Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону №3485 про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення виборчого законодавства. Закон вносить зміни в усі книги Виборчого кодексу. Зокрема, в розділи кодексу про вибори президента, про парламентські і місцеві вибори. Основні зміни до Виборчого кодексу:
ВИБОРЧА СИСТЕМА
✅ Мажоритарна система (+можливість самовисування) - для сільських, селищних, міських рад з кількістю виборців до 10 тисяч.
✅ Пропорційна система з відкритими списками (висування тільки від партій) - для сільських, селищних, міських рад з кількістю виборців більше 10 тисяч + районних, обласних, районних в містах рад.
✅ Вибори голів сільських, селищних громад + громад міст з кількістю до 75 тисяч виборців - один тур, перемагає той, хто набирає найбільше.
✅ Вибори голів міст в громадах з більше як 75 тисяч виборців - два тури виборів.
✅ Кількість депутатів, що обираються до рад:
до 10 тисяч виборців – 22 депутати
від 10 тисяч до 30 тисяч виборців – 26 депутатів
від 30 тисяч до 50 тисяч виборців – 34 депутати
4) від 50 тисяч до 100 тисяч виборців – 38 депутатів
5) від 100 тисяч до 250 тисяч виборців – 42 депутати
6) від 250 тисяч до 500 тисяч виборців – 54 депутати
7) від 500 тисяч до 1 мільйона виборців – 64 депутати
8) від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців – 84 депутати
9) понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів
✅ Щоб рухатися вгору по закритій частині виборчого списку в партійній-пропорційній системі виборів (всі громади з кількістю більше як 10 тис. виборців) залишили норму про 25% від виборчої квоти (кількість голосів виборців, які має набрати партія для отримання 1 депутатського мандату). У законі передбачили, що кандидати в депутати, які отримали кількість голосів виборців, дорівнює чи перевищує 25% розміру виборчої квоти, розміщуються після першого номера списку за зменшенням відсотків голосів виборців, які підтримали кандидата в депутати
✅ Партія визначає перший фіксований номер у списку, який є незмінним та залишається номером один незалежно від того скільки % набрав він чи інші кандидати
ПРАВИЛА ВИСУВАННЯ
✅ Висування однієї і тієї ж особи у різні ради:
- одна і та сама особа може бути висунута партією не більше, ніж у два рівні місцевих рад (наприклад, одночасно висуватися в міську та обласну раду чи селищну та районну раду). Якщо, до прикладу, селищна рада має менше як 10 тисяч виборців і до неї можливе самовисування, а особа хоче висуватися і до районної ради, де можливе висування тільки від партій, то і в селищну і в районну раду особу має висувати та ж партія. Висуватися в селищну раду шляхом самовисування, а в районну, до прикладу, від партії неможливо
- на посаду голови громади/міста можна висуватися тільки до однієї ради
- кандидат на посаду голови громади/міста може бути одночасно висунутий кандидатом у депутати, але тільки до тієї ж ради, до якої висувається головою. При цьому, так само як і в першому випадку, якщо, до прикладу, громада має більше як 10 тисяч виборців і самовисування неможливе до такої громади, то щоб мати змогу висуватися і в депутати, кандидата на посаду голови має висунути та ж партія, що висуває у депутати
✅ Кандидат у депутати тепер НЕ має подавати:
- довідку про відсутність судимості
- заяву про відсутність заборгованості з сплати аліментів
✅ Електронну декларацію будуть подавати ТІЛЬКИ обрані депутати та голови громад. Вони це мають зробити протягом 15 днів з дня набуття повноважень депутата чи голови (реально це буде грудень місяць, бо повноваження депутати набуватимуть під час першої сесії новообраної ради).
ГРОШОВА ЗАСТАВА
✅ Для кандидатів в депутати сільської, селищної, міської ради з кількістю виборців до 10 тисяч, які йдуть шляхом самовисування = 20% від мінімальної з/п = 944 грн. Якщо їх висуває партія, то платить також 944 грн. за кожного кандидата.
✅ Кандидат на посаду голови села, селища чи міста з кількістю виборіців до 10 тисяч за висування має внести заставу в розмірі мінімальної заробітної плати = 4723 грн.
✅ Для висування списку до обласної, районної, міської, селищної, сільської ради з кількістю більше як 10 тис. виборців, а також за кандидата на посаду голови громади/міста з кількістю більше як 75 тисяч виборців, партія (або якщо на голову особа самовисувається, то сплачує особа) вносить заставу у сумі 18 900 грн. на кожні 90 тис. виборців:
- наприклад, за вибори до громади, центром якої є райцентр сума застави складатиме орієнтовно 18 900 грн.
- за вибори до міської ради обласного центру (200-300 тисяч виборців) сума застави складатиме орієнтовно 63 тис. грн.
✅✅✅На кількість 17800 виборців - кандидат на голову вносить заставу 4723 грн. + за список кандидатів в депутати 18900 грн. (за весь список)
- за вибори до обласної ради чи в такі міста як Львів, Харків, Дніпро, сума застави складатиме порядка 200 тис. грн.
Старост обиратимуть не виборці, а депутати ради за поданням голови
Одна зі змін у виборчому кодексі стосується процедури обрання старост. Старости надалі обиратимуться радою за поданням голови громади депутати ради ОТГ. Це, на длумку експертів, дозволить уникнути конфліктів старост і голів громад.
У законі про місцеве самоврядування є стаття 54, де передбачені чіткі повноваження старости:
- представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
- бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;
- має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;
- сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
- бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
- бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
- вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;
- бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;
- бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;
- бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;
- отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;
- сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;
- здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.
Цей перелік не є вичерпним, бо у положенні про старост, які приймає рада громади, можуть бути виписані й інші повноваження старости. Тобто самі громади можуть надати старостам ширші повноваження.
