Для чернівецьких видань 2025 рік став ще одним роком випробувань й стійкості. Для багатьох редакцій головними завданнями залишається зберегти роботу, колективи і продовжувати працювати над розвитком своїх проєктів. Попри фінансові труднощі й постійні виклики, журналісти області продовжують відповідально працювати, впливати на розв’язання важливих питань, захищати свої права та розвивати нові формати й проєкти. Водночас цей рік мав втрати, які болісно позначилися на медійній спільноті регіону.
Боротьба журналістки за свої права
Гучною справою 2025 року стало побиття журналістки-фрілансерки Діани Лаврик. Нагадаємо, що у квітні у селі Верхні Станівці Чернівецької області під час висвітлення конфлікту, пов’язаного з переходом храму з УПЦ МП до ПЦУ, журналістка Діана Лаврик зазнала тілесних ушкоджень. Тоді між представниками двох релігійних громад виник конфлікт щодо користування церквою. Саме в той час на медійницю напали представники православної церкви московського патріархату, які прорвалися на територію храму. І хоча напад стався під час виконання журналісткою професійних обов’язків, правоохоронці спершу відкрили кримінальне провадження за статтею “Умисне легке тілесне ушкодження”. Тільки після звернення потерпілої до суду справу перекваліфікували на ч. 2 ст. 345-1 КК України “Погроза або насильство щодо журналіста”. Наразі слідчий відділ Вижницького райвідділу поліції здійснює досудове розслідування. Правоохоронці вже повідомили про підозру буковинцю, який напав на журналістку.
Журналістка-фрілансерка Діана Лаврик. Фото: телеканал НТК
За інформацією правоохоронців більше фактів про перешкоджання законній діяльності журналістів з початку цього року не реєстрували. У 2024 році також не було зафіксовано порушень прав журналістів. Однак був позов директора Подільського лісового офісу Василя Гончара до журналістки Світлани Ісаченко через її три фейсбук-дописи, де вона порушувала важливі питання про проблеми в лісовому господарстві. Посадовець навіть подавав апеляцію, однак програв її. Першотравневий районний суд Чернівців відмовив Василю Гончару у задоволенні позову.
Друкованих газет стає все менше
У Чернівецькій області й надалі зменшується кількість газет. Основними причинами призупинення виходу є одні й повторювані з року в рік проблеми: дефіцит грошей та неякісна робота Укрпошти, через що передплатники невчасно отримують газети. З початку 2025 року призупинили виходити друком “Хотинські вісті” (м. Хотин), “Рідне слово” (смт Кельменці) та “Вижницькі обрії” (м. Вижниця).
Цьогоріч передплату не оголосили газети “Відродження”, “Час” та “Слово правди”. Водночас головна редакторка газети “Слово правди” Ганна Вакарчук зазначає, що через фінансові труднощі та несвоєчасну доставку газет до читачів, редакція вирішила не оголошувати передплату, однак вихід друком таки збереже. Редакторка розповідає, що газету будуть поширювати серед читачів власними силами. А доставку замовлятимуть Укрпошті тільки до редакції.
“Ми робимо все можливе і навіть не можливе, щоб зберегти улюблене видання краян. Вже кілька років з колегою працюємо в редакції на волонтерських засадах. Ті кошти, які заробляємо, йдуть на забезпечення виходу газети й навіть їх не вистачає. Тож, працюємо на інших роботах і спільними зусиллями робимо все, щоб зберегти видання. Газеті “Слово правди” вже понад 80 років. Я просто не маю права її втратити, мені цього не пробачать. Продовжуємо працювати та будемо стежити за подальшими можливостями, будемо знову пробувати податися на грантові програми. Сподіваюся й на гіперлокальні медіа звертатимуть увагу”, – зауважує Ганна Вакарчук.
Керівник 140-річної газети "Буковина" Вадим Пелех також говорить, що ситуація із виходом газети залишається важкою, однак редакція справляється. Пелех каже, що тираж не падає вже два роки. “Так, читачів-передплатників не так багато, але це ті, які хочуть бути разом з газетою попри всі труднощі з Укрпоштою. Серед резервів – намагаємося запроваджувати диверсифікацію, співпрацюємо редакціями та залучаємо до роботи внутрішньо переміщених журналістів. Вони мають великий потенціал”, – додає медійник.
