Рідне село – наша гордість, і кожен несе цю гордість по життю. А якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держав Україна. Цими днями вийшов з друку довгоочікуваний історико-краєзнавчий нарис села Стрілецький Кут під назвою «Стежками рідного села». До цього дня автор книги Володимир Даневич йшов багато і багато років.
Ось що він пише про роботу над книгою та зміст історико-краєзнавчого нарису: «Пам'ять має властивість забувати, а зафіксоване на папері — залишиться нащадкам. Нестримна ріка часу змінює нас. Стрілецький Кут також змінював свій вигляд. Відходять в минуле покоління людей, які жили, працювали, творили історію рідного села, забуваються їхні справи. І тільки фотографії повертають нашу пам'ять у минуле. Час на них зупинився. Цих людей давно вже немає, але згадки про них залишилася на фото. Не про всіх і не про все, що заслуговує уваги, описано в цій праці. Не всі світлини і матеріали ввійшли в книгу. Про село і про кожного жителя можна писати цілі романи. Адже історію кожного міста чи села творять люди, які в ньому живуть. Кожна родина творить свою сторінку історії життя.
Збираючи матеріал до цієї книги, довелося перечитати багато архівних документів. Було багато зустрічей зі старожилами та односельцями, які ділились своїми спогадами та світлинами. Хочу їм висловити за це щиру вдячність. Зібрано багато фотографій, книг та архівних документів… Не все мені вдалося відшукати в архівах, не всі події відновити за спогадами літніх людей. Проте початок зроблено.
У книзі є декілька розділів: загальне краєзнавство, історія нашого села, його розвиток, роки двох Світових війн, побут, історії наших церков, культурне життя села, спорт, історії про деяких славетних земляків. У книзі дуже багато архівних документів, спогадів, світлин — як давніх, так і сучасних... Там багато з односельців знайде фото своїх рідних, родичів, сусідів, знайомих, прочитають невідомі досі сторінки історії нашого села. Книга видана за для пам'яті наших односельців та для майбутніх поколінь, щоб пам'ятали своє минуле, адже без минулого немає майбутнього.
Я дуже пишаюся тим, що народився і виріс у такому мальовничому куточку нашої країни, як Стрілецький Кут, пишаюся, що історію села творили наші прадіди, діди, батьки і творимо ми. Тож бережімо наше село — це криниця нашого родоводу. Нехай буде мир над нашими головами і добро, достаток завітають у кожну оселю».
