Під час проведення тендерів деякі компанії вдаються до заборонених методів, щоб виграти той чи інший конкурс. Найчастіше це змова з конкурентами або використання технічних учасників. За дотриманням законності і норм електронних торгів стежить антимонольную комітет України (АМКУ). У разі виявлення порушень на компанію не тільки накладається штраф, але обмежується участь в електронних торгах. Втім, організатори торгів продовжують закуповувати у них продукцію, укладаючи неконкурентні торги.
До прикладу, багато лікарень та інших підприємств державної і комунальної форм власності закуповують кисень у АТ "Львівський хімічний завод", який міститься в "чорному списку" АМКУ. Ця обставина ніяк не впливає на мільйонні закупівлі за бюджетні кошти. Чому? Замовники звикли працювати з цим постачальником та й альтернативи, кажуть, нема. Або залишати лікарні без кисню, або не звертати увагу на зауваження антимонопольного комітету.
Зокрема, адміністрація Кіцманської центральної районної лікарні в 2019-2020 році уклала три неконкурентних договору на придбання кисню з компанією АТ «Львівський хімічний завод» на загальну суму 139 100 грн. Згідно з даними системи Dozorro, договори були укладені 24 січня 2019 роки (38 948 грн.), 31 жовтня 2019 року (29 211 грн.) і 17 квітня 2020 роки (70 941 грн.).
Тим часом, в березні минулого року адміністрація АТ «Львівський хімічний завод» була викрита в змові при проведенні електронних закупівель Львівської обласною клінічною лікарнею. На підставі висновків АМКУ адміністрація компанії АТ «Львівський хімічний завод» була в змові з адміністрацією ТзОВ «Львівкисень»
Встановили, що Крістіна Бобришова, дочка Генерального директора Анатолія Бобришова ПАТ «Львівський хімічний завод», є членом наглядової ради ПАТ «Львівський хімічний завод», до 2013 року була однією із засновників ТзОВ Фірма «Львівкисень».
Крім того, протягом 2012-2014р.р. отримала дохід від фінансово-господарської діяльності, а також дивіденди від акцій, якими вона володіє у ПАТ «Львівський хімічний завод».
Копії статутів ПАТ «Львівський хімічний завод» та ТзОВ Фірма «Львівкисень» завірені одним приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юхимович М.Л., ТзОВ Фірма «Львівкисень» орендує у ПАТ «Львівський хімічний завод» складське приміщення, та інше.
Розгляд в ситуації в результаті перейшло в зали судових засідань, де протягом минулого і нинішнього року винесли кілька рішень, але компанії, як і раніше, числяться в «чорних списках» АМКУ.
Крім того, 17 квітня нинішнього року медики уклали неконкурентний договір на придбання термосумок і акумуляторів штучного холоду і тепла. Сума договору - 7 203 грн.
Тим часом компанія, у якої придбали медичне обладнання – ТзОВ «РЕДМЕД», так само знаходиться в «чорних списках» АМКУ з березня 2019 року.
Мова йде про змову під час проведення торгів по закупівлі медичного обладнання для Житомирського обласного центру крові. На загальну суму 450 тис. грн.
Під час розслідування з’ясували, що завантаження тендерних пропозицій ТОВ «РЕДМЕД» та ФОП Костенко М.В. відбувалося з однієї ip-адреси. Крім того, вхід до системи «Prozorro» під час проведення аукціону учасниками торгів, здійснювався також з однієї ip-адреси, та інше.
Слід зазначити, що згідно інформації з відкритих реєстрів, місце проживання ФОП Костенко М.В, та одного із співзасновників ТОВ «РЕДМЕД» - Костенко М.В., співпадає: 61072, Харківська обл., місто Харків, вул. Грицевця, буд. 15, корпус А, кв. 30 Це дає підстави припустити, що при подачі тендерних пропозицій спочатку порушувався принцип конкурентності процедури.
А що взагалі не так з цими чорними списками
Формально чиновники не порушують норми при такому підході - законом не вимагається перевірка учасників процедур на наявність в «чорних списках» АМКУ. Недобросовісні ж підрядники продовжують брати участь у неконкурентних процедурах і успішно освоювати бюджетні гроші.
При цьому залишаються питання до етичної сторони. Якщо Антимонопольним комітетом було доведено провину тієї чи іншої компанії в змові при участі у закупівлі, то навіщо чиновники продовжують співпрацювати з постачальником, який себе скомпрометував.
«Закон не вимагає, щоб державні замовники перевіряли учасників процедур закупівель - чи не знаходяться вони в «чорному списку» АМКУ. Втім, зробити це не складно - досить лише зайти на сайт Антимонопольного комітету і у два кліки перевірити наявність компанії в «чорному списку». На жаль, виявляється досить багато випадків, коли державні установи ігнорують таку можливість. Це дозволяє компаніям-порушникам подавати неправдиву інформацію і успішно отримувати кошти від держустанов», - коментує ситуацію Олександр Литвин, юрист Центру протидії корупції.
---
Текс розміщенний на сторінках Кіцмань.City в рамках співпраці з з платформою DOZORRO. Наша задача — не тільки шукати ознаки корупції у закупівлях 2019-го та початку 2020 року, а й пояснити всім мешканцям Кіцманя, яким чином вони можуть ознайомитися із витратами, що здійснюються на їхні податки. На допомогу прийдуть: DOZORRO (укр. Дозорро) — онлайн-платформа громадського контролю державних тендерів у ProZorro, та Clarity Project — оснований на відкритих даних волонтерський проєкт, що дає можливість ефективно моніторити та аналізувати інформацію з ProZorro; Edata — Єдиний веб-портал використання публічних коштів.