Через фінансові труднощі та несвоєчасне доставляння газет Укрпоштою, чимало редакцій призупинили вихід друкованих газет.Фото: Альони Чорної
Конкурси на вільні радіочастоти
Радіомовний простір Чернівецької області у 2025 році розширювався. Загалом станом на кінець року в Чернівецькій області працюють шість місцевих радіостанцій.
Представниця Нацради з питань телебачення і радіомовлення в Чернівецькій області Любов Нечипорук розповіла, що з червня мовлення на частоті 97,9 МГц у Кельменцях розпочала радіостанція “СокФМ”. А у серпні у Чернівцях на частоті 96,5 МГц вийшло в ефір “Наше радіо”. ТРО “Сокиряни” завершує підготовку до старту мовлення в Новодністровську на частоті 89,2 МГц. Також за результатами одного з конкурсів Нацради перемогу на радіочастотах у Чернівцях здобули “Хіт ФМ” (88,0 МГц) та радіо “Максимум”(89,1 МГц). За словами Нечипорук, за рік Нацрада оголосила конкурси на сім вільних радіочастот у регіоні.
Наразі відкритими залишаються ще дві частоти: у Чернівцях та Кельменцях. Окрім цього, Нацрада звернулася до Українського державного центру радіочастот із проханням прорахувати ще одну радіочастоту для області через зростання попиту на локальне мовлення. Водночас викликом для місцевих мовників є те, що конкурси на вільні радіочастоти отримують переважно столичні радіостанції. Хоча у Чернівецькій області є запит саме на місцеве радіомовлення: інформацію про життя громад, соціальні й безпекові питання, події, що безпосередньо стосуються регіону. Під час блекаутів та значних перебоїв з мобільним зв’язком, інтернетом попит на такий контент зростає, однак реалізувати його повною мірою без доступу до радіочастот місцеві радіостанції не можуть. Надання частот локальним мовникам дозволило б посилити регіональні редакції, розширити журналістські команди та збільшити обсяг саме місцевого контенту. Це особливо доцільно для прикордонної області, де роль локальних медіа у протидії дезінформації та роботі з громадами є критично важливою. Місцеві радіостанції мають досвід такої роботи й залишаються одними з небагатьох медіамайданчиків, до яких звертаються мешканці з питаннями, які не є форматом для відомих всеукраїнських радіостанцій, але мають суспільну значущість для регіону.
Розвиток YouTube-каналів місцевих медіа
У 2025 році розвиток YouTube-каналів став одним із ключових напрямів роботи регіональних медіа Чернівців. Зростання споживання відеоконтенту змушує редакції адаптуватися до нових звичок аудиторії та посилювати присутність на відеоплатформах як важливому каналі комунікації з громадами. Вагомим досягненням для команди Суспільне Чернівці стало отримання срібної кнопки YouTube за понад 100 тисяч підписників. Це перша така відзнака для регіонального мовника з початку повномасштабного вторгнення, після того, як YouTube відновив доставку нагород українським авторам. За словами головної редакторки Суспільне Чернівці Алли Подлєсної, найбільший інтерес у глядачів викликають історії військових і людей з непересічним життєвим досвідом, а також матеріали на політичні, економічні та соціально важливі теми.
YouTube відновив доставку срібних, золотих та діамантових кнопок для українських авторів.Фото: телеграм-канал Михайла Федорова
Активно розвиває свій YouTube-напрям і “Молодий буковинець”. Канал, який працює з 2015 року, вже має майже 22 тисячі підписників. Контент охоплює репортажі, інтерв’ю, опитування та короткі shorts. Саме shorts стали одним із драйверів зростання каналу.
Телерадіокомпанія “С4” після ребрендингу у 2022 році зробила акцент на поєднанні новинного, соціального та патріотичного контенту, а також на системному використанні shorts. Короткі відео суттєво розширюють охоплення: у низці випадків вони набирають у десятки разів більше переглядів, ніж повноформатні сюжети.
