У новинах чернівецьких онлайн-медіа жінки значно рідше виступають експертками, ніж чоловіки. Їхня частка становить 28%, тоді як чоловіки складають 72% серед усіх експертів у матеріалах. Подібна ситуація і з героями новин: жінки фігурують лише у 21% випадків, тоді як чоловіки – у 79%. Такими є результати гендерного моніторингу Інституту масової інформації, що тривав з 2 лютого 2026 року. У межах дослідження проаналізували по 50 новин на п’яти популярних чернівецьких сайтах – “Молодий буковинець”, МА “АСС”, “БукІнфо”, “Чернівецький промінь” та “0372”. Загалом опрацьовано 250 новин.
Під час моніторингу не зафіксували жодної військовослужбовиці серед спікерок чи героїнь матеріалів. Загалом результати близькі до показників попереднього року. У 2025 році жінки становили 31% експерток і 19% героїнь, тоді як чоловіки переважали як серед героїв – 81%, так і серед експертів – 69%. Окремо зафіксували 49 безособових новин – матеріалів, у яких не згадувалися ані жінки, ані чоловіки. Порівняно з 2025 роком цей показник суттєво зріс: торік таких новин було лише 9.
Метою моніторингу було оцінити гендерний баланс в онлайн-медіа Чернівецької області. Проаналізували частку жінок і чоловіків серед експертів та героїв новин, їхню представленість у різних темах, а також зафіксували можливі прояви сексизму й упередженої лексики.
Експерти (-ки) в медіа: дисбаланс у війні й політиці та винятки в економіці
У тематиці війни та масованих обстрілів експертні коментарі надавали виключно чоловіки. У період моніторингу зафіксовано чотири новини, у яких експертами виступали посадовці-чоловіки. Зокрема, перебіг атак коментували начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець, президент України Володимир Зеленський, міський голова Харкова Ігор Терехов, а також представники Міністерства енергетики. У новинах про війну жінок-експерток або військовослужбовиць серед спікерів не зафіксовано.
Натомість у категорії “соціальні наслідки війни” чоловіки становлять 62,5% серед експертів, жінки – 37,5%. Найчастіше коментаторами виступають представники влади – президент України, начальники ОВА, міські голови та інші посадовці. У проаналізованих матеріалах соціальні наслідки війни – втрати на фронті, обміни полоненими, ситуацію з енергопостачанням, наслідки обстрілів – коментували президент, начальник Львівської ОВА Максим Козицький, міський голова Чернівців Роман Клічук та інші представники виконавчої влади.
Зокрема, у новині “Зеленський озвучив офіційні втрати України у війні: "Багато зникли безвісти” президент повідомив, що втрати Сил оборони з початку повномасштабного вторгнення сягнули 55 тисяч загиблих, а багато військових вважаються зниклими безвісти.
Володимир Зеленський коментує офіційні втрати України. Фото: Скрин: БукІнфо
У матеріалі “Катастрофічно не вистачає працівників. Мер Чернівців Клічук пояснив, чому багато проблем з прибиранням міста від снігу та льоду” міський голова Чернівців пояснював, що через нестачу кадрів місту складно забезпечити повноцінне прибирання від снігу та льоду. Також у новині “Світло через раз: як Чернівці справляються з постійними відключеннями електроенергії” теж міський голова коментував ситуацію з енергопостачанням, зазначивши, що січень став найскладнішим місяцем через постійні знеструмлення.
Міський голова Чернівців розповів про складну ситуацію з енергопостачанням. Фото: Скрин: 0372
Жінки-експертки у темі соціальних наслідків війни коментують переважно гуманітарні та управлінські аспекти. Зокрема, міністерка культури Тетяна Бережна повідомляла про пошкодження музею Другої світової війни в Києві внаслідок російського обстрілу, наголошуючи на збереженні культурної спадщини та міжнародній підтримці її відновлення. Керівниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталія Заболотна інформувала про наслідки масованої атаки на критичну інфраструктуру області – знеструмлення населених пунктів, роботу аварійних служб та ліквідацію пожеж. Окрім цього, адвокатка Олена Хоменко пояснювала зміни до правил бронювання працівників від мобілізації, акцентуючи на нових вимогах до підприємств та термінах подання заявок. Таким чином, жінки у цій категорії виступають як посадовиці та фахівчині, які роз’яснюють гуманітарні, правові та адміністративні наслідки війни.та фахівчині у сфері гуманітарної політики чи права, тоді як стратегічні та військово-політичні питання частіше коментують чоловіки.
Міністерка культури Тетяна Бережна коментує пошкодження музею Другої світової війни в Києві. Фото: Скрин: БукІнфо
У новинах політичної тематики чоловіки-експерти мали вісім, або 100% згадок як експерти. Експертну роль виконували переважно високопосадовці – Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник ОП Кирило Буданов, президент України Володимир Зеленський, начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко, міський голова Чернівців Роман Клічук, а також керівники силових структур.
