Проект програми соціально-економічного розвитку Кіцманської територіальної громади на 2021 рік

На сайті Кіцманської міської ради оприлюднено проекти рішень з питань, які будуть виноситися на розгляд чергової сесії. Зокрема, там можна ознайомитися із проектом Програми соціально-економічного розвитку Кіцманської територіальної громади на 2021 рік. Повний текст документу та додатки можна подивитися на сайті міськради.

Ми подаємо текст із програми проекту та перелік інвестиційних програм (проектів), що можуть реалізовуватись у 2021 році за рахунок бюджетних коштів.

1. Аналіз економічного і соціального розвитку у 2019 році

1.1. Динаміка та головні проблеми розвитку економіки, стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу

Виходячи зі статусу Кіцманськоїтериторіальної громади та існуючої практики розподілу бюджетних коштів, Кіцманська мiська рада разом з підпорядкованими їй підприємствами, закладами та установами здійснюватимуть роботу по вирішенню питань повноцінної життєдіяльності громади, а саме: забезпечення економічного розвитку, створення сприятливих умов для входження нових інвестицій на територію громади та розвитку підприємництва, належне утримання закладів освіти, медицини та культури, проведення капітального ремонту об’єктів житлового господарства, будівництво об’єктів благоустрою, стабільне функціонування системи водопостачання та водовідведення, підтримання санітарного стану громади, ремонт доріг та тротуарів, забезпечення безперебійної роботи громадського транспорту по існуючим маршрутах та запуск нових маршрутів до приєднаних територій, освітлення вулиць, піклування про соціальний захист населення та охорону правопорядку і законності на території громади, підвищення ролі громадських організацій у житті громади.

Доцільним буде зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» у Кіцманській територіальній громаді з’явилось ряд нових повноважень, в наслідок чого в підпорядкування Кіцманської міської ради перейшло значна кількість установ, які утримувалися та фінансувалися за рахунок коштів районного бюджету та перебували на балансі Кіцманської районної ради та Кіцманської районної державної адміністрації.

З 01.01.2021 року Кіцманська міська радабуде здійснювати утримання наступних закладів: Кіцманський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Кіцманська гімназія, Кіцманський НВК, Суховерхівський ЗЗСО І-ІІ ступенів, Давидівський ЗЗСО І-ІІ ступенів, Лашківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Шипинецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Валявський ЗЗСО І-ІІ ст., Іванковецький ЗЗСО І-ІІ ст., Ошихлібський ЗЗСО І-ІІІ ст., Кліводинський ЗЗСО І-ІІ ст., Кіцманський ЗДО, Суховерхівський ЗДО, Давидівський ЗДО, Лашківський ЗДО, Витилівський ЗДО, Шипинецький ЗДО, Валявський ЗДО, Іванковецький ЗДО, Ошихлібський ЗДО, Кліводинський ЗДО, Дитячо-юнацька комплексна спортивна школа, МСК «Кіцмань», КЗ «Центр мистецтва, культури, освіти та дозвілля», Кіцманська музична школа ім.В.Івасюка, Кіцманська художня школа, Кіцманська публічна бібліотека та її філії, клуби сіл Давидівці, Суховерхів, Витилівка, будинки культури сіл Шипинці, Лашківка, Валява, Ошихліби, Іванківці, Кліводин, народний аматорський колектив с.Шипинці та народний аматорський хор м.Кіцмань, мережа дитячих гуртків, Кіцманське ВУЖКГ, заклади охорони здоров’я, соціальної сфери, на комунальні підприємства і установи, які розміщені на території населених пунктів територіальної громади.

Враховуючи, що центром Кіцманської територіальної громади є м.Кіцмань, то повноцінний розвиток громади буде залежати в першу чергу від розвитку міста, так як на його території розміщено ряд підприємств, установ та закладів, які мають стійку тенденцію до нарощування виробничих потужностей. Позитивні тенденції розвитку підприємств прямо впливають на постійне збільшення дохідної частини до міського бюджету за рахунок сплати ПДФО, і як результат є можливість на належному рівні утримувати, як територію громади, так і комунальні заклади, що знаходяться в підпорядкуванні міста.

Проте, незважаючи на отримання значних додаткових фінансових ресурсів у вигляді податку з доходів фізичних осіб, в Кіцманській територіальній громаді на наступний рік будуть спостерігатися ризики значного збільшення видаткової частини міського бюджету через розвиток і підтримку об’єктів комунальної власності, що в свою чергу може послабити її подальший економічний розвиток в 2021 році. Такі ризики можуть виникнути в результаті значного збільшення потреб і вимог щодо розвитку інфраструктури в різних галузях Кіцманської територіальної громадита в зв’язку з прийняттям Державного бюджету України на 2021 рік, яким передбачено зростання соціальних стандартів і відповідно збільшення мінімальної заробітної плати.

Окрім того, до ризиків можна віднести:

• військова агресія на сході України, що негативно впливає на інвестиційний клімат в прикордонній території;
• нестабільна економічна ситуація в державі;
• фінансова нестабільність в державі, пов’язана із здешевленням національної валюти гривні;
• відсутність належної містобудівної документації, меж та оновленої нормативної грошової оцінки населених пунктів, що увійшли до громади;
• можливе подальше подорожчання енергоносіїв і, як наслідок, збільшення вартості комунальних послуг та витрат на підприємствах;
• зростання соціальної напруги у зв’язку з проведенням оптимізації бюджетних закладів.

В першу чергу впливати на розвиток і життєдіяльність міста будуть показники дохідної частини бюджету та обсяг наданих місту дотацій і субвенцій. Так, більша частина бюджету міста буде використана на утримання соціальних закладів (дитячих садків, шкіл, клубних закладів та бібліотек).

Протягом 2021 року прогнозується подальше старіння населення та дисбаланс у його віковій структурі через міграцію частини працездатного населення. Проте, протягом року ця тенденція буде малопомітною, оскільки через економічну кризу відтік з міста робітників скоротився, натомість планується часткове їх повернення через втрату роботи в інших містах та зокрема в Росії. Прогнозується подальше скорочення різниці між народжуваністю та смертністю населення громади, хоча смертність продовжуватиме переважать народжуваність.

У зв’язку із економічною та фінансовою кризою, яка продовжується в країні, по окремих галузях прогнозується певний спад економіки. Зокрема, спад може торкнутися таких як деревообробка, транспорту, підприємницьких структур, особливо у сфері торгівлі та послуг. Також, на стан виробництва впливатиме нестабільність національної валюти, що призведе до посилення тиску на економіку міста, і відповідно до зростання цін на товари та послуги. Також, труднощі адаптації суб’єктів підприємницької діяльності до ринкових умов господарювання продовжують істотно впливати на економічну динаміку.

