У лютому збільшується світловий день, яскравіше світить сонце і сад готується до весни.
У середині або в кінці місяця від сонячних опіків білять вапняним розчином штамби і скелетні гілки дерев. В ясні теплі дні уважно оглядають плодові дерева, перш за все яблуні. Знищують на них неопале листя і засохлі плоди — в них можуть зимувати хвороби, зокрема, плодова гниль. Уважно оглядають бруньки на кінцях гілок. Біля них шкідники можуть відкладати яйця; чорні — це яйця попелиці, червоні — кліщів, коричневі — мідянки. Зарання підготуватися до боротьби з цими шкідниками в весняний та літній періоди. Потрібно зібрати з дерев гнізда зимуючих гусениць. У сухих листах звичайно гніздиться бояришниця, у закручених трубочках листя — листокрутка, у розвилках гілок павутиною прикріплює своє гніздо золотогузка, тож всі ці гнізда треба знищити.
Якщо вночі різко коливається температура, на плодових деревах періодично тріскає кора – виникають морозобоїни. Щоб їх знайти, потрібно дерев'яним молотком постукати по стовбуру – в місцях, де кора відійшла, звук буде глухий. Відставшу кору можна прибити гвіздками із широкими головками. Весною вона приросте і ран на дереві не буде.
Методи ведення та вирощування плодів, які застосовуються в традиційній агротехніці (перекопування ґрунту під деревами, застосування мінеральних добрив, багаторазовий обробіток отрутохімікатами), поступово створюють несприятливі для дерев умови. Внаслідок цього рослини втрачають природний імунітет, все частіше пошкоджуються шкідниками, уражаються хворобами.
Для «рятування» дерев класична агрономія пропонує ще отрутніші препарати, в більших кількостях та частіше їх застосування. І всі наукові рекомендації зводяться до одного: отруюй всі непотрібні бур'яни, мікроорганізми та шкідники. От тільки це призвело до того, що здорових серед людей практично не залишилось, а шкідників та хвороб стає все більше. А те, що вирощено для їди, їсти не можна взагалі.
Крім того, хімічні препарати скорочують термін зберігання плодів, погіршують їх органолептичні показники (смак, запах, колір), тварини відмовляються їсти такі продукти, відчуваючи їх отруйність.
При вирощуванні плодових культур «наукові рекомендації» передбачають 10-12-разовий обробіток плодових дерев отрутохімікатами. І менше, певна річ, не кроплять — кількість обробок яблунь та груш сягає 20-22 разів. Тому що, крім відсутності смаку і аромату, такі фрукти є ще міною уповільненої дії в нашому організмі.
Жаль дивитися на довірливого селянина, який всерйоз вірить, читаючи на упаковці хімічного препарату, в його шкідливість. Але ж там міститься й інформація про недопустимість потрапляння цього препарату у водойми та використання не ближче, ніж за 2 кілометри від річки. До річки – за 2 кілометри, бо зашкодить рибі. І це в розведеному вигляді. А людям перебувати в безпосередній близькості та ще й вживати плоди в їжу, виходить, можна.
Обприскувати рослини, і дерева, в тому числі можна чим завгодно, тільки не хімією. Біопрепарати допоможуть, навіть якщо сад дуже ослаблений обприскуванням отрутохімікатами. Якщо ми поміняємо методи та відмовимось від перекопування та хімії, через деякий час дерева стануть здоровими, а ґрунт — самостійно відновиться. Пришвидшити ці процеси можна створенням навколо рослин сприятливого середовища з корисними мікроорганізмами, для чого в ґрунт та на рослини періодично вноситься корисна мікрофлора.
Із ЕМ-препаратів найбільшу популярність зараз мають ЕМОЧКИ, ЕМ-А та ЕМ-бокаші. Їх дія досить різнобічна: вони пригнічують розвиток хвороб, покращують живлення рослин та відновлюють природну родючість ґрунту. ЕМ-препарати задають сильний поштовх процесам відновлення, завдяки чому рослини стають здоровими та міцними, і не кожен шкідник зможе їх скуштувати.
Починаючи з ранньої весни, коли температура повітря перевищує 10 градусів тепла, дерева і кущі слід обробляти розчином ефективних мікроорганізмів (10-грамів ЕМ-А на 10 літрів води).
При такому заселенні на листі та стовбурі корисних мікроорганізмів підвищується природний імунітет дерева, який гарантує їх стійкість до шкідників та хвороб. Оприскування слід чергувати з кореневим підживленням таким же розчином ЕМ-А або Бокашами. Біопрепарати при такому застосуванні успішно регулюють чисельність шкідників А регулярне обприскування старих дерев сприяє їх ефективному омолодженню.
Недопустимим є перекопування ґрунту під деревами та спалювання листя. Які є не лише прекрасним матеріалом для накривання ґрунту перед морозами, а й прихистком для корисних комах та їжею для мікроорганізмів. Опале листя слід не згрібати, позбавляючи сад необхідної поживи, а накривати ним землю. Так, як це й відбувається в природі мільйони років.
Василь МАКСИМЮК, головний фахівець відділу фітосанітарних процедур Чернівецької фітосанітарної лабораторії.