Розвиває власний YouTube-канал і онлайн-медіа “Шпальта”. За час роботи на платформі редакція запустила кілька нових форматів – інтерв’ю-монологи, авторські розмовні відео, репортажі та розслідування. Цього року медійники “Шпальти” запустили на YouTube-каналі новий проєкт “Без фільтрів”, в якому працюють над розслідуваннями та аналітикою. Також увагу глядачів привернули матеріали з проєкту “Слухайте” Максима Берника про історію, культуру та суспільство. А резонансним для медіа стало розслідування та відео про ситуацію на Чорнівському полігоні: можливі корупційні схеми з вторсировиною, приватну сортувальну лінію без прозорого контролю, збитковість комунального підприємства, хаотичне управління відходами на 47 гектарах полігону та відсутність реального сміттєперероблення в місті.
Журналіст “Шпальти” Максим Берник зазначає, що команда розглядає YouTube як самодостатній медійний майданчик, де можна експериментувати з форматами та глибше розкривати важливі теми й героїв. За його словами, регулярність публікацій, аналітика трендів і поєднання довгих відео з shorts дали змогу збільшити кількість підписників і цього року увімкнути монетизацію каналу. Також редакція увімкнула монетизацію й на Facebook та має вже невелике зростання аудиторії.
Загалом досвід чернівецьких медіа свідчить, що розвиток YouTube-каналів став не додатковим, а необхідним інструментом роботи у 2025 році. Саме відеоплатформи дозволяють локальним редакціям бути більш помітними, оперативно інформувати громади та зберігати довіру аудиторії в умовах високої конкуренції за увагу користувачів.
Серед нових чернівецьких відеопроєктів вартий уваги й історико-культурний проєкт “Імперія війни”, який виходить на телеканалі ТВА та YouTube-каналі проєкту. У коротких фільмах автори переосмислюють події масштабних воєн крізь призму історії Буковини та ролі Росії в них, поєднуючи факти, аналітику та зрозумілу оповідь.
Фінансові виклики
Фактично всі чернівецькі медіа у 2025 році зіштовхнулися з фінансовими труднощами. Нестабільна економічна ситуація обмежує можливості редакцій планувати роботу в довгостроковій перспективі також відчутним є припинення фінансування USAID. Фінансові обмеження безпосередньо впливають на кадрову ситуацію в редакціях. Через нестачу коштів медіа не завжди можуть інвестувати у навчання або розширювати команди. Це, своєю чергою, зменшує можливості для розслідувань та аналітики.
Головна редакторка “Шпальти” Ольга Максимюк розповідає, що цьогорічними викликами для редакції стали нестача фінансування для розвитку і запуску нових проєктів та часткове оновлення команди. До того ж медіа зіштовхнулося з проблемою нестачі кадрів на ринку праці. За словами редакторки, через неринкові зарплати в журналістиці залишається гостра нестача фахових журналістів, оскільки медійники обирають SMM та інші професії, де заробітні плати вищі. Серед викликів для команди стала й мобілізація фотокореспондента Ігоря Константинюка, який невдовзі отримав поранення під час бойових дій на Лиманському напрямку (Донецька область).
Фотокореспондент Ігор Константинюк став на захист України. Фото: фейсбук-сторінка Ігора Константинюка
Ольга Максимюк зауважує, що у березні цього року медіа закупило зарядні станції EcoFlow та портативні акумулятори за мінігрант від Інституту масової інформації. Також цього року “Шпальта” отримала грант на техніку від The Fix Foundation у межах програми Voices of Ukraine та закупили камери для відеозйомки, звукове та світлове обладнання, штативи тощо.
Директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко, куди входять сайт Чернівців “0372” та сайт Словʼянська “6262” також зауважує на фінансових та кадрових викликах. “Цьогоріч у нашій команді відбулися кадрові зміни, маємо певні виклики й через часткову зупинку фінансування наших грантових проєктів. Важливу увагу приділяємо оптимізації процесів та впровадженню штучного інтелекту. Ми зосередились на оперативному інформуванні нашої аудиторії щодо актуальних подій у Чернівцях і Слов’янську, налагодженні комунікації з нашими читачами, розбудові партнерств і пошуку нових можливостей для втілення ідей”, – каже Пилипенко. За її словами, попри виклики, цей рік відкрив команді нові напрямки реалізації та розвитку.
