню субстрату укладають шар вологого сфагнуму і поміщають горщик у світле місце з температурним режимом 8-10 ºC — найбільше для цього підходить підвіконня в неопалюваному приміщенні. Догляд за посадкою полягає в періодичному зволоженні ґрунту. З моменту появи паростка температуру поступово підвищують, довівши її в підсумку до 20-25 ºC. Освітлення теж має бути максимальним, проте без прямих сонячних променів. Полив поступово стає частішим, а потім і ряснішим, листя, що розвинулися, потрібно обприскувати. Температура води для поливання й обприскування лілії має бути не нижчою за кімнатну. Після появи листя лілію потрібно кожні десять днів підживлювати по черзі мінеральними й органічними добривами слабкої консистенції. Коли цвітіння підійде до кінця, обприскування листя і підживлення припиняють, а полив поступово зменшують до повного припинення.
