До дітей, не залежно від їх віку, слід ставитися, як до повноцінних членів сім'ї. Слід привчати їх до відповідальності з раннього дитинства. Що ж мали б уміти діти різного віку?
Дитина до 2 років
Коли малюк починає ходити, він вже може виконувати найпростіші завдання. Наприклад, попросіть його під час складання іграшок подати вам якусь з них. Нехай для початку він приноситиме по одній іграшці. Згодом переходьте до складніших дій: хай дитина візьме ведмедика чи качечку і покладе в коробку. Так маля навчиться складати за собою іграшки на місце. Задля заохочення, наприклад, можете наголошувати, що «іграшки йдуть спати» або, що їх треба поскладати, щоб не загубились.
Дитина до трьох років
Вважається, що вже навіть у такому ранньому віці дитина здатна багато на що. Наприклад, вона може прибирати за собою іграшки, книги чи журнали. Також дитині можна доручити витерти крихти зі столу або допомогти поставити деякі покупки в холодильник – звичайно, йдеться не про товари, які не б’ються і не є небезпечними, а, наприклад, про банани або яблука.
Що стосується обслуговування власних потреб, то в три роки дитина може самостійно чистити зуби (нехай і не так добре, як би вам цього хотілося), вмитися, витерти себе після ванних процедур, причесатися, і, звичайно, одягнутися.
Дитина чотирьох років
З цього віку можна поступово збільшувати кількість домашніх обов’язків дитини. Так, малюкові можна доручити застеляти за собою ліжко, погодувати домашніх тварин – природно, під наглядом батьків. Можна також допомогти мамі по дому – помити за собою тарілку або чашку (під наглядом мами або тата), покласти посуд у посудомийну машину, допомогти з прибиранням по будинку – протерти пил або помити підлогу шваброю.
Дитина в чотири роки цілком може приготувати навіть простий десерт — наприклад, полити кекс варенням на власній тарілці. Це буде цілком під силу малюку.
Дитина п’яти років
Батькам варто розширювати коло домашніх повноважень для дитини, яка досягла віку п’яти років. За фактом, вона може брати участь у багатьох справах, якими займаються батьки – прибирання, приготування чи прання.
Деякі батьки знайомлять дітей у віці з основами елементарної фінансової грамотності.
Так, можна під наглядом батьків дозволити дитині купити щось у магазині, щоб оцінити, яку суму вона на це витратити.
Дитина шести років
З шести років дитина чудово може допомагати батькам надворі – полити квіти, прополоти грядки, прибрати сміття. Вважається, що у цьому віці можна активно привчати до фізичної праці. Вона цілком може розігріти собі їжу в мікрохвильовій печі, розвісити білизну після прання або допомогти мамі донести не дуже важкі сумки з магазину.
Дитина з семи років і старша
З цього віку дитина може піклуватися не тільки про себе, а й про старших дітей. Вона може погодувати малюка, а також помити посуд у посудомийці або руками, поміняти постільну білизну, навести лад у своїх шафах.
Вважається, що вже з 12 років з усіх побутових питань дитина цілком може замінити будь-якого дорослого.
Спершу навчання. Перед тим, як попросити дитину допомогти, спершу навчіть її. Покажіть, як правильно мити посуд, як користуватись порохотягом чи скільки води лити у квітку. Тоді малюк зможе робити все правильно.
Постійність. Щоразу у дитини повинен бути перелік справ, які за нею закріплені. Це не обов’язково одна і та ж сама робота. Час від часу змінюйте види завдань, але пам’ятайте, що потрібно завжди мати якесь завдання, щоб не втрачати інтерес до хатньої роботи. Нехай дитина сама вибирає щотижня, що робитиме.
Похвала. Не забувайте похвалити малюка навіть за найменшу допомогу. Дитина любить почувати себе потрібною. І якщо в неї виходитиме щось, то вона ще більше зацікавиться в тому чи іншому виді праці.
Заохочення і покарання. Потрібно заохочувати малюка до роботи. Але не обов’язково це робити іграшками чи солодощами. Можна запропонувати дитині подивитися ще один мультфільм чи погуляти довше, мотивуючи це тим, що вдвох ви швидше впораєтесь з роботою і залишиться більше часу на дозвілля. Але головне, хатні завдання – це не покарання, це обов’язок. Якщо ж малюк відмовляється виконувати хатні обов’язки, заохочуйте його. Для прикладу, запропонуйте змагання, хто швидше поскладає іграшки в коробку. Хто програє – присідає 10 разів. Але пам’ятайте – ви і малюк рівні. Тому, якщо не виконуєте своїх зобов’язань, дитина має право змусити вас поприсідати.
Читання. Поштовхом для дитини активуватися можуть стати казки та різні історії, де описується як діти допомагали батькам у господарстві («Попелюшка», «Пані Метелиця», «Дванадцять місяців»).
Гра. Діти сприймають хатні обов’язки спершу як гру, і лише в шкільному віці починають усвідомлювати потребу у прибиранні тощо. Тому і потрібно ставитись до домашніх завдань як до гри. Катайте дитину на порохотягу, вкладайте спати іграшки тощо. Коли оголошуєте час прибирання, говоріть це радісно, використовуйте віршики чи пісеньки. Але зважайте на настрій дитини, якщо він поганий, краще відкласти хатні обов’язки.
Власність. Кожна дитина повинна мати власний куточок, особисті речі, за які несе відповідальність. Це може бути іграшка, власна поличка з одягом чи ціла кімната. Нехай малюк сам порядкує зі своїми речами. А батькам не слід влаштовувати генеральне прибирання у кімнаті дитини без її відома. Ви лише спрямовуйте дитину, показуйте, як правильно класти речі в шафу, щоб було зручно тощо.
Хатні обов’язки дисциплінують малюка. Це допоможе йому краще концентруватися і спростить виконання шкільних завдань.
