2020 рік став ключовим для Хотинської громади. Тоді місто Хотин, яке раніше було районним центром, втратило цей статус — Верховна рада проголосувала за ліквідацію районів та встановила новий адміністративний поділ Чернівецької області. До затвердження нового адміністративного поділу мешканці Хотина протягом 2 тижнів протестували та перекривали дорогу в селі Атаки, щоб Хотин став центром нового району.

Проте це не допомогло, центром Дністровського району залишилося селище Кельменці, а місто Хотин стало центром Хотинської громади, яка утворилася того ж року. До складу громади окрім Хотина ввійшли ще 10 сіл. Населення — 18,5 тисяч.

Хотин — невелике місто за 60 кілометрів від Чернівців, через громаду проходить автомобільний шлях національного значення. Громада межує з Тернопільською та Хмельницькою областями та поблизу державного кордону. У Хотині на березі Дністра розташована туристична локація — Хотинська фортеця, яка за підсумками всеукраїнської акції визнана одним із «семи чудес України».

Хотинська фортецяХотинська фортеця

З 52 громад Чернівецької області Хотинська громада є третьою за найменшим відсотком дотаційності з держбюджету.

На виборах 25 жовтня 2020 року головою обрали Андрія Дранчука, до обрання на посаду він виконував обов’язки першого заступника міського голови. Особисто зустрітися з головою громади мені не вдалося, бо він поїхав у чергове відрядження, натомість про громаду розкаже його заступник Данило Білецький.

Аудит видатків та доходів

Після створення громади розпочався фінансовий аудит та оптимізація. Це призвело до збільшення бюджету на 8 мільйонів у 2022 році.

«Ми розпочали роботу щодо податку на нерухоме майно, оплати за землю, договорів оренди, прийняли ставки по єдиному та земельному податку. Почали співпрацювати з податковою», — розповідає Білецький.

На початку в громаді був дефіцит в освітній галузі, а комунальні підприємства «Хотинтепломережа» та «Хотинблагоустрій» мали заборгованості та були дотаційними. За словами Білецького, міський голова прийняв непопулярні рішення — оптимізувати бібліотеки, амбулаторії та школи, а також запровадити заходи щодо енергоефективності.

 Данило Білецький, перший заступник Хотинського міського голови Данило Білецький, перший заступник Хотинського міського голови

«У нас проблема в тому, що є школи з великою територією, але немає дітей. Це реалії. З 12 шкіл під повне фінансування, тобто там, де є наповненість класів 18 і більше учнів, підпадає тільки 3 заклади. Але ми оптимізували це, визначили різні доплати вчителям, які залежали від кількості учнів. У 2022 році витрати стали меншими, ніж у 2021, а у 2023 році вони ще зменшилися», — додає Білецький.

Для оптимізації роботи підприємства «Хотинтепломережа» був піднятий тариф, який не переглядався декілька років. Також проведено роботу з обліку та оплати комунальних послуг та зроблено інвентаризацію. Торік за кошти міськради запустили твердопаливний котел, що дозволило підприємству на 70 % зменшити використання газу.

Рішення ухвалює голова

Найважливіші управлінські рішення в громаді ухвалює міський голова Андрій Дранчук, каже Білецький. Їх реалізує команда з досвідчених управлінців та молодих спеціалістів, яку теж сформував голова.

«Коли міський голова проводить наради, то це відбувається з кожним окремим відділом. Ми не ходимо на спільні наради всіх підрозділів, щоби просто поговорити. Міський голова дізнається стан справ по кожному окремому напрямку та дає завдання на тиждень, місяць, рік», — каже Білецький.

Андрій Дранчук, Хотинський міський головаАндрій Дранчук, Хотинський міський голова

У громаді також затвердили стратегію розвитку до 2027 року, яку розробили в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)», яка фінансується USAID. У рамках стратегії в громаді визначили пріоритетні завдання:

  1. Покращити благоустрій у громаді — ремонт доріг, проведення освітлення, облаштування зупинок, спортмайданчиків.

  2. Закупити техніку: грейдер, бульдозер.

  3. Розвиток міжнародного співробітництва та залучення інвестицій.

Виклики:

  • За словами Данила Білецького законодавча база щодо податків у країні є нестійкою. Наприклад, у громаді важко планувати щось, коли незрозуміло, чи залишиться ПДФО на місцях, чи його заберуть у державний бюджет.

  • Мала освітня субвенція. Майже кожного року вона зменшується на 10 відсотків.

Попри все залишилися центром

За словами Данила Білецького, попри те, що Хотин не став адміністративним центром нового району в громади з’явилися можливості розвиватися.

«Все залежить від управлінських рішень голови та роботи з донорами. Коли до нас приїжджають наші партнери й бачать, що ми класно реалізували проєкт, то самі пропонують нам подальшу співпрацю. У нас немає великих бюджетоформувальних підприємств. Бюджет громади залежить від того, як сплачує податки малий і середній бізнес», — каже Данило Білецький.

ХотинХотин

А щоб місцевий бізнес мав умови для розвитку, готуються відкрити індустріальний парк — його вже зареєстрували та визначили управлінську компанію. Наразі планують оголосити конкурс та приймати заявки від підприємців.

«Ті податкові пільги, які має індустріальний парк — це дуже вигідно для тих підприємств, які тільки відкриваються», — зазначає Білецький.