Журналістські розслідування як інструмент змін
Чернівецькі журналісти продовжують працювати над вкрай важливим і складним напрямком – журналістськими розслідуваннями, які мають вплив на владні структури та розв’язання складних проблем у місті та області.
Так, після розслідування “Молодого буковинця” про стан укриттів у Чернівцях, окружна прокуратура міста відкрила кримінальне провадження. Йдеться про досудове розслідування за статтею “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”. Слідство розглядає можливу розтрату та привласнення бюджетних коштів у великих розмірах упродовж 2023–2025 років під час ремонту захисних споруд у місті. Розслідування журналісток Людмили Осадчук та Анни Семьонової виявило, що частина укриттів у Чернівцях офіційно залишаються непридатними, попри виділення на їхній ремонт значних коштів з міського бюджету. Фактично фінансування було освоєне, однак роботи або не виконувалися, або мали формальний характер.
Розслідування “МБ” про стан укриттів у Чернівцях. Фото: “Молодий буковинець”
Поштовхом до розслідування стала реакція громади після обстрілів Чернівців 12 липня, коли мешканці масово повідомляли, що укриття зачинені або занедбані. Журналісти не лише перевірили офіційні відповіді міської ради, а й зіставили їх з даними Prozorro, що виявило системні невідповідності. Після публікації матеріалів мешканці міста почали звертатися до редакції з інформацією про проблемні укриття у своїх районах. Редакція продовжує стежити за перебігом справи. Цей випадок вкотре демонструє, що регіональні медіа залишаються ключовим інструментом громадського контролю та здатні не лише виявляти проблеми, а й запускати механізми їхнього розв’язання.
Втрати у медійній спільноті
У 2025 році на російсько-українській війні загинув військовий, колишній телеоператор 5 каналу та медіаагенції АСС Ярослав Левицький, який вважався зниклим з жовтня 2024 року. Ярослав Левицький з перших днів повномасштабної війни вступив до лав територіальної оборони в Чернівецькій області. Наприкінці жовтня 2024 року його перевели до військової частини на покровському напрямку (Донецька область). За кілька днів після переведення Ярослав зник безвісти.
Телеоператор Ярослав Левицький загинув, захищаючи Україну. Фото: Альони Чорної
Також за різних обставин і стану здоров’я цьогоріч померли: журналістка, телеведуча, співзасновниця і колишня редакторка телеканалу “Чернівці” Лариса Сергєєва; головний редактор газети “Зоріле Буковіней” Микола Тома; журналіст та режисер телебачення Юрій Фантух; журналісти Дмитро Миронюк та Анатолій Томків.
Немає наразі звісток про зниклого безвісти журналіста, військовослужбовця Захара Подкидишева, який долучився до Збройних сил України в кінці 2024 року, виконував бойове завдання на курахівському напрямку, після якого не вийшов на зв’язок.
Медіабаза: розвиток та підтримка поруч
Продовжує підтримувати буковинських журналістів Медіабаза Чернівці. За час роботи вона стала важливими майданчиками для допомоги та розвитку журналістів й медіа.
Координаторка Медіабази Чернівці Таїсія Гармаш розповідає, що за два роки хаб став значно більшим, ніж просто робочий простір. Тут запускають подкасти, повертаються в професію, роблять перші кроки в журналістиці й знаходять підтримку.
Учасники лекції “Закон про медіа”. Фото: Медіабаза Чернівці
“У 2024 році для мене особливими стали інтерв’ю з релокованими журналістами. Це були не просто записи – це були історії людей, які втратили редакції й міста, але не втратили себе. Саме тоді Медіабаза стала місцем, де справді чують. Цьогоріч хаб почав жити щодня: тут працювали журналісти, фрілансери й студенти. Тут писали новини, записували інтерв’ю й свої перші подкасти”, – зауважує Таїсія Гармаш. Вона додає, що навчання в Медіабазі теж має надзвичайно важливий вплив – після тренінгів люди поверталися в простір, або у свої редакції й одразу застосовували знання в роботі.
Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області