Основним завданням у 2021 році є продовження робіт по обстеженню та оформленню інших привабливих для інвесторів земельних ділянок та виробничих приміщень у громаді.

В даному документі приведено тенденції та дії міської ради, що характеризуватимуть продовження позитивних зрушень в соціально - економічному розвитку громади.

Головні завдання у 2021 році

1. У напрямку підвищення соціальних стандартів:

• продовжити подальше будівництво та реконструкцію доріг і тротуарів відповідно до переліку об‘єктів визначеного додатком 10.3. до Програми;
• продовжити облаштування у місцях масового відпочинку жителів громади об’єктів благоустрою;
• продовжити встановлення в населених пунктах громади дитячих ігрових та спортивно – тренажерних майданчиків;
• забезпечити своєчасну виплату заробітної плати у бюджетній сфері, сприяти недопущенню заборгованості із заробітної плати на підприємствах усіх форм власності;
• продовжити роботу по покращенню якості надання адміністративних послуг населенню;
• продовжити забезпечувати громадян інформацією про важливі події громади через сучасні електронні засоби та технології;
• максимальне залучення громади до участі в плануванні бюджету громади;
• залучення мешканців громади до розробки громадського бюджету (бюджету участі);
• продовжувати покращувати якість надання комунальних послуг усіма постачальниками;
• надання допомоги соціально незахищеним верствам населення;
• утримувати в належному стані, розвивати заклади культури, освіту та медичну сферу;
• продовжувати належне утримання пам’яток архітектури;
• здійснювати розбудову існуючої мережі зовнішнього освітлення в громаді та переобладнання її на економний режим енергоспоживання;
• забезпечення надання якісних медичних послуг.

2. У напрямку розвитку людського потенціалу:

• продовжувати впроваджувати принципи здорового способу життя задля запобігання захворювання та зменшення рівня смертності населення;
• забезпечення функціонування культурних закладів, впорядкування парків та скверів, продовження облаштування спортивних та дитячих майданчиків, проведення свят та розважальних заходів;
• впорядкування парків та скверів з облаштуванням тротуарних доріжок, встановленням освітлення, дерев’яних скульптур, розміщенням нових спортивних майданчиків та зон відпочинку;
• завершення робіт з проектування будівництва спортивно-мистецького комплексу ім..І.Миколайчука;
• проведення загальноміських свят, які стали традиційними, фестивалів, інших культурно–мистецьких заходів та запровадження нових фестивалів і пленерів.

3. У напрямку забезпечення ефективного функціонування економічного сектору:

• продовжити роботу по залученню інвестицій в економіку міста;
• забезпечити виконання бюджету громади, ефективне та прозоре використання бюджетних коштів;
• продовження проведення роботи по погашенню заборгованості населення за спожиті комунальні послуги;
• продовжити впроваджувати енергозберігаючі технології на підприємствах та установах всіх форм власності, а також переведення систем опалення громади на альтернативні види палива;
• забезпечувати режими максимального сприяння місцевим товаровиробникам, шляхом залучення їх на договірних засадах для виконання робіт або надання послуг іншим суб‘єктам господарювання, які розташовані на території міста;
• пропонувати місцевим товаровиробникам на конкурсних засадах вільні (не задіяні у економічних процесах) ресурси виробництва, а саме вільні земельні ділянки та виробничі площі, які перебувають у комунальній власності територіальної громади;
• розвиток мережі МАФів (розробка схеми їх розміщення);
• продовжити розвиток ринків;
• оформлення орендної плати по всіх задіяних земельних ділянках;
• продовжити пошук земельних ділянок, перспективних для комерційного використання та оформлення на них землевпорядної документації;
• інвентаризація земель в сільській місцевості;
• розвиток туризму (в тому числі в сільській місцевості).

. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Стратегічні цілі розвитку громади	Операційні цілі розвитку громади
1. Розвиток підприємництва на інноваційній основі, як основа сталого економічного розвитку.	1.1. Розвиток малого та середнього бізнесу на інноваційній основі. 1.2. Формування бренду громади, залучення інвестицій, розвиток міста і сільських територій. 1.3. Розвиток та модернізація інфраструктури, насамперед транспортних комунікацій та житлово-комунальної сфери. 1.4. Гармонійний розвиток провідних галузей економіки громади (промисловий сектор, аграрний сектор, будівництво, наукоємні послуги та лісове господарство). 1.5. Розвиток туристичного (історико-культурного та природно-рекреаційного) потенціалу. 1.6.Розвиток транскордонного співробітництва.
2. Розвиток культури, науки, соціальної сфери, як основа розвитку людського капіталу та трансформації інституційного середовища.	2.1. Розвиток культури і духовності. 2.2. Розвиток науки та освіти. 2.3. Розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту. 2.4. Удосконалення управління місцевим розвитком, боротьба з корупцією, розвиток громадянського суспільства та медіа.
3. Збереження довкілля, як основа безпечного екологічного середовища.	3.1. Впровадження екологічних та енергозберігаючих технологій. 3.2. Збалансоване природокористування, раціональне використання надр, земельних, лісових, водних та інших ресурсів громади.

2.1. Розвиток підприємництва на інноваційній основі як основа сталого економічного розвитку

Втручання у сферу передбачено у 6-х напрямах (через реалізацію шістьох операційних цілей):

• розвиток малого та середнього бізнесу на інноваційній основі;
• формування бренду громади, залучення інвестицій, розвиток міст і сільських територій;
• розвиток та модернізація інфраструктури, насамперед транспортних комунікацій та житлово-комунальної сфери;
• гармонійний розвиток пріоритетних галузей економіки громади (промисловий сектор, аграрний сектор, туризм, будівництво, наукоємні послуги, а також ЖКГ та лісове господарство);
• розвиток туристичного історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу;
• розвиток транскордонного співробітництва.