Колишній районний центр надання соціальних послуг працює зараз як комунальна установа громади. У центрі надають послуги жителям сусідніх громад — Топорівській, Недобоївській і Рукшинській. Оновлений центр відкрили в рамках Програми «U-LEAD з Європою» в приміщенні міськради ще у 2020 році. Наразі там надають 120 послуг.

У місцевій музичній школі навчаються діти з інших громад. У Хотині також реалізовують проєкт щодо протидії домашньому насиллю — функціонує притулок та кризова кімната. Ці послуги також надаватимуть жителям сусідніх громад.

«Я з 19 років працюю на державній службі в різних сферах, тому переконаний, що децентралізація — це одна з найкращих реформ у нашій державі. Водночас це велика відповідальність. Сьогодні ми бачимо, що міста та громади нашої країни стають сильнішими та самодостатніми. Вони вирішують питання, які раніше не могли. Ми бачимо розвиток, ми бачимо як візуально змінюється місто», — каже Білецький.

Після вторгнення працювали цілодобово

Щоби прийняти переселенців у громаді працівники міськради з лютого по серпень 2022 року працювали цілодобово. У піковий період змогли прийняти 6 тисяч переселенців — у міськраді їх реєстрували, а опісля селили в комунальні заклади. Того ж року громада залучила кошти на облаштування шелтерів для ВПО. У громаду також релокувалося 3 великих підприємства.

Алея Героїв з портретами загиблих бійців Хотинської громадиАлея Героїв з портретами загиблих бійців Хотинської громади

Залучили 80 мільйонів гривень грантів

На початку 2021 р. Хотинська громада створила Агенцію місцевого розвитку. У штаті — директор, троє проєктних менеджерів та бухгалтер. У 2021 році вони пройшли навчання, щоби писати заявки на грантові програми.

«Приблизно через пів року наша агенція почала залучати гранти після початку роботи й перший грант був на суму 10 тисяч гривень», — каже директор агенції Юрій Гуменюк.

Зустрічі міського голови з представниками міст-побратимів ХотинаЗустрічі міського голови з представниками міст-побратимів Хотина

Найбільший проєкт, який вдалося залучити за грантові гроші — облаштування комунальної установи для поселення приблизно 300 вимушених переселенців. Гроші отримують від світового банку. На це виділили майже 60 мільйонів. За час повномасштабної війни Агенція залучила близько 80 мільйонів гривень — таким чином вдається розвивати туристичні локації, розміщувати внутрішніх переселенців та отримувати гуманітарну допомогу.

Крім Хотинської фортеці цьогоріч у громаді відкрили ще одну масштабну туристичну локацію — 5-гектарне лавандове поле в селі Білівці. За словами Гуменюка планують з’єднати ці два об’єкти велосипедним маршрутом.

Лавандове поле, село Білівці Хотинська громадаЛавандове поле, село Білівці Хотинська громада

«Також за грантові гроші хочемо облаштувати рекреаційну зону та облаштувати паркову та відпочинкову зону за межами міста», — каже Гуменюк.

Наразі в громаді потребують більше кваліфікованих кадрів, які можуть адмініструвати великі проєкти.

Зберегли кластерну лікарню в малій громаді

У червні 2023 року Міністерство охорони здоров’я погодило мережу спроможних медзакладів у Чернівецькій області. Згідно з рішенням МОЗу, Хотинську лікарню визначили як кластерну попри перевищення нормативу щодо пропорційності числа лікарень до кількості населення. За словами директорки закладу Тетяни Бринь, Хотинська лікарня надає послуги жителям усіх громад колишнього Хотинського району, а також з інших областей. Через 6 кілометрів від Хотина – села Хмельницької області, через 10 — Тернопільської. За минулий рік у лікарні стаціонарно пролікували майже 9 тисяч людей.

Лікарня законтрактована з НСЗУ на 19 пакетів. За ці послуги в рік отримує понад 130 мільйонів гривень.

«Ми плануємо також надавати стаціонарну реабілітацію, однак наразі немає приміщень, де можна облаштувати зали для занять. Працюємо над тим, щоб отримати додаткове фінансування», — каже Бринь.

Хотинська лікарняХотинська лікарня

Наразі громада оплачує комунальні послуги лікарні, частково забезпечує пацієнтів продуктами та передає гуманітарну допомогу, яку отримує від Польщі та Німеччини, зокрема багатофункціональні ліжка та автомобіль швидкої допомоги.

Лікарня також залучає грантові гроші для покращення умов лікування. Так фонд народонаселення ООН виділив гроші на жіночий гінекологічний кабінет для людей з інвалідністю, а за гроші від UBS Optimus Foundation в закладі облаштували інтерактивну пісочницю, підлогу та логопедичне дзеркало для підтримки психічного здоров’я дітей.

***

У громаді ще багато галузей потребують покращення та удосконалень, але перспективи є. За словами Данила Білецького, найбільше розвитку Хотинської громади, як і всієї країни, наразі заважає ворог. Проте навіть попри війну життя тут не припиняється – створюють партнерства, залучають інвесторів, займаються благоустроєм та наближають Перемогу. Все це, зокрема, завдяки децентралізації.

Авторка: Марія Мороз

Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися