Хоча землетруси неможливо передбачити, однак попередити їх наслідки в сучасному світі цілком реально, пише Маріанна Антонюк в статті для Парламент.ua.
У четвер, 23 вересня вдосвіта мешканці чотирьох західних областей України відчули, як трусонуло: о 6.17 сейсмологічними станціями були зафіксовані поштовхи магнітудою 4,4. Землетрус відчули не лише у Чортківському, а й у Тернопільському районі, зокрема в самому Тернополі, а також і в сусідніх Чернівецькій, Вінницькій, Львівській, Рівненській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях, на відстанях до 200 км.
Чи можна ці події розцінити як появу передвісників майбутніх сильніших землетрусів? Адже відомо, що хоч землетруси і неможливо точно передбачити, але вивчаючи – можна наблизитися до розуміння того, що відбувається. Parlament.ua цікавився у кандидата географічних наук, доцента кафедри гідрометеорології та водних ресурсів геофаку Чернівецького нацуніверситету, директора науково-навчальної геофізичної обсерваторії ЧНУ Андрія Миколайовича Ніколаєва.
Землетруси відбуватимуться постійно
З чим лише не порівнював керівник обсерваторії, підрозділом якої є сейсмічна станція, характеристики землетрусів: з вибухом бомби, з потужністю електролампочки, з кардіограмою серця, та навіть з нотами! І з’ясувалося, що хоч землетрус і не передбачиш – та запобігати його наслідкам цілком реально. Потрібні тільки політична воля керівників відповідних структур, ну і, звісно, кошти.
Від ранкового землетрусу, яких того дня був у всіх на вустах, Андрій Миколайович був мало не в захваті! Захоплено розповідав, що зробив висновок: такий самий був у 1903 році! І хоч його епіцентр трошечки зміщений на північний захід (Чортків-Городенка-Франківськ), але загалом це той самий тектонічний розлом! І така сама глибина вогнища. "На жаль, магнітуди тоді не визначали… Але це те саме. Він живий, він дихає! Бо що генерує землетруси? Тектонічні розломи", - розповів учений. І додав, що проблема землетрусів має багато аспектів.
Андрій НіколаєвФото: Парламент.ua
Треба просто звикнути до того, що землетрус – це явища, які відбувалися і відбуватимуться - в різних районах, де для того є відповідні умови – зокрема, геологічні, - зазначив керівник обсерваторії. - Це може бути Донецьк, Тернопільська, Франківська області, Чернівецька… Але є певні постулати. Вся земна кора ділиться на два типи, дві великі структури: так звані платформи і так звані геосинкринальні області. Платформи – це великі, потужні, масивні утворення. В рельєфі це рівнини, плоскогір’я. Геосинкринальні області – це гори. Як правило, землетруси виникають в межах геосинкринальних областей. І вважається, що на платформах нема і не було епіцентрів землетрусів – як-от, наприклад, у Київській області. Але насправді це питання складніше. Зараз землетруси виникають і в межах платформ. От, наприклад, Микулинці Тернопільської області (За офіційним повідомленням 4 січня 2002 року землетрус відбувся з епіцентром біля м. Теребовлі. Сила поштовху сягала 3 балів. Поштовхи були відчутні також у Микулинцях, Тернополі та в п’яти прилеглих районах. У Микулинцях унаслідок землетрусу зазнали пошкоджень близько 300 споруд, зокрема школа. Найбільше постраждали старі будинки: на стінах утворилися тріщини, у деяких хатах впала стеля, згасло світло. Відчутно постраждала пам’ятка архітектури — колишній графський маєток. Людських жертв не було, але мешканці були налякані через повторні поштовхи – ред.). Чи північний схід Чернівецької області – Дністровський район, там також бували землетруси. Річ у тім, що навіть ці області розбиті тектонічними розломами – потужними глибокими тріщинами. І вздовж цих розломів рухаються плити, блоки. На межі цих блоків якраз і відбуваються землетруси.
Андрій Ніколаєв демонструє фрагмент карти розломної архітектоніки для всієї України – на ньому відображений західний регіон. Епіцентр останнього землетрусу – якраз на лінії Чернівецького розлому. Розлом – сейсмічно активний, на карті червоні точки – це зафіксовані землетруси. Він проходить через гору Цецино – найвищу точку міста, і саме на ньому за останні роки бачимо багато епіцентрів землетрусів. Так само і на лінії Сторожинецького розлому - в районі села Буденець 5 травня 1950 року вночі стався землетрус, який дуже налякав мешканців Чернівців.