2.1.1. Розвиток малого та середнього бізнесу на інноваційній основі

Розвиток малого та середнього підприємництва

Розвиток нашого громади, підвищення добробуту громадян передусім залежить від ефективного функціонування економіки, яка тісно пов’язана з інноваційною активністю і діяльністю всіх суб’єктів господарювання. Активізацію інноваційної діяльності зумовлює розвиток підприємницького сектору. Його основою в ринковій економіці є малий та середній бізнес. Він забезпечує зростання інвестицій та зайнятості населення, сприяє вирішенню низки соціально-економічних проблем, а також активно впроваджує інновації в економіку. До 50% нововведень в усьому світі створюються і реалізуються саме у цьому секторі. Малі і середні підприємства є інноваційно-активними у багатьох видах економічної діяльності.

Основними проблемами розвитку малого і середнього бізнесу у нашому громаді є:

• складний фінансовий стан малих і середніх підприємств;
• низька інвестиційна та інноваційна активність малого підприємництва;
• диспропорція у структурі розвитку малого бізнесу за сферами економічної діяльності (найбільша частина підприємств припадає на підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових послуг та виробництва предметів особистого вжитку);
• нерівномірність розвитку малих і середніх підприємств у територіальному розрізі;
• низький рівень розвитку інфраструктури підтримки МСБ;
• зменшення обсягів кредитування, нестача власних оборотних коштів через високу вартість кредитів.

Завдання:

• збільшення кількості підприємств МСП;
• збільшення кількості суб’єктів малого і середнього підприємництва, які впроваджують інноваційні розробки, енерго- та ресурсозберігаючі, а також екологічно чисті технології;
• збільшення обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малими та середніми підприємствами;
• збільшення кількості найманих працівників на підприємствах МСП та ФОП;
• збільшення надходжень до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів МСП;
• збільшення кількості об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;
• збільшення кількості суб’єктів малого і середнього підприємництва, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, збільшення частки експортної продукції виробленої в секторі МСБ.

Розвиток ринкової інфраструктури

Необхідними умовами інноваційного розвитку малого бізнесу насамперед, є: розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, розширення можливостей навчальних закладів у сфері підтримки розвитку МСП, активізація інноваційної діяльності, стимулювання комерціалізації наукових розробок, активізація фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого бізнесу тощо.

Основні проблеми розвитку ринкової інфраструктури:

• нерозвиненість інфраструктури підтримки підприємництва в районах;
• нерозвиненість комунікаційної та комерційної інфраструктури в області.

Завдання:

• розширення інфраструктури підтримки підприємництва;

створення належних умов щодо розвитку елементів ринкової інфраструктури.

2.1.2. Формування бренду громади, залучення інвестицій,

розвиток міста і сільських територій

Інвестиційна діяльність

Важливою передумовою розвитку підприємництва в громаді, розвитку інфраструктури, транспортних комунікацій, пріоритетних галузей економіки, розвитку міста і сільських територій, а відтак і соціально-економічного розвитку в цілому є залучення інвестицій, як іноземних, так і внутрішніх. Важливу роль у залученні інвестицій відіграє активна місцева маркетингова політика та організаційна спроможність забезпечити ефективний інвестиційний супровід. Одним з найважливіших завдань при формуванні позитивного інвестиційного іміджу громади є створення і вдале просування бренду громади. ВпізнаваністьКіцманської ОТГ, покращення інвестиційної промоції громади можуть привернути увагу і дати можливість залучити потенційних інвесторів та збільшувати обсяги реалізації товарів і послуг місцевими виробниками на зовнішніх ринках.

Основними проблемами, що пов’язані із залученням інвестицій в економіку громади є:

• політична нестабільність та зростання соціальної напруги в суспільстві у зв’язку з військовими діями на сході країни;
• зарегульованість і високий рівень тіньової економіки;
• коливання курсу національної грошової одиниці й фінансова нестабільність;
• низький рівень транскордонного співробітництва;
• наявність корупції;
• низька інвестиційно-інноваційна активність та складний фінансовий стан підприємств;
• зменшення обсягів кредитів наданих банками суб’єктам господарювання;
• недостатній рівень розвитку інфраструктури підтримки підприємництва (насамперед наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів);
• низький рівень зв’язків в системі влада-наука-бізнес та ін.

Завдання:

• вдосконалення створення бренду громади, поліпшення інвестиційного іміджу і привабливості громади;
• продовження створення сприятливих умов для діяльності інвесторів;
• покращення інвестиційної інфраструктури;
• зростання обсягів інвестицій у високотехнологічне й екологічне виробництво;
• зростання обсягів іноземних інвестицій;
• створення за участі іноземного капіталу нових підприємств;
• рівномірність розвитку сільських територій громади.

2.1.3. Розвиток та модернізація інфраструктури, насамперед транспортних комунікацій

та житлово-комунальної сфери

Кіцманська територіальна громада займає неоднозначну позицію як у Чернівецькій області так і у транспортній системі України. Географічне розташування робить район потенційно привабливим транспортним коридором.За якісними показниками, транспортна система громади не відповідає міжнародним стандартам.

Діяльність транспортних підприємств спрямована на створення необхідних передумов для більш повного і якісного задоволення потреб населення громади у пасажирських та вантажних перевезеннях. Транспортний комплекс громади складають автомобільний та залізничний види транспорту. Найбільший обсяг перевезень пасажирів та вантажів здійснюється автомобільним транспортом.

Однією з найбільш наукоємних та капіталомістких складових частин інфраструктури громади є сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Загальна кількість надавачів телекомунікаційних послуг на території громади становить близько 5 підприємств. Надання послуг поштового зв’язку на території громади здійснюється УДПЗ “Укрпошта”,“Нова пошта” та Delivery.

Протягом останнього десятиліття ринок зв’язку громади динамічно змінюється. Сучасні види зв’язку поступово витісняють традиційні. Починаючи з 2010 року спостерігається тенденція до зменшення кількості телефонних апаратів стаціонарної мережі зв’язку загального користування,натомість збільшується число абонентів мобільного зв’язку. Особливого значення набуває розвиток комп’ютерного зв’язку, який забезпечує доступ споживачів до Інтернету.

В умовах сталого розвитку національного ринку інформаційно-комунікаційних технологій, громади необхідне активне впровадження елементів електронного бізнесу, зокрема у сфері торгівлі, під час надання фінансових та банківських послуг; електронного урядування, у тому числі під час надання адміністративних послуг, застосування систем електронного документообігу. Також, потрібно забезпечувати розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, зокрема телекомунікацій, комп’ютерних мереж, центрів обробки даних.