У кримінальних новинах експертні коментарі демонструють відносно збалансовану картину: експерткам належать 43% коментарів. Чоловіки-експерти частіше представлені як посадовці та представники органів влади й силових структур – зокрема, міський голова Чернівців Роман Клічук коментував резонансні теми, пов’язані з перевірками НАЗК та підозрою щодо закупівлі дронів у 2023 році. Натомість жінки-експертки у кримінальній/суміжній проблематиці переважно виступали як фахівчині та речниці, які пояснювали події або надавали професійну оцінку: екологиня Уляна Легета коментувала ризики можливого забруднення через стан дамби на полігоні, речниця Львівського обласного центру екстреної меддопомоги Тетяна Андрєєва – наслідки вибуху та стан постраждалих, а журналістка-розслідувачка Наталія Лазарович – деталі розслідування Bihus.Info. Загалом жінки в цій категорії з’являлися передусім у ролі експерток із конкретної сфери (медицина, екологія, розслідування), тоді як чоловіки домінували серед спікерів, які коментують кримінальні інформаційні приводи з позиції влади або управління.
Міський голова Чернівців коментує ситуації з обшуками у чиновників. Фото: Скрин: 0372
За час моніторингу зафіксовано вісім, або 87,5% згадок експертів в економічній тематиці. У семи випадках коментаторками виступали жінки. Жінки коментували як державну політику підтримки бізнесу, так і практичні аспекти підприємницької діяльності. Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко інформувала про програми енергетичної підтримки та зміни у бронюванні працівників підприємств. Керівниця департаменту архітектури Мар’яна Гаврилиця розповідала про перспективи масштабної житлової забудови у Чернівцях, а представниця Держпродспоживслужби пояснювала правові та фінансові нюанси формування цін під час роботи бізнесу на генераторах.
У блоці “суспільство” експертки становили 36% згадок, тоді як 64% коментарів припали на чоловіків. Жінки переважно виступали представницями освіти та громадського сектору: наприклад, проректорка ЧНУ Тетяна Федірчик пояснювала формат і дату старту навчання, а ініціаторка реабілітаційної поїздки для військових Юлія Грицку коментувала психосоціальну реабілітацію ветеранів. Чоловіки ж у цій категорії частіше звучали як посадовці та керівники різних установ.
ніціаторка реабілітаційної поїздки для військових Юлія Грицку коментувала психосоціальну реабілітацію ветеранів. Фото: Скрин: “Чернівецький промінь”
Найменше експертних коментарів у категоріях: соціалка, культура, медицина. Наприклад у “культурі” є один коментар директора радіостанції “Буковинська хвиля” Олега Сірмана, в “соціалці” – міський голова Чернівців Роман Клічук коментував виділення коштів на допомогу захисникам та їхнім родинам, а в категорії “медицина” заступник міського голови Юрій Лесюк розповідав про наглядову раду лікарні. У період моніторингу не зафіксовано новин про тимчасово окуповані території. А у категоріях: спорт та міжнародні новини не представлені експертки й експерти.
Герої та героїні новин: найбільше жінок – у криміналі
Найчастіше жінки були героїнями у новинах про кримінал – 33 згадки й 27% відповідно від загальної кількості згадок героїв і героїнь. Значно менше героїні були представлені в інших категоріях. Наприклад у “суспільстві” маємо 4 згадки (10%), “спорті” – 3 (50%), соціалці – 2 (100%), “політиці” – 2 (15%), економіці – 2 (50%). Схожа картина була і минулого року. Тільки тоді героїні зустрічалися у кримінальній тематиці у 20%, а найбільше згадок було у темі “суспільство” – 27%. Інші теми також були представлені незначною присутністю жінок.
У кримінальній тематиці чоловіки найчастіше фігурують як підозрювані або обвинувачені у справах про корупцію, державну зраду, незаконне зберігання зброї, насильницькі злочини та кібершахрайство. Жінки у кримінальних новинах фігурують у справі про закупівлю дронів за завищеними цінами, збуті психотропів, хуліганстві, ДТП, нападі на представників ТЦК та поліції, неналежному виконанні професійних обов’язків тощо. Також жінки виступають як потерпілі у справах про шахрайство чи дорожньо-транспортні пригоди.
Медсестрі інтернату повідомили про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків. Фото: Скрин: МА АСС
У блоці “суспільство” жінки згадуються вдесятеро рідше, ніж чоловіки: 4 згадки про жінок проти 35 згадок чоловіків. Герої тут найчастіше постають як ветерани, військовослужбовці, донори крові. Значна частина матеріалів присвячена їхній службі, адаптації після фронту та участі в суспільних ініціативах. Героїні з’являються рідше, переважно у гуманітарному або громадському контексті: матері врятованих дітей, заявниці локальних проблем чи ініціаторки меморіальних проєктів. Загалом у цій категорії домінують чоловічі історії, пов’язані з війною та державною службою, тоді як жіноча присутність залишається менш помітною. У вибірці не було згадок про військовослужбовиць як героїнь або спікерок матеріалів.