Що таке магнітуда, або чим схожі землетрус і атомна бомба
Опис четвергового землетрусу місцевими ЗМІ "магнітудою 4,4 бали" нашого співрозмовника дуже засмучує, тому він детально пояснює, як оцінюють параметри землетрусу. Отже, є два базових поняття: магнітуда землетрусу і інтенсивність землетрусу.
Магнітуда – це енергетична характеристика землетрусу, - пояснює вчений. - Число, пропорційне кількості енергії, яка виділяється в результаті землетрусу. вигадав цю характеристику американський вчений Ріхтер. Тож коли кажуть про магнітуду, ніколи не можна казати слово "бал". Це некоректно! Ще сорок років тому про це казали, і зараз кажемо – і все одно ця помилка дуже поширена. Аналогія: якщо пояснювати військовим, то можна це порівняти з тротиловим еквівалентом. Атомна бомба має якусь потужність. Вона може вибухнути в повітрі, на поверхні, в глибині. Одна і та сама бомба, однієї потужності, може спричинити різні події на поверхні залежно від того, де відбудеться вибух.
А от якраз інтенсивність уже визначається в балах і оцінюється за відомою всім 12-бальною шкалою. Магнітуда визначається за сейсмограмами, а залежно від того, на якій глибині утворюється землетрус, на поверхні він може спричиняти різні макросейсмічні ефекти.
А глибокофокусні землетруси – наприклад, землетруси району Вранча (сейсмоактивна зона, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат у румунському повіті Вранча – ред.) – мають глибину епіцентру 100 км і глибше. Це вже верхня мантія, вони відчуваються на величезній території, там зовсім інший прояв.
Скільки сейсмічних станцій є в Україні та що вони можуть
Наразі в Західному регіоні є близько 30 діючих сейсмічних станцій. Загалом по Україні – не менше сотні. Є вони тепер і на всіх атомних станціях - після Чорнобиля стало очевидно, що техногенні катастрофи ймовірні, і там, де є небезпека, слід розміщувати сейсмічні станції. Це стосується і потужних хімічних виробництв. Традиційно сейсмічні станції перебувають у системі Академії наук, інституту геофізики, по тій лінії і фінансуються. У великих містах станції обладнані сучасними комплексами апаратури. А від апаратури залежить усе…
— Сучасні комплекси – універсальні, реєструють все, - пояснює Андрій Ніколаєв. - А раніше регіональна апаратура була зосереджена на вивчення місцевих тектонічних розломів. Київська станція зараз бачить усе. Наша апаратура 1967 року – я бачу лиш те, що "під носом". На нову апаратуру треба "якихось" 36 тисяч євро. Мільйон гривень. Сейсмічна станція перебуває на балансі університету, а університет має бюджетне фінансування – на зарплати викладачів, на комунальні послуги… А тут – мільйон… І тут дуже доречним є наш професійний з колегами жарт: "Є сейсмічна станція – є землетрус. Нема сейсмічної станції – нема землетрусу…" Тобто якщо станція його не фіксує, то його ніби й нема. І хтозна, які можуть бути наслідки такого "непомічання" сигналів, які дає нам Земля…
Вчений додає, що зараз, звісно, відбувається комп’ютерна реєстрація землетрусів, а раніше сейсмограма (запис коливань земної кори) видруковувалася на фотопапері. Вона дуже подібна до кардіограми людського серця.
СейсмограмаФото: Парламент.ua
Як розповідає вчений, обладнання сейсмічних станцій має різне призначення: є прилади, які призначені для вивчення місцевих землетрусів, а є так звані телесейсмічні. Щодо перших - є сейсмічні станції в Косові (та "бачить" якраз усі гірські землетруси), в Новодністровську (там в районі села Муровані Курилівці часто відбуваються землетруси – причому дуже відчутні). Чернівецька станція з ними в одній системі, вони однаково подають інформацію в "центр", який у Львові. Але наша має інші можливості.
— Наше найперша завдання - вивчення місцевих тектонічних розломів, їх активності. І ота карта, яку я демонстрував, створена на основі наших спостережень. По-друге, уточнюємо сейсмічну небезпеку нашої території. Робили це на замовлення наших МНС-ників. Склали таблиці: що може бути на території нашої області протягом певного проміжку часу: один раз на тисячу років, раз на 5 тисяч років, раз на 500 років… Це – ймовірність події. Так, можна вважати, що "раз на тисячу років" - це дуже мала ймовірність події. Але! Ніхто не знає, коли початок відрахунку! Можливо, якраз завтра завершується цей тисячолітній період і ймовірний землетрус станеться саме завтра? І це важливі дослідження, адже на їх основі кажемо будівельникам, що слід це враховувати, адже раз на 500 років, приміром, ймовірний 7-бальний землетрус. Тому запроваджені Державні будівельні норми, які є законом, і при будівництві на сейсмонебезпечних територіях у кожний проєкт закладається бальність тієї території, на якій будують. Сучасні каркасні будинки не мають розвалитися при семи балах. У кожній країні є сейсмічне районування, і на його основі здійснюється будівництво.