Ситуація у сфері житлово-комунального господарства характеризується незадовільним технічним та фінансовим станом підприємств. Зростання кредиторської заборгованості підприємств житлово-комунального господарства пов’язане з невідповідністю діючих тарифів фактичній собівартості послуг, що надаються, у зв’язку із зростанням вартості енергоносіїв, матеріалів, послуг організацій, збільшенням рівня мінімальної заробітної плати, а також відсутністю механізму автоматичного коригування тарифів, у разі зміни складових собівартості.

Основними проблемами розвитку інфраструктури у нашому регіоні є:

• незадовільний технічний стан доріг громади (значні ділянки доріг міжнародного, національного та регіонального значення із великою інтенсивністю руху автотранспорту мають технічні категорії, що не відповідають нормативним вимогам);
• низький рівень технічного оснащення доріг;
• окремі ділянки існуючої мережі державних доріг проходять безпосередньо територією населених пунктів, що призводить до поєднання різного за складом автотранспортного потоку, внаслідок чого підвищується аварійність, знижується швидкість руху та ін.;
• зниження кількості замовлень на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом;
• зменшення попиту на окремі види послуг поштового зв’язку в умовах конкуренції між суб’єктами господарської діяльності, що надають аналогічні послуги зв’язку;
• високий рівень зношення водопровідних мереж;
• високий рівень зношення та енергоємності каналізаційних мереж;
• недостатнє фінансування робіт з капітальних ремонтів житлового фонду громади в результаті чого знижуються технічні та естетичні характеристики конструктивних елементів житлових будинків;
• на більшості існуючих електропідстанцій всіх рівнів напруг працює фізично та технологічно застаріле обладнання, що призводить до погіршення технологічних процесів та вимагає додаткових ремонтів.

Завдання:

• покращення технічного і якісного стану доріг загального користування державного та місцевого значення;
• зменшення рівня аварійності дорожньої інфраструктури (доріг, мостів);
• зменшення негативного впливу великогабаритних вантажних перевезень на стан автомобільних доріг громади;
• забезпечення стабільної роботи всіх видів транспорту;
• підвищення комфорту та рівня безпеки пасажирських перевезень;
• підвищення якості надання послуг зв’язку та доступу до мережі інтернет;
• підвищення якості надання житлово-комунальних послуг;
• зменшення забруднення навколишнього середовища внаслідок експлуатації транспортної інфраструктури;
• збільшення кількості ОСББ;
• перехід систем опалення на альтернативні джерела енергії та проведення заходів з енергоефективності в т.ч. у житловому фонді. Розвиток «Зеленої енергії».

Розвиток логістично-транспортного потенціалу громади, покращення стану автомобільних доріг

Завдання:

• облаштування з’їздів (за необхідності) на зупинках пасажирського транспорту на території громади;
• будівництво автомобільної дороги Лашківка-Суховерхів (об’їзд міста Кіцмань) (проектування).
• реконструкція Кінотеатру ім. І.Миколайчука по вул. І.Миколайчука, 10 в м. Кіцмань;
• відновлення паркової зони по вул. Парковій в м. Кіцмань;
• реконструкція стадіону по вул. І. Миколайчука, 1 в м. Кіцмань;

Оптимізація транспортного сполучення громади

Завдання:

• модернізація та розвиток існуючої мережі СТО автомобілів;
• дотримання авто перевізниками графіків руху маршрутних автобусів;
• забезпечення безпеки перевезень пасажирів та вантажів усіма видами транспорту;
• проведення реконструкції існуючих автобусних та залізничних станцій;
• подальший розвиток маршрутної автобусної мережі у всіх видах сполучення.

Розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури

Завдання:

• розвиток доступу до мережі Інтернет шляхом введення в дію нових потужностей;
• впровадження елементів електронного бізнесу зокрема у сфері торгівлі під час надання фінансових та банківських послуг;
• впровадження електронного урядування;
• застосування систем електронного документообігу.

Модернізація житлово-комунального господарства, розвиток інженерної інфраструктури, підвищення якості комунальних послуг

Задання:

• активізація роботи по створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та забезпеченню ефективності їх функціонування;
• модернізація котельного обладнання та переведення на альтернативні види палива;
• зменшення споживання газу шляхом переходу на альтернативні види палива;
• зменшення споживання енергоресурсів об’єктами бюджетної сфери;
• залучення кредитних та грантових коштів на впровадження потрібного обсягу заходів з енергозбереження;
• будівництво резервуарів чистої води по провулку Сторожинецькому в м.Кіцмань Чернівецької області на 3,0 тис.куб.м.;
• будівництво нових майданчиків по збору ТПВ;
• облаштування міського полігону ТПВ;
• прибирання та озеленення міста (висадка саджанців розсади квітів, дерев, оновлення інвентаря для прибирання);
• встановлення дорожніх знаків;
• поточний ремонт пішохідних містків, парканів, лавочок їх встановлення та благоустрій;
• благоустрій місць відпочинку;
• зрізування дерев;
• утримання в належному стані зелених насаджень та вулично-дорожньої мережі;
• придбання додаткової техніки та виділення коштів на капремонт транспортних засобів для забезпечення впровадження стовідсоткового охоплення вулиць міста централізованим вивезенням твердих побутових відходів;
• додаткове залучення вулиць (громадян) до централізованого вивозу твердих побутових відходів;
• проведення толок для забезпечення належного санітарного стану та благоустрою;
• реконструкція силового електрообладнання і автоматизація електродвигунів насосів водопровідної насосної станції Кіцманського ВУЖКГ.

2.1.4. Гармонійний розвиток провідних галузей економіки громади (промисловий сектор, аграрний сектор, будівництво, наукоємні послуги та лісове господарство)

Важливою умовою покращення соціально-економічного стану громади є розвиток пріоритетних галузей економіки. Ключову роль у структурі економіки громади відіграють такі сфери економічної діяльності, як сільське господарство, оптова, роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів.

Агропромисловий комплекс

Сільське господарство відіграє важливу роль в економіці громади.

Основними проблемами розвитку сільського господарства є:;

• відсутність чіткого механізму реалізації сільгосппродукції в зв’язці: виробник-переробник/зберігач-споживач;
• недостатній рівень розвитку аграрної інфраструктури;
• недостатній рівень внесення органічних і мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур;
• недостатня державна фінансова підтримка виробництва сільськогосподарської продукції;
• відсутність сервісу для сертифікації с/г продукції для постачання на ринки ЄС.

