Останнім часом значно почастішали звернення пацієнтів з приводу підвищеного артеріального тиску. А враховуючи нинішню ситуацію з коронавірусом в Україні та світі, не всі мають змогу особисто звернутись до лікаря для отримання консультації. Отож, поговоримо трохи про гіпертонічну хворобу, адже багато людей вважають, що підвищення АТ не є небезпечним захворюванням і не потребує лікування.
Що ж таке гіпертензія?
Артеріальна гіпертензія — це підвищення рівня артеріального тиску (далі – АТ) 140/90 і вище, якщо таке підвищення є стабільним, що підтверджується повторним вимірюванням АТ 2-3 рази в різні дні впродовж 4 тижнів. Розрізняють первинну та вторинну артеріальну гіпертензію. Первинна (гіпертонічна хвороба) це підвищений АТ за відсутності очевидної причини його підвищення. Вторинна – це гіпертензія, зумовлена захворюванням органів та систем, які беруть участь в регуляції АТ (ЦНС, захворювання нирок, ураження ниркових судин, розладу функцій деяких залоз внутрішньої секреції), причина якої може бути виявлена. Діагностувати вид артеріальної гіпертензії може тільки лікар за допомогою додаткових обстежень!
Найбільш актуальні наступні причини артеріальної гіпертензії: куріння, порушення роботи центральної нервової системи, постійне нервове напруження, вплив шуму і вібрації, спадкова схильність, неправильне харчування (особливо вживання надмірної кількості солі), атеросклероз, хвороби нирок, феохромоцитома, захворювання легенів і серця, регулярний прийом алкоголю.
Не всі пацієнти вміють вимірювати АТ, тому часто помилково "не помічають" значне його підвищення, що є дуже небезпечним.
Як правильно вимірювати АТ?
- Вимірювання АТ повинно проводитися у спокійному стані після 5-ти хвилинного відпочинку.
- Протягом 30 хвилин ДО вимірювання пацієнт НЕ повинен курити чи пити каву.
- Манжета має охоплювати не менше ніж 80 % окружності плеча і покривати 2/3 його довжини. Використання занадто вузької або короткої манжети веде до завищення показників АТ, занадто широкої – до їх заниження. Розміщують манжету посередині плеча на рівні серця, щоб її нижній край знаходився на 2–2,5 см вище ліктьової ямки, а між манжетою і поверхнею плеча проходив палець.
- Вимірювання слід проводити не менше двох разів з інтервалом 2–3 хвилини. При розходженні результатів більше ніж на 5 мм.рт.ст. необхідно зробити повторні виміри через декілька хвилин.
- При першому вимірюванні АТ слід визначати на обох руках, а також у положенні сидячи, стоячи і лежачи.
- До уваги беруться більш високі значення, що точніше відповідають внутрішньоартеріальному АТ.
- У хворих похилого віку, а також у хворих із цукровим діабетом і в усіх випадках наявності ортостатичної гіпотензії або при підозрі на неї необхідно обов’язково проводити вимірювання АТ на першій та п’ятій хвилинах після переходу в вертикальне положення.
Навіщо лікувати підвищений артеріальний тиск?
Мета лікування артеріальної гіпертензії – зниження смертності від серцево-судинних захворювань. Чим вищий АТ, тим вищий ризик мозкового інсульту, ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда та передчасної смерті. Довготривала артеріальна гіпертензія призводить до ураження органів-мішеней, у тому числі гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатності, ураження нирок, аж до розвитку ниркової недостатності тощо. Навіть невелике підвищення АТ несе в собі істотний ризик для здоров’я.
Тому не відкладайте "похід до лікаря" на пізніше, якщо Вас турбує підвищений АТ.
Яких основних принципів лікування підвищеного артеріального тиску необхідно дотримуватись?
- Лікування необхідно починати якомога раніше і проводити його постійно, як правило, все життя. Поняття «курсове лікування» для антигіпертензивної терапії неприйнятне.
- Усі особи з підвищеним АТ підлягають немедикаментозному лікуванню або модифікації способу життя!
- Схема лікування повинна бути простою, по можливості – за принципом «одна таблетка на день». Це збільшує кількість хворих, що реально лікуються, і, відповідно, зменшує кількість тих, які припиняють лікування.
- Перевагу слід надавати антигіпертензивним препаратам тривалої дії, оскільки це попереджує значні коливання АТ протягом доби, а також зменшує кількість призначених таблеток.
Що таке немедикаментозне лікування?
Немедикаментозне лікування називають також модифікацією способу життя, тому що його основа – це усунення шкідливих звичок:
- тютюнопаління
- надмірного вживання алкоголю
- зменшення маси тіла
- збільшення фізичної активності (регулярне виконання динамічних фізичних вправ, наприклад, швидка ходьба протягом 30–45 хвилин 5–7 разів на тиждень),
- обмеження додавання кухонної солі в їжу до 5,0 г на добу (1/2 чайної ложки),
- достатнє вживання калію, кальцію та магнію,
- зменшення вживання насичених жирів та холестерину. Вживайте побільше свіжих овочів та фруктів.
Одночасно заходи щодо модифікації способу життя є заходами профілактики розвитку підвищеного АТ.
Однак, у більшості випадків, окрім немедикаментозного лікування, пацієнти потребують призначення та прийому таблетованих лікарських препаратів, які може призначити лікар, після консультування та обстеження пацієнта!
Бережіть себе, адже здоров'я - це найцінніше, що у нас є!
Матеріал підготували:
Косар Людмила Юріївна, лікар-терапевт, кардіолог, асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ.
Каньовська Людмила Володимирівна, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ, лікар-терапевт, кардіолог.