Чи можуть люди викликати землетрус
Справді, людина техногенно може активізувати тектонічні розломи. Якщо здійснити вибух в зоні розлому – навіть не дуже потужний – це викличе зміщення тектонічних плит, і може виникнути сильний землетрус. Це саме те, що кажуть про Спітак. Ще є версії, що в зону розлому можна закачувати чи нафту, чи мильний розчин чи щось подібне, щоб активізувати інтенсивність руху цих плит. Гідтротехнічні будівництва також можуть викликати землетруси. Активізує сейсмічність закачування відходів у глибинні шари.
Було ж у 70-ті роки в районі Надвірної - закачували під землю розчини для активізації видобутку нафти, це активізувало рухи земної кори в тому регіоні.
Також не без наслідків будуються греблі високих станцій – відома історія про руйнування греблі в Індії, тоді й місто Койна-Нагар навколо неї зруйнувалося землетрусом.
Спостерігаємо, що після заповнення чаші Дністровського водосховища в районі Могилів-Подільського, Копичинців активізувалися сейсмічні процеси. Ту ситуація вивчається нашими львівськими колегами на замовлення управління експлуатації Дністровського комплексного гідровузла.
Чи можна спрогнозувати землетрус
Єдиний відомий вдалий точний прогноз землетрусу був здійснений в Китаї, що дозволило врятувати близько мільйона людей. Хоча потім через рік він повторився і 700 тисяч жертв не вдалося уникнути. Писали, що там серед передвісників було дивне явище – люди бачили взимку змій на снігу. Змії відчували наближення землетрусу і прокинулися від зимової сплячки. Мільйони грошей витрачені на програми прогнозування – і в США, і в Італії, і в Японії… Але результату нема. Тому зараз більше йдеться не про прогнозування, а про попередження.
Ці передбачення не універсальні, в різних районах і провісники різні, по-різному проявляються. Але виявляється, попри неможливість точного прогнозу, люди мають час на упередження наслідків.
— Прогноз – це вивчення так званих провісників чи передвісників землетрусу, - розповідає Андрій Николаєв. - Це ті події, явища, які виникають у навколишньому середовищі перед землетрусом. Їх є кілька десятків, серед них: зміна електричного магнітного поля, зміна рівня води в криницях, поведінка тварин… Деякі ділянки земної поверхні розтягуються, деякі стискаються, міняються їх нахили тощо. За часом тривалості ці провісники поділяються на довготривалі, середні і короткотривалі. Йдеться про роки, місяці, дні і години. І якщо ми спостерігаємо певні речі, то можемо говорити про наближення землетрусу.
Сенс його дуже простий і це можна було б реалізувати, наприклад, для Чернівецької області, якщо б ми затоваришували з румунами. Місто Чернівці від епіцентрального району Вранча, де зароджуються землетруси, розташоване на відстані близько 300 км. Сейсмічна хвиля має свою певну швидкість. Вона велика – 11 км на секунду, але вона кінечна. Якщо в районі епіцентрів землетрусів поставити сейсмічну станцію, яка б давала сигнал миттєво після початку землетрусу, ми мали б певний час, поки та хвиля дійде до нас. Це 40 секунд.
При землетрусі маємо 40 секунд на попередження наслідків стихії
Що можна зробити за 40 секунд? "Отченаш" прочитати? Ні, не тільки. Якщо у нас встановити автоматичні прилади, які б миттєво заглушили газопровід, водопровід, відключити електроенергію, заблокувати комп’ютерні мережі, заглушили ядерні реактори. Пожежники за цей час могли би свої пожежні машини хоча б вигнати з тих боксів, у яких вони стоять. Адже завжди під час руйнацій спостерігаємо ці факели, фонтани, пожежі – це добре відображено в американських фільмах-катастрофах. Багато чого можна зробити, якщо мати автоматичні пристрої.
І румуни в себе цю систему вже запровадили. Для України наслідки підземних поштовхів у районі Вранча будуть відчутними це переважно для Одещини, і для Чернівців також, хоч вони й розташовані далі, а потужність хвилі зменшиться в півтори рази, поки вона сюди дійде… Але це потрібно усвідомити і прийняти таке рішення…