Завдання:

• нарощування виробництва валової продукції сільського господарства;
• збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва;
• зміцнення конкурентоспроможності аграрного сектору;
• впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур;
• зростання чисельності поголів’я худоби та птиці, підвищення їх продуктивності;
• сприяння економічному розвитку сільської місцевості та зайнятості населення;
• нарощування обсягів виробництва екологічно чистої продукції;
• просування сільськогосподарської продукції, вирощеної індивідуальними товаровиробниками на ринок.

Лісове господарство

Основними проблемами розвитку лісового господарства є:

• неефективна система управління у сфері лісового господарства, відсутність дієвих програм розвитку галузі;
• недостатність обігових коштів у підприємств лісового господарства для здійснення комплексу робіт із ведення лісового господарства, охорони і захисту лісів, утримання працівників державної лісової охорони розвитку інфраструктури мисливського господарства, виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду;
• недостатні потужності підприємств – переробників продукції побічного користування лісовими ресурсами;
• недостатні темпи впровадження електронного обліку деревини у всіх постійних лісокористувачів (інших відомств) для запобігання самовільних рубок та випадків порушення правил відпуску деревини;
• наявність фактів самовільних рубок та випадків браконьєрства.

Очікувані результати:

• зростання площ заліснення;
• збільшення обсягу виробництва пов’язаного з використанням побічних ресурсів лісової галузі.

Будівництво

Важливе значення у розвитку економіки громади і соціальної сфери відіграє галузь будівництва.Дефіцит власних коштів підприємств, скорочення замовлень з виконання робіт на будівництві та недостатні обсяги фінансування з державного бюджету зумовили скорочення обсягів будівництва.

Основними проблемами розвитку будівництва є:

• недостатність коштів бюджетів усіх рівнів для будівництва об’єктів соціальної сфери та програм житлового будівництва;
• недосконалість механізмів залучення коштів населення, господарюючих суб’єктів та довготермінових банківських кредитів у будівництво;
• подорожчання вартості будівельних матеріалів.

Завдання:

• продовжити подальше будівництво та реконструкцію доріг і тротуарів у місті відповідно до переліку інвестиційних програм (проектів), що можуть реалізовуватись у 2021 році за рахунок бюджетних коштів;
• продовжити будівництво централізованих водопровідних мереж;
• виготовити проектну документацію для проведення ремонтних робіт;

Наукоємні послуги (розвиток ІТ-сфери)

У сучасному суспільстві інформація та знання стають джерелами вартості, а можливість оперативної передачі інформації є вкрай важливою умовою успіху як для комерційних або державних структур, так і для людини. Сталий розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури є найважливішою передумовою для підвищення конкурентоспроможності економіки громади, що дозволяє розширити можливості людини отримувати доступ до національних та світових інформаційних ресурсів, поліпшити умови та якість життя людини.

Основними проблемами розвитку ІТ-сфери є:

• несприятлива макроекономічна ситуація у країні, що, в першу чергу, виражається у зниженні рівня купівельної спроможності населення;
• недостатня забезпеченість іноземними інвестиціями сектору;
• низький рівень впровадження інновацій у підприємствах;
• нерівномірність забезпечення доступу населення до ІКТ.
• відсутність розвиненого попиту на ІТ-продукти й послуги;
• відсутність достатнього досвіду використання ІТ в органах державного управління у державних структурах;
• повільна модернізація існуючого обладнання;
• повільний перехід на нові технології;
• неефективне ціноутворення послуг операторів та провайдерів, що в свою чергу зменшує їхні прибутки;

Завдання:

• збільшення кількості послуг, які надаються органами державної влади населенню та бізнесу з використанням інформаційних технологій та Інтернет;
• забезпечення рівного доступу населення до використання ІТ-технологій;
• підвищення рівня попиту на наукоємні послуги та ІТ-продукти;
• поглиблення вивчення алгоритмізації на уроках інформатики в 5-11 класах закладів освіти;
• заміна застарілих програмних продуктів на більш нові;
• легалізація програмного забезпечення.

2.1.5. Розвиток туристичного (історико-культурного та природно-рекреаційного) потенціалу

Туристично-рекреаційна сфера

Територія Кіцманської територіальної громади має унікальний потенціал для розвитку більшості видів туризму. Вдале географічне розташування, сприятливі кліматичні умови, особливості рельєфу, наявність багатьох компонентів рекреаційних ресурсів, багатої історико-культурної спадщини, тривале співіснування різних культур та традицій на відносно невеликій території, є чинниками розвитку туристичного та природно-ресурсного потенціалу краю. За умови вдалого використання зазначених чинників, значний розвиток можуть отримати іноземний, внутрішній та місцевий туризм, який може мати «класичний» характер екскурсійно-ознайомчих турів, а може бути рекреаційним, лікувально-оздоровчим, спортивним, краєзнавчим, зеленим (відпочинок/праця у сільських садибах), мисливським або рибальським, промисловим тощо.

Сприятливі можливості є для розвитку спортивних видів туризму. А саме: водного, пішохідного, кінного, лижного та велосипедного.

Ефективне використання рекреаційних ресурсів не можливе без туристичної інфраструктури. Громада потребує інвестицій у розвиток інфраструктури транскордонного туризму, у тому числі культурно-етнічного, релігійного, сільського, екологічного, екстремального та спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, бальнеологічного лікування, а також у розбудову системи оздоровчих закладів, як важливих елементів ефективного використання унікального ландшафтно-рекреаційного потенціалу громади.

Розвиток сільського зеленого туризму дасть можливість сільським громадам більше уваги приділяти благоустрою сіл, реформуванню транспортної інфраструктури, відновленню роботи місцевих закладів культури, забезпеченню екологічної чистоти довкілля і вирішенню нагальних соціально-економічних проблем села за рахунок додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Кіцманська територіальна громада багата на пам’ятки історії та культури (автентичні історичні пам’ятки української, австрійської, румунської, інших культур), є значна кількість об‘єктів історико-архітектурної спадщини. Громада характеризується співіснуванням великої кількості об’єктів релігійного туризму.

Основними проблемами розвитку туризму у нашійгромаді є:

• недостатній рівень розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури (нинішній стан доріг не відповідає європейським стандартам, недостатньо розвинені системи зв'язку і комунікацій, функціонування різноманітних служб сервісу, громадського харчування і побутового обслуговування, організації культурно-розважального обслуговування, неналежний рівень благоустрою берегів рік і водоймищ);
• відсутність забезпечення безпечних умов на туристичних об’єктах;
• незначна кількість облаштованих місць короткочасного відпочинку туристів;
• недостатня кількість туристичного товару (туристичних карт, рекламної продукції, інформації про туристично-рекреаційний потенціал);
• низький рівень санітарної культури в населених пунктах громади.