Ветеран Володимир Цьомка після звільнення з військової служби працює водієм в Управлінні поліції охорони. Фото: Скрин: 0372
Соціальні наслідки війни представлені 50 згадками чоловіків та однією жінкою. ТОюто в цій темі присутні лише 2% згадок про жінок. Тематика матеріалів переважно зосереджена на загибелі військовослужбовців, церемоніях прощання та вшануванні пам’яті захисників. Героями новин стають військові різних звань – солдати, сержанти, добровольці, ветерани. Матеріали мають меморіальний характер: подається інформація про службу, бойовий шлях, дату та місце прощання, співчуття родинам.
Чимало новин у категорії “Соціальні наслідки війни” стосуються загибелі та церемоній прощання з Героями. Фото: Скрин: “Молодий буковинець”
У новині “Рятувальники показали, як виводили на поверхню пасажирів столичного метрополітену” є згадка про пасажирку, яку разом з іншими людьми виводили з тунелю під час зупинки поїздів метро.
У політичних новинах зафіксовано 13 згадок: з яких жінок згадували тільки двічі, або у 15%. Політичний блок переважно представлений чоловіками. Більшість матеріалів стосуються діяльності начальника Чернівецької ОВА Руслана Осипенка: проведення Ради оборони, нарад із силовими структурами, зустрічей із керівництвом поліції та громадянами, рішень щодо посилення ППО. Також у новинах подано його взаємодію з міською владою. Жінки згадуються епізодично – зокрема, як підприємиця на особистому прийомі, або як посадовиця на загальнонаціональному рівні.
Підприємиця Стелла Станкевич на прийомі у голови ОВА. Фото: Скрин: БукІнфо
У категорії “спорт” герої й героїні представлені порівну, але загалом згадок дуже мало - лише 6. У вибірці переважають узагальнені спортивні анонси та підсумки - жеребкування Ліги чемпіонів, розклад Олімпіади-2026. Згадки про героїнь з’являються переважно в контексті представництва України на Олімпіаді та командного спорту, тоді як герої-чоловіки – у матеріалах про футбол/єврокубки та також у переліках олімпійських учасників.
Упродовж періоду моніторингу в матеріалах не зафіксовано проявів сексизму, ейджизму чи об’єктивації щодо жінок або чоловіків. Аналогічно, і торік у проаналізованих новинах не виявили стереотипів чи дискримінації за віком або статтю.
Стереотипи та ярлики щодо чоловіків
У матеріалах про мобілізацію зафіксовано використання узагальнювального ярлика “ухилянти”. Зокрема у двох матеріалах: “Операція "Опікун" з обшуками: поліція взялася за ухилянтів у 20 областях України” та “Хабарі за втечу ухилянтів: ВАКС призначив 10 мільйонів гривень застави ексголові Держприкордонслужби Сергія Дейнеку та начальнику відділу прикордонної служби "Соломоново" Олександру Марущаку”. В обох випадках слово має узагальнювальний та оціночний характер і підміняє процесуальний статус (“підозрювані”, “фігуранти справи”) ярликом.
Відповідно до рекомендацій Інституту масової інформації, журналістам варто уникати узагальнень і стигматизованих формулювань, якщо вина конкретних осіб не доведена. Використання подібних ярликів формує негативний образ чоловіків призовного віку як однорідної групи та може посилювати суспільну напругу. Професійний стандарт передбачає нейтральну лексику – наприклад, “підозрювані”, “фігуранти справи”, “особи, яким інкримінують ухилення”, – замість категоричних і оціночних визначень.
Висновки
Результати моніторингу засвідчують збереження гендерного дисбалансу в онлайн-медіа Чернівецької області. Чоловіки переважають як серед експертів (72%), так і серед героїв матеріалів (79%). Жінки частіше з’являються у вузьких тематичних нішах – гуманітарній, соціальній або економічній, тоді як стратегічні, військові та політичні питання переважно коментують чоловіки. Порівняно з попереднім роком суттєвих змін у структурі представництва не відбулося. Водночас зросла кількість безособових новин, що також впливає на видимість жінок і чоловіків у медійному просторі. Загалом медіа дотримуються стандартів недискримінаційної мови, однак окремі випадки використання узагальнювальних ярликів свідчать про потребу більш уважного ставлення до формулювань. Для досягнення більш збалансованого представництва редакціям варто ширше залучати жінок як експерток і спікерок у різних тематичних напрямах.
Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області
