Досудове розслідування у кримінальній справі про побиття журналістки-фрілансерки Діани Лаврик все ще триває. Справу почали розслідувати за статтею “Погроза або насильство щодо журналіста” після того, як журналістка звернулась до суду та оскаржила рішення правоохоронців вести її за “хуліганською” статтею. Як та скільки часу розслідується її справа та чи зафіксовані інші випадки порушення прав журналістів на Буковині, дізнавалися у правоохоронців і потерпілої медійниці.
Справа про напад на Лаврик: перекваліфікація після суду
У відповіді на інформаційний запит про факти перешкоджання законній діяльності журналістів Чернівецької області правоохоронці повідомили, що з початку 2025 року кримінальні провадження не реєструвалися. “Разом з цим повідомляємо, що слідчим відділом Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, в якому журналістка-фрілансерка Лаврик Діана є потерпілою”, – йдеться у відповіді. Лаврик побили прихильники УПЦ МП під час конфлікту у церкві села Верхні Станівці на Буковині у квітні цього року. У цьому кримінальному провадженні 31 жовтня правоохоронці повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
З початку року правоохоронці не зареєстрували жодної кримінальної справи про порушення прав журналістів.Фото: Скрин: відповідь на запит ГУНП в Чернівецькій області
Не погодилася на статтю про “Хуліганство”
У розмові з представницею ІМІ Діана Лаврик нагадала, що з нею трапилось. У квітні цього року вона приїхала до храму села Верхні Станівці на запрошення парафіян і отця Романа Грищука, щоб зняти перше богослужіння громади ПЦУ. Зауважимо, що у лютому 2025 року у селі Верхні Станівці відбулося голосування щодо переходу громади до Православної церкви України. За інформацією спільноти “Буковинський дзвін ПЦУ”, рішення підтримали 198 зареєстрованих учасників зборів. 8 квітня священники ПЦУ та місцеві жителі принесли увесь пакет документів щодо користування церквою та з вимогою передати їм ключі. Тоді ж між представниками двох релігійних громад виник конфлікт щодо користування церквою. Саме в той час на журналістку Діану Лаврик напали представники православної церкви Московського патріархату, які прорвалися на територію храму. У журналістку жбурляли каміння та пісок, били палицями, розпилювали газ. Попри її неодноразові вигуки, що вона виконує журналістську роботу, напад не припинився: Діану штовхнули, вона впала, її тягнули за волосся та били.
Сутичка між релігійними громадами у Верхніх Станівцях.Фото: Скриншот: Суспільне Чернівці
Відтак, за словами Діани Лаврик, поліцію та “швидку” викликали парафіяни. Медійниця написала заяву про напад та перешкоджання законній професійній діяльності, а пізніше зафіксувала побої: забиті ноги, роздерті коліна, ушкодження шиї та голови. Через завдані травми Лаврик довелося проходити обстеження, МРТ та лікування, яке оплачувала власним коштом.
Попри те, що на медійницю напали під час виконання її професійних обов’язків правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею “Умисне легке тілесне ушкодження”.
Журналістка Діана Лаврик.Фото: Фото: телеканал НТК
Медійниця розповідає, що не погодилася з таким рішенням та 18 серпня 2025 року подала клопотання про перекваліфікацію справи на ч. 2 ст. 345-1 прокурору Вижницької окружної прокуратури та керівнику Вижницького районного відділу поліції, проте отримала відмову про перекваліфікацію на “журналістську” статтю.
У постанові про відмову в задоволенні клопотання за тиждень, 25 серпня, за підписом начальника сектору дізнання Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Юрія Проданюка зокрема, зазначається, що після вивчення матеріалів встановлено: підстав для перекваліфікації немає, оскільки нападник не усвідомлював, що Лаврик є журналісткою.
“Отож, вивченням зазначеного клопотання, приходжу до висновку, що зазначене вище клопотання підлягає відмові, оскільки так, дійсно, як було вказано в клопотанні, Лаврик Д.С. вона вела відеофіксацію, де до камери раптово іде [особа, яка скоїла напад, - авт.] у прискореному темпі, тримаючи дерев’яний предмет у руці. Лаврик Д. викрикує: “Я журналіст, журналіст”. Тримаючи у руках предмет, який зовні схожий на посвідчення, з огляду на це та об’єктивно дослідивши зібрані під час досудового розслідування докази, вбачається, що […..] через неусвідомлення того, що Лаврик Д., яка проводить відеозйомку, є журналістом, то це свідчить про відсутність кримінального правопорушення, що пов’язано з журналістською діяльністю”, – говорилося у постанові.
Лаврик отримала відмову на свою скаргу у перекваліфікації справи.Фото: Скриншот: постанова начальника сектору дізнання
“Я не могла погодитися з таким рішенням та погодитися на цю несправедливість! Це не стаття про “хуліганство”. Я була тоді при виконанні своїх професійних обов’язків, працювала як журналістка і чітко заявила про це. Відмова про перекваліфікацію не зламала мене, а додала сил боротися за свої права. Та й не тільки за свої, а й інших журналістів, які можуть опинитися у подібній ситуації та повинні знати свої права”, – розповідає Діана Лаврик. Вона зауважує, що наступним її кроком у цій боротьбі за справедливість була скарга до Вижницького районного суду Чернівецької області 9 вересня. У заяві Лаврик зазначила, що поліція не дослідила наявні в матеріалах кримінального провадження докази в їх сукупності, а однобічно послалася на короткотривалий відеозапис з місця події кримінального правопорушення. “Поряд з тим, вказану ситуацію слід було проаналізувати всебічно та з урахуванням показів усіх свідків, змісту відеозапису, обстановки, місця вчинення кримінального правопорушення, тривалості мого та […..] перебування в одному місці, факту наявності в моїх руках посвідчення журналіста, вигуки про те, що я є журналіст тощо. Незрозумілі висновки уповноваженої особи Вижницького районного відділу поліцію про те, що нападник не мав навіть теоретичної можливості почути мої слова про те, що я журналіст, через шум, який був навколо”, – зазначає Лаврик. Вона додає, що з відеозапису чути її чітке твердження “Я журналіст, я журналіст”. У скарзі Лаврик просила скасувати цю постанову та розглянути повторно клопотання про перекваліфікацію кримінального правопорушення.
На початку листопада медійниця отримала дзвінок від слідчого, який повідомив про перекваліфікацію та подальше розслідування справи.
“Після стількох місяців справа, нарешті, отримала кваліфікацію за ст. 345-1 ч.2 – і це лише перший крок, який став можливим завдяки підтримці колег та всіх, хто не побоявся надати розголосу цій історії. Надалі цю справу не можна залишати в тіні, бо напад на журналіста – це удар по праву суспільства знати правду. Особливо у час коли країна бореться з окупантами на всіх фронтах. Знаю, що попереду ще багато роботи, і підтримка професійної спільноти та небайдужих людей буде вирішальною, щоб подібне не сталося з іншими та не повторилося”, – резюмує журналістка.
Зауважимо, що Барометр свободи слова за жовтень 2025 року зафіксував 21 випадок порушення свободи слова в Україні, серед яких сім випадків порушення свободи слова. Це випадки побиття, перешкоджання, тиску, обмеження доступу до інформації та кібератаки.
Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області