Завдання:

• забезпечення зростання конкурентоздатності туристичної пропозиції громади;
• збільшення чисельності внутрішніх туристів;
• збільшення обсягів продажу регіональних туристичних продуктів;
• збільшення кількості туристичних маршрутів в громаді;
• розвиток продуктів подієвого туризму Кіцманськоїтериторіальної громади.

2.1.6. Розвиток транскордонного співробітництва Транскордонне співробітництво

Основні проблеми:

• недостатня якість і повнота системи законодавчого (нормативно-правового) забезпечення транскордонного співробітництва та умов підприємницької діяльності у суміжних із ним сферах;
• відсутність системного і перспективного підходу до організації транскордонної співпраці, у тому числі кваліфікованих кадрів, що володіють основами знань з практичного менеджменту, здатних готувати необхідні проектні пропозиції та співпрацювати з фахівцями країн-членів і кандидатів на вступ до Європейського Союзу;
• низький рівень поінформованості населення про можливості та перспективи використання інструментів транскордонного співробітництва в своїй професійній та побутовій діяльності, включаючи інтенсивність висвітлення проблеми транскордонного співробітництва в засобах масової інформації регіону;
• низький рівень залучення до транскордонного співробітництва підприємницьких структур, недержавних установ та громадських організацій.

Основні завдання:

• продовження тісної співпраці міжнародними фінансовими організаціями;
• активізація транскордонного співробітництва, міжрегіональної співпраці Кіцманськоїтериторіальної громади, реалізація спільних проектів та програм;
• збільшення обсягу залучених фінансових ресурсів Європейського Союзу для реалізації проектів спрямованих на розвиток різних сфер життєдіяльності громади.

Зовнішньоекономічна діяльність

Основні проблеми:

• недосконале поєднання програмно-цільових методів і підходів по удосконаленню правових відносин і поліпшенню інвестиційного клімату, підкріплених механізмами стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;
• недостатній рівень доступу продукції місцевих товаровиробників до зовнішніх ринків;
• більш високий рівень державного регулювання у порівнянні з іншими країнами, що несе за собою проблеми в узгодженні різних питань у міністерствах, відомствах, місцевих адміністраціях та передбачає чималі витрати часу і зусиль суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності – даний фактор є одним з найбільш гальмуючих факторів розвитку зовнішньоекономічних відносин;
• недостатньо розвинута система міжнародних банківських розрахунків, що гальмує рух валютних потоків українських учасників світового ринку, підвищує рівень кредитних і валютних ризиків;
• низька конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва, що більшою мірою зумовлена недостатнім рівнем якості в порівнянні з іноземними товарами-аналогами.

Основні завдання:

• створення потужного експортного сектору завдяки високотехнологічним галузям агропромислового комплексу;
• використання новітніх технологій в усіх галузях народного господарства, перейняття іноземного досвіду розвинених країн;
• захист внутрішнього ринку та підтримка місцевого товаровиробника;
• забезпечення належного рівня поінформованості громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
• забезпечення комплексної інформаційної підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

2.2. Розвиток культури, науки, соціальної сфери, як основа розвитку людського капіталу та трансформації інституційного середовища

Втручання у сферу передбачено у 4-х напрямах (через реалізацію чотирьох операційних цілей):

• розвиток культури і духовності;
• розвиток науки та освіти;
• розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту;
• удосконалення управління місцевим розвитком, боротьба з корупцією, розвиток громадянського суспільства та медіа.

2.2.1. Розвиток культури і духовності

Без розвитку культури не можливо побудувати ефективну економіку та суспільство із високим рівнем життя людей. Саме культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей виступає фактором саморозвитку людства, важливою умовою трансформації інституційного середовища. Тільки у суспільстві з високим рівнем культури, освіченості і духовності можливим є, як вільний розвиток і самореалізація особистості, так і соціально-економічний розвиток держави та її регіонів.

Особливістю Кіцманського територіальної громади є те, що це громада із значним історико-культурним потенціалом, який має потужні можливості для розвитку галузі культури.

Завдання:

• збереження культурної, історичної та духовної спадщини;
• сприяння захисту та популяризації пам’яток релігії, архітектури та монументального мистецтва. Сприяння археологічному дослідженню найбільш видатних пам’яток;
• збереження і популяризація народних традицій, звичаїв, фольклору;
• розвиток української культури та культури національних меншин;
• розвиток та збереження мережі закладів культури, мистецтва та музейної справи;
• проведення культурно-мистецьких заходів в громаді, інформатизація бібліотек, стимулювання інноваційної діяльності музеїв;
• сприяння підвищенню творчого потенціалу жителів громади та формування серед населення почуття патріотизму;
• формування сучасної інфраструктури в галузі культури;
• приведення матеріально-технічної бази закладів культури (насамперед, музеїв, бібліотек, клубних закладів) до сучасних потреб;
• запровадження інновацій в культурно-мистецькому процесі;
• створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей та молоді;
• спорудження скульптурної композиції вшанування пам’яті загиблих воїнів-афганців та воїнів учасників АТО;
• забезпечення охорони, збереження, відродження та розповсюдження надбань культури та народних традицій.

2.2.2. Розвиток науки та освіти

Освіта – основа розвитку суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України, бо відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний і економічний потенціал народу, виховує патріота і громадянина України. Система освіти включає в себе дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади.

Основними проблемами розвитку науки та освіти у громаді є:

• перевантаження дошкільних закладів громади;
• зменшеннякількості учнів, що навчаються в закладах освіти, особливо в сільській місцевості;
• недостатнє забезпечення всіх закладів освіти, в тому числі дошкільних навчальних закладів, сучасною комп’ютерною технікою та доступом до швидкісної мережі Інтернет;
• низький рівень охоплення позашкільною освітою дітей сільської місцевості, соціально незахищених верств населення, дітей з особливими освітніми потребами;
• недостатня матеріально-технічна база закладів освіти всіх рівнів, особливо науково-дослідна її складова;
• низький рівень зв’язку освіти і науки з потребами регіональної економіки;
• поглиблення невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці.

Завдання:

• забезпечення доступу населення до якісної дошкільної, шкільної, позашкільної та вищої освіти;
• збільшення кількості дошкільних та шкільних закладів освіти, що мають доступ до швидкісного інтернету;
• підготовка кваліфікованих фахівців для потреб регіональної економіки;
• розвиток наукового потенціалу громади;
• формування системи освіти, що орієнтована на потреби регіонального ринку праці.
• розширення та реконструкція навчальних закладів.

