Стамбульська конвенція - міжнародна угода Ради Європи, яка криміналізує, захищає постраждалих та запобігає насильству проти жінок та дівчат, а саме домашнє насильство в будь-якому вигляді.
Україна і Стамбульська конвенція
Україна була однією з країн-авторок Конвенції та однією з перших підписала її (7 листопада 2011 року).
Через брак політичної волі депутатів та базового розуміння, що ж означає ця конвенція, покликана боротися із насильством щодо жінок, процес ратифікації зайняв цілих 11 років і 20 червня 2022 року Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію.
Фото: https://vsirazom.ua/
Чому процес ратифікації зайняв 11 років?
Конвенція захищає права усіх жертв за будь-якою ознакою, як от "статі, гендеру, раси, кольору шкіри, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, віку, стану здоров'я, інвалідності, сімейного стану, статусу мігранта чи біженця або іншого статусу".
Гендер, сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність - саме ці поняття лякали консерваторів усі ці роки. Вони вважали, що Стамбульська конвенція "нав'язуватиме гендерну ідеологію", що першочергово шкодить моральним та сімейним цінностям українського суспільства.
Стамбульська конвенція лише визначає цей термін і пояснює, що таке гендерно обумовлене насильство проти жінок. Цей документ не шкодить устрою сім'ї чи моралі, навпаки – документ захищає право людини на безпеку та забезпечує цивілізоване суспільство.
Стамбульська конвенція - це рамкова угода. Щоб вона почала діяти, треба багато чого змінити в українських законах.
