Меланома - один з найнебезпечніших видів раку, оскільки розповсюджується через лімфу і кров майже в усі органи. Разом з Центром громадського здоров'я МОЗ України розповідаємо про фактори ризику, ознаки меланоми, способи діагностики і профілактику.
Шкіра людини — найбільший орган в організмі, що захищає від інфекцій і травм та регулює температуру тіла. Вона накопичує воду і жир, виробляє вітамін D.
Шкіра має 3 основних шари: епідерміс (зовнішній), дерма (внутрішній), гіподерма (глибокий шар жиру).
Меланоцити — клітини, що виробляють пігмент (колір) шкіри, що надає їй засмагу. Вони перебувають у найглибшому шарі епідермісу, розташованому безпосередньо над дермою. Коли здорові меланоцити змінюються і виростають, утворюючи ракову пухлину, починається меланома. Ця пухлина є злоякісною та може поширюватися на інші частини тіла, чим вона є дуже небезпечною.
Коли все в нормі, здорові нові клітини шкіри «штовхають» старі до поверхні, де вони гинуть та з часом відпадають. Проте, у випадку пошкодження ДНК, клітини можуть почати неконтрольовано рости, формуючи ракову пухлину.
Невідомо, що саме пошкоджує ДНК клітин шкіри та призводить до меланоми. Вчені припускають, що це поєднання екологічних та генетичних чинників. Проте, вважається, що основною причиною меланоми є вплив ультрафіолету на шкіру.
ЩО ТАКЕ МЕЛАНОМА
Меланома – злоякісна пухлина, яка розвивається з меланоцитів (пігментні клітини, що продукують меланіни). Пухлина переважно локалізується в шкірі, значно рідше в сітківці ока, на слизових оболонках (порожнина рота і носа, періанальної і вульвовагінальної областях) тощо.
Меланома розповсюджується через лімфу і кров майже в усі органи. Зазвичай метастази меланоми з'являються протягом першого року від початку захворювання. Метастази спочатку поширюються в лімфатичні вузли, пізніше - в легені, печінку, кістки, головний мозок.
За даними ВООЗ, щорічно у всьому світі реєструється приблизно 48 000 смертей, пов'язаних з меланомою.
ХТО У ГРУПІ РИЗИКУ ЩОДО МЕЛАНОМИ
Фактори ризику:
-
біла шкіра, світлі (блакитні) очі, світле волосся та рожеві веснянки;
- наявність в анамнезі сонячних опіків (навіть ті опіки, які ви отримали в дитячому, підлітковому і юнацькому віці, можуть зіграти фатальну роль у розвитку пухлини в наступні роки);
- надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання - навіть штучного в солярії;
- якщо у вас раніше чи у ваших родичів була меланома (особистий чи сімейний анамнез меланоми;
- невуси (родимки): 70% – вроджених, 30% – набутих, понад 50 невусів на шкірі збільшує ризик розвитку меланоми;
- травматизація та зміна характеристик невусів;
- вік – старше 50 років;
- чоловіча стать.
Ризик розвитку меланоми пов'язаний також із фототипом шкіри. Найбільш схильні до розвитку пухлини люди з I і II фототипом і найменш - з V і VI. Одна навіть якщо у вас V чи VI фототип, це не означає, що у вас не може з'явитись меланома.
Як визначити свій фототип шкіри:
I – Сонячний опік завжди виникає після короткочасного (до 30 хв) перебування на сонці; загар ніколи не набувається.
II – Сонячні опіки виникають легко; загар можливий, хоча і з труднощами.
III – Можливі незначні опіки; розвивається хороший рівний загар.
IV – Ніколи не буває сонячних опіків; легко виникає загар.
V – Смаглява від природи шкіра.
VI – Чорна шкіра вихідців з Африканського континенту.
ЯК ВИЯВИТИ ХВОРОБУ: ОЗНАКИ МЕЛАНОМИ І ДІАГНОСТИКА
Дерматоскопія — найперша діагностика меланоми. Проводиться за допомогою простої лупи або дерматоскопа (епілюмінісцентного мікроскопа), який робить прозорим поверхневий шар шкіри-епідермісу.
Клінічно меланома шкіри проявляється пухлиноподібним щільним вузликом чорного забарвлення, іноді з синім відтінком, від 0,5 см до 2 – 3 см у діаметрі, округлої чи овальної форми з нерівними краями. Зрідка зустрічаються безпігментні меланоми рожевого кольору (ахроматична меланома). Часто на поверхні пухлини виникають ерозії чи виразки, які кровоточать, а також кірочки, лущення. У 10% випадків зустрічається так звана піднігтева меланома.
У 50 – 70% випадків меланома шкіри виникає в ділянці пігментної плями, родимки внаслідок:
- надмірної інсоляції, у тому числі в солярії;
- травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);
- самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);
- гормональних розладів, розвитку імунодефіцитних станів тощо.
Ознаками переродження невусів (родимок) у меланому є:
- поява в ділянці невуса неприємних відчуттів (поколювання, свербіж, біль);
- зміна кольору (набуття синього або чорного забарвлення);
- зміна форми невуса, його країв, збільшення у розмірах;
- зміна поверхні (підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості чи поява мокріння, кровоточивості).
ЯКЩО З'ЯВИЛИСЬ ЗМІНИ У ДІЛЯНЦІ РОДИМКИ ТА ОЗНАК МЕЛАНОМИ, НЕГАЙНО ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЛІКАРЯ. У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ
Для кращого запам’ятовування ознак переродження невусів (родимок) у меланому створено шкалу «ABCDE» та шкалу «АКОРД»:
-
A (Asymmetry) – асиметрія невуса;
- B (Border) – край нерівний або нечіткий;
- C (Colour) – колір невуса на різних ділянках різний;
- D (Diameter) – діаметер перевищує5 мм;
- E (Enlargement) – ріст (швидке збільшення в розмірі).
ПРОФІЛАКТИКА МЕЛАНОМИ
Щоби попередити розвиток меланоми:
-
уникайте сонячних опіків шкіри - застосовуйте захисні креми;
- уникайте травмування шкіри в ділянці родимок;
- уникайте контакту шкіри в ділянці родимок із хімічними подразниками;
- регулярно оглядайте шкіру та своєчасно звертайтесь до лікаря при будь-яких змінах.
Скринінг - одна із форм раннього виявлення злоякісних пухлин при профілактичному обстеженні. Якщо ви в групі ризику, то кожних два роки маєте проходити обстеження у лікаря-онколога (фізикальний метод - огляд, пальпація). Також усім варто періодично проводити самообстеження.