2.2.3. Розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту

Соціальнийзахист

Основні проблеми:

• недостатній обсяг фінансування установ, що забезпечують надання послуг соціального захисту населення;
• недостатність коштів у місцевому бюджеті для забезпечення створення сприятливих умов життєдіяльності людей з інвалідністю.

Основні завдання:

• створення безбар’єрного середовища для людей з інвалідністю;
• залучення людей з інвалідністю до групових і масових інформаційних заходів, що проводяться центрами зайнятості, семінарських занять та тренінгів для їх адаптації до умов ринку праці, навчання ефективному пошуку роботи;
• залучення благодійної допомоги для вирішення проблем найбільш незахищених верств населення;
• реалізація заходів програми соціального захисту населення у 2021 році”;
• надання одноразової адресної допомоги малозахищеним верствам населення, сім’ям учасників АТО та іншим пільговикам;
• вдосконалення механізму надання реабілітаційних послуг, зокрема соціальних, психологічних, з професійної реабілітації, медичного супроводу тощо;
• забезпечення належного рівня соціальної підтримки сімей з дітьми та малозабезпечених сімей;
• забезпечення реалізації прав і задоволення потреб осіб з числа необґрунтовано репресованих, воїнів УПА і членів їх сімей, поліпшення умов їхньої життєдіяльності.

Охорона здоров’я

Основні проблеми:

• збереження тенденцій перевищення кількості померлих над кількістю народжених;
• високий рівень смертності населення, передусім у працездатному віці;
• збільшення захворюваності на соціально значимі захворювання (туберкульоз та онкопатологія)
• недостатнє фінансування, щодо пільгового забезпечення населення громади;
• недостатнє медикаментозне і матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я;
• гостро стоїть проблема забезпечення лікувально-профілактичних закладів первинної ланки санітарним автотранспортом;
• потребує оновлення медична апаратура;
• потреба в каретах швидкої, невідкладної допомоги;
• переважна більшість закладів охорони здоров'я потребують капітального ремонту;

Основні завдання:

• забезпечення надання населенню громади гарантованої невідкладної медичної допомоги;
• забезпечення розвитку охорони здоров’я материнства та дитинства шляхом впровадження сучасних протоколів лікування дітей та матерів у пологовому відділенні лікарні;
• боротьба з соціально-небезпечними хворобами (туберкульозом, ВІЛ/СНІД, наркоманією) шляхом:

• систематичного інформування населення з питань профілактики туберкульозу, ВІЛ/CНІДу, наркоманії, соціальної реклами здорового способу життя;
• радикального покращення потребує матеріально-технічне забезпечення галузі, її інфраструктура.

• покращення лікування серцево-судинних, онкологічних захворювань шляхом:

• забезпечення подальшого впровадження стандартів обстеження та лікування хворих у лікувально-профілактичних закладах згідно директивних документів Міністерства охорони здоров’я України;
• забезпечення систематичного підвищення професійної підготовки лікарів та середніх медичних працівників з питань профілактики, ранньої діагностики серцево-судинних, онкологічних захворювань та пропаганди здорового способу життя;
• крім того, ряд об’єктів охорони здоров’я потребують проведення будівельно ремонтних робіт.

• покращення показників стану здоров’я населення громади, а саме зниження рівня смертності дітей та загальної смертності;
• доведення рівня профілактичного медичного огляду та диспансеризації дітей до 100%;
• досягнення 100% рівня обслуговування населення в сільській місцевості на засадах сімейної медицини;
• забезпечення більш інтенсивного використання ліжкового фонду лікарні;
• покращення надання медичної допомоги сільським жителям громади.

Фізкультура і спорт

Основні проблеми:

• недостатня кількість спортивних споруд на рівні сучасних вимог з допоміжними приміщеннями у сільській місцевості;
• обмеженість обсягів фінансування сфери фізичної культури і спорту.

Основні завдання:

• сприяння популяризації здорового способу життя та подолання стану суспільної байдужості до здоров’я нації;
• забезпечення широкого впровадження соціальної реклами різних аспектів здорового способу життя у засобах масової інформації;
• зміцнення позицій спортивних організацій громади на теренах України за рахунок успішних виступів спортсменів на різних чемпіонатах;
• збереження та подальший розвиток мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
• продовження створення належних умов для поступового задоволення потреб населення у підвищенні рівня здоров’я, фізичного розвитку засобами фізичної культури і спорту;
• залучення до занять фізичною культурою і спортом дітей-сиріт, дітей з інвалідністю, дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.
• впровадження принципів здорового способу життя серед дорослого населення громади;
• проведення на належному рівні першостей, чемпіонатів, кубків громади з усіх видів спорту та забезпечення участі спортсменів в обласних, державних та міжнародних змаганнях.

Підтримка дітей, сімей та молоді

Основні проблеми:

• обмеженість обсягів фінансування напрямку молодіжної, сімейної політики та роботи з дітьми і відповідних програм.

Основні завдання:

• забезпечення впровадження нових соціальних технологій, спрямованих на раннє виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, формування відповідального батьківства, запобігання випадкам вилучення дитини із сім’ї;
• проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді;
• виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;
• проведення інформаційно-просвітницької роботи із сім’ями, дітьми та молоддю.
• надання адресної соціальної допомоги.

2.2.4. Удосконалення управління місцевим розвитком, боротьба з корупцією, розвиток громадського суспільства та медіа

Соціально-економічний розвиток громади, забезпечення реалізації Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2021-2027 років передусім залежить від формування ефективної системи управління громадою, залучення громадськості до обговорення соціально значущих питань та максимального висвітлення прийнятих рішень і дій у ЗМІ. Необхідними умовами удосконалення управління розвитком громади є запровадження ефективного механізму координації дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, удосконалення системи надання адміністративних послуг та розвиток електронного урядування, посилення боротьби з корупцією на місцевому рівні, розвиток механізмів державно-приватного та корпоративно-соціального партнерства.

Важливе значення має підвищення громадської активності мешканців у вирішенні місцевих проблем, створення умов для самореалізації найбільш активної частини населення, молоді, студентства покращення рівня їх інформованості та покращення доступу до публічної інформації.

Реалізація комплексу проектів пов’язаних з розвитком територіальних громад, громадянського суспільства та місцевих медіа є соціальною платформою ефективності управління розвитком громади.

