Пандемія COVID-19 внесла свої корективи у роботу підприємців Чернівецької області. Передусім це втрата цільового доходу, збільшення збитків та безробіття. тему досліджувала Студентка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича Діана Васильченко.
Під час карантину економічно неактивними були підприємці та самозайняті громадяни, малий бізнес, діяльність яких була обмежена. Пандемія змогла показати, якими незахищеними можуть бути як власники бізнесів, так і наймані працівники. Досі не зрозуміло, коли бізнес зможе повернутися в звичний ритм роботи і чи зможе взагалі.
Згідно з даними державної статистики України, в порівняні з минулим 2019 роком прибутки середніх та великих підприємств зменшилися, в той час, як збитки збільшилися. У 2019 році вони становили 620,5 млрд грн, а вже у 2020 році знизилися до 602,3 млрд грн. Збитки ж зросли майже в двічі, якщо в 2019 вони становили в середньому 173,6 млрд грн, то в 2020 вони зросли до 337,9 млрд грн.
Однією з головних причин виникнення такої ситуації варто вважати введення карантинних обмежень. На сьогодні в Україні зареєстровано 1,91 мільйона фізичних осіб-підприємців. За карантинний 2020 рік цей показник практично не виріс, при цьому, за державними розрахунками, понад третина ФОПів потребує фінансової допомоги через карантинні обмеження. За даними опитування Європейської бізнес-асоціації, у 2020 році 86% підприємців зазнали збитків саме через карантинні дії та відсутності фінансових резервів. Кожен третій підприємець зазначив, що втратив більшу частина своїх доходів, а одночасно і наростив борги.
За даними опитування, яке провела Спілка українських підприємців, 29% вітчизняних підприємств припинили повністю роботу через карантинні дії. Це здебільшого стосується категорії мікробізнесу. При цьому 51% компаній вважають, що в умовах карантину зможуть протриматися місяць, а кожен четвертий бізнес – два, від сили – три місяці. Як зазначила спілка, втрати несуть не лише компанії, робота яких безпосередньо заборонена, а й промисловість, яка фактично позбавлена каналів реалізації своєї продукції. За кожним промисловим підприємством стоять постачальники сировини та комплектуючих. Таким чином карантинні обмеження сьогодні мають прямий негативний вплив на тисячі пов’язаних промислових підприємств.
Не оминула ця участь і підприємців Калинівського ринку. Продавчиня одягу Галина Боднарчук зазначила, що вимушена була розпродувати товар сусідам та рідним: «Перед повним локдауном я закупила багато одягу весняної та літньої колекції і витратила чималу суму. Коли нас закрили на невизначений термін, стало зрозуміло, що товар уже не продати, він вийшов з сезону. Всі речі прийшлося перевезти додому і сподіватися, що може хоч родичам чи знайомим вдасться продати. Сиділи по домівках: ні виплат, на компенсації. Щоб за щось жити, перейшли в онлайн: донька створила сторінку в соціальній мережі, де ми робили розпродаж. Продажі були несуттєві: могли за тиждень продати лиш кілька речей, заробляли копійки. Продавала сусідам, знайомим, але й вони зрідка купували, адже скрутна матеріальна ситуація не тільки в моїй сім’ї. Але це був шанс, щоб речі не вийшли з моди або не лежали аж до наступного сезону».
Калинівський ринок не працював по кілька місяців підряд
7 квітня на брифінгу директор Калинівського ринку Олег Гульпак назвав суму, яку недоотримало підприємство через карантинні обмеження: «Згідно фінансового звіту, на сьогодні Калинівський ринок недоотримав доходів у сумі 17 млн. 462 тис. грн. Зокрема, у січні – 5 млн. 128 тис., у березні – 5 млн. 474 тис., у квітні – 6 млн. 860 тис. грн. У березні і квітні до цих сум було включено 1 млн. 939 тис. грн. і 323 тис. грн. податку на цю суму – це камери схову. На сесії було прийнято рішення звільнити підприємців від оплати за них». Тож такі підприємці, як наша героїня, відчули невеличке полегшення.
З квітня цього року також почалися державні виплати малому бізнесу, який вимушено зупинився через коронавірус. «Підприємці окремих спеціалізацій та наймані працівники можуть отримати по 8 тисяч гривень після реєстрації в застосунку «Дія», – запевнили в Кабміні. З 19 квітня підприємці та наймані працівники з «червоних зон», які вимушено не працювали під час локдауну, змогли подавати заявки на одноразову державну допомогу – 8 тисяч гривень. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль водночас закликав місцеву владу на додачу до загальнодержавних виплат також надавати допомогу малому бізнесу: «Підприємці та наймані працівники в «червоних зонах» зможуть подати запит через портал або застосунок «Дія». Тому закликаю українців в областях із «червоним» рівнем епіднебезпеки надсилати заявки на отримання допомоги. Сподіваюся, що місцева влада теж підставить плече підтримки та збільшить виплати людям у межах своїх регіонів».
Як зазначила пані Галина, вона також зареєструвалась на виплату: «Спробувала зайти у додаток "Дія", вийшло аж з 8 разу, і то допомогли знайомі. Через кілька годин надійшло сповіщення, що мене внесли у списки. Чи допоможе мені ця виплата, однозначно сказати не можу, адже я опинилася у скрутному становищі, тому що є кредити, відсотки на кредити, оренда... Бізнес не може стояти на карантині, інакше це вже не бізнес. На щастя, підприємців ринку звільнили від орендної плати за торговельні місця, і хоч в цьому плані ми не були в сильних збитках».
Тож підприємцям залишається сподіватись на те, що Covid-19 таки буде подоланий і всі вони повернуться до звичного життя.
