Формально вже не існуючий, а фактично ще не розформований Кіцманський район поділений на громади, які входять у склад різних укрупнених районів. Більшість районних структур закінчують 2020 рік у старому форматі, проте одні знаходяться в стадії реорганізації, інші – змінюють засновників або закриваються… Ці процеси непрості і досить болісні, адже кожна установа — це люди, які можуть залишитися без роботи, якщо установу закриють чи не профінансують, а ще — не буде надано відповідних послуг місцевим жителям.
У черговий раз подальшу долю районних установ і їх майбутнє фінансування обговорювали на робочій нараді під керівництвом голови райдержадміністрації Олексія Добровольського та голови районної ради Петра Лумея, на яку запросили голів громад, до яких увійшли населені пункти Кіцманського району.
Зокрема, під час наради йшлося про подальше фінансування соціальних установ: територіального центру з обслуговування одиноких громадян та центру реабілітації дітей з інвалідністю "Дзвіночок", а також інклюзивно-ресурсного центру та медичних закладів.
Ці заклади надають послуги вразливим категоріям людей, які живуть у населених пунктах, що тепер належать до різних громад і навіть різних районів. І якщо засновником закладів стає Кіцманська міська рада, то іншим громадам надали розрахунки, скільки витрат має відповідна установа на догляд за людиною похилого віку (терцентр) чи реабілітацію дитини з інвалідністю («Двіночок»). Голови громад пообіцяли вивчити надані їм розрахунки і після того дати остаточну відповідь щодо сум субвенцій. Веренчанський сільський голова Володимир Бойчук сказав, що розгляне також варіант переведення підопічних терцентру, які родом з Киселева і Борівців, у аналогічний заклад у Заставні.
Також обговорювали питання подальшого фінансування інклюзивно-ресурсного центру, який відкрили два роки тому в приміщенні біля райметодкабінету і відділу освіти РДА.
Дискусійним було і питання подальної долі закладів первинної медицини, адже більшість з них (окрім кількох сіл Мамаївської ОТГ) підпорядковуються Кіцманському ПМСД. Чи планують змінювати підпорядкування амбулаторії і пункти здоров’я Брусницької громади і Веренчанської (Киселівська амбулаторія)? Веренчанський сільський голова сказав, що планує передати Киселівську амбулаторію у підпорядкування Вікнянського ПМСД. Заступник головного лікаря Кіцманського ПМСД Євгенія Косташик пояснила, що процес переходу та перепідписання всіх декларацій із сімейними лікарями може затягнутися на кілька місяців, тож не варто поспішати з таким рішенням, та врахувати думку місцевих жителів і медиків.
Обговорили також питання субвенцій громад для фінансування Кіцманської ЦРЛ, яка переходить на баланс Кіцманської ОТГ. Але ж лікуються тут люди з різних громад. Більшість коштів на своє отримання лікарня заробляє від Нацслужби здоров’я, надаючи медичні послуги. Але коштів на розвиток, на комунпослуги не вистачає, тому вони мусять покриватися з місцевих бюджетів. Голови сільських ОТГ зауважили, що податок на доходи фізичних осіб (із зарплат працівників) йдуть у бюджет Кіцманської ОТГ, тож нехай їх і використовують на покриття витрат медзакладу. Проте цих коштів не достатньо, крім того, є законопроект, який передбачає сплату ПДФО з 2021 року не за місцем роботи, а за місцем проживання людини.
Ставчанський сільський голова Роман Руснак сказав, що роками дрібні села недофінансовувалися і багато медичних, освітніх будівель потребують ремонтів, оснащення, тож тепер всі вільні кошти вони в першу чергу будуть спрямовувати на свої заклади та інфраструктуру, а не фінансувати інші.
Проблемним питанням також є фінансування закладів культури в громадах, зокрема, Киселівської музичної школи, філії в Ставчанській ОТГ.
За логікою, такі питання мали б бути передбачені і прораховані законодавчо ще до створення громад і укрупнення районів, щоб процес "розлучення" районів і створення нових "сімей" — громад, проходив безболісно. Але хіба в нас у державі хоч якась реформа проходила плавно і безпроблемно?
Це було не перше і, мабуть, не останнє обговорення існуючої ситуації з районними закладами, тож про вирішення ситуації ми будемо інформувати чяитачів у подальшому.
Коштів не вистачає, тож тепер громади рахують кожну гривню, думаючи, куди насамперед її потрібно витратити. Але є першочергові потреби людей у отриманні освітніх, медичних, соціальних послуг, нормальних дорогах. І якщо громади та держава не зможуть забезпечити жителів найнеобхіднішим для виживання, то втратять найцінніше – людей, які й так уже масово виїжджають за кордон на заробітки, і все частіше — на постійне місце проживання…