Завдання:

• розроблення та затвердження генеральних планів та схем забудови населених пунктівгромади;
• підтримка проектів, що впроваджуються на принципах співробітництва територіальних громад;
• забезпечення ефективної координації впровадження Стратегії;
• збільшення обсягів залучення коштів міжнародної технічної допомоги на реалізацію проектів розвитку громади;
• реалізація громадських ініціатив щодо покращення благоустрою населених пунктів;
• підвищення соціальної активності молоді.

2.3. Збереження довкілля, як основа безпечного екологічного середовища

Втручання у сферу передбачено у 3-х напрямах (через реалізацію трьох операційних цілей):

• впровадження екологічних та енергозберігаючих технологій;
• збалансоване природокористування, раціональне використання надр, земельних, лісових, водних та інших ресурсів краю.
• розвиток «зеленої енергетики»..

2.3.1. Впровадження екологічних та енергозберігаючих технологій

Аналіз ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів громади свідчить, що незважаючи на позитивні зміни, у сфері енергозбереження мають місце суттєві проблеми, які потребують нагального вирішення.

Зокрема, особливо гострою є проблема енергозбереження для бюджетних організацій, де споживається близько 25% теплової енергії. З одного боку, це обумовлено соціальним значенням цих об'єктів, з іншого боку, наявністю морально застарілого, низькоефективного котельного обладнання та відсутністю реалізації енергозберігаючих заходів, через обмеженість коштів бюджетів усіх рівнів.

Пріоритетним питанням залишається скорочення споживання природного газу та електроенергії населенням в багатоквартирних будинках та приватних домогосподарствах, оскільки дана категорія є найбільшим споживачем основних енергоносіїв.

Вирішення порушених проблемних питань потребує значних інвестицій. Однак, на сьогоднішній день в державному та місцевих бюджетах такого інвестиційного ресурсу немає, а енергетичний ринок, який дозволяв би інвестувати в енергоефективні проекти приватному капіталу та запровадженням механізму фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною, не розвинений.

Основними проблемами енергоефективності громади є:

• залежність виробництва теплової енергії від імпортованого природного газу;
• низький рівень енергоефективності (енергетичні параметри) житлових та громадських будівель (близько 270 КВт.год/м2);
• низька ефективність та зношеність котельного та теплового обладнання;
• зношеність мереж систем централізованого теплопостачання;
• незадовільний рівень використання альтернативних джерел енергії.

Завдання:

• якісне та безперебійне електропостачання споживачів громади;
• реконструкція вуличного освітлення із заміною світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED технологій;
• скорочення обсягів енергоспоживання всіма категоріями споживачів громади;
• зменшення шкідливих викидів в атмосферу, в т.ч. автотранспортом;
• зниження частки імпортованого природного газу;
• зменшення рівня втрат паливно-енергетичних ресурсів;
• зменшення енергоємності продукції.

2.3.2. Збалансоване природокористування, раціональне використання надр, земельних, лісових, водних та інших ресурсів громади

Охорона навколишнього природного середовища

Важливою умовою забезпечення екологічної безпеки громади є раціональне використання земельних лісових, водних та інших ресурсів. Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті паводки, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії ґрунтів. Найбільш ймовірні паводки в травні-липні. Тому будівництво протипаводкових споруд було і залишається важливим напрямком в системі народногосподарських та природоохоронних заходів.

Незважаючи на те, що громада має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів. Мають місце систематичні порушення водоохоронного законодавства: вибирання гравію з річок, забудова та розорювання водоохоронних зон; самовільна забудова зсувних схилів та зон ймовірного затоплення.

Важливу роль в економічному і соціальному житті громади відіграють лісові ресурси.

У сфері тваринного світу основними факторами, що негативно впливають на чисельність та стан відтворення диких тварин є погіршення умов їх мешкання у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету і трави у весняний період), значне поширення браконьєрства.

Основні проблеми:

• забруднення водних об’єктів стічними водами та порушення режиму водоохоронних зон і прибережних смуг;
• деградація земель, розвиток зсувних процесів, зниження родючості сільськогосподарських угідь;
• порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами;
• не впорядкованість сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів відповідно до вимог природоохоронного законодавства.

Завдання:

• створення безпечних умов для життєдіяльності громадян громади;
• забезпечення екологічної безпеки громади;
• відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану річок;
• обов’язкове забезпечення об’єктів готельно-туристичної мережі очисними спорудами;
• зменшення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти;
• зменшення кількості розміщених у навколишньому природному середовищі відходів;
• створення сміттєпереробних підприємств;
• продовження робіт з будівництва та реконструкції очисних споруд і каналізаційних мереж у м. Кіцмань, утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків;
• впорядкування, відповідно до вимог природоохоронного законодавства, сміттєзвалищ, впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних виробництв, налагодження використання відходів як вторинної сировини;
• зменшення викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами;
• недопущення несанкціонованого використання природних ресурсів та неорганізованого розміщення промислових і побутових відходів;
• розширення площі земель, територій та об’єктів природно-заповідного фонду громади.

Протипаводковий захист

Основні проблеми:

• недостатнє фінансування протипаводкових заходів;
• наявність фактів використання повененебезпечних територій для виробничо-господарських потреб, незаконного видобутку гравію з русел річок;
• в громаді практично не ведеться будівництво нових берегозахисних споруд, наявні фінансові ресурси направляються на відновлення зруйнованих та аварійно-небезпечних ділянок, кількість яких постійно збільшується.

Основні завдання:

• захист населених пунктів, сільськогосподарських угідь та господарських об’єктів від руйнівної дії паводкових вод та підготовки водогосподарських об’єктів до безаварійного пропуску паводків;
• реконструкція захисної дамби в межах с.Шипинці із влаштуванням берегового кріплення в місцях інтенсивної водної ерозії;
• активізація контролю за несанкціонованим вибором гравійно-піщаної суміші з русел річок, шляхом здійснення постійних рейдів-перевірок.
• зменшення ймовірності підтоплення у зонах річок Прут, Совиця та захист від шкідливої дії вод;
• покращення захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії води;
• мінімізація розміру збитків, спричинених шкідливою дією паводкових вод;
• відновлення водозахисних дамб, берегоукріплення та регулювання русел річок.

Техногенна безпека

Основні проблеми:

• недостатній обсяг фінансування заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
• недостатнє фінансування створення матеріального резерву;
• відсутність на потенційно-небезпечних об’єктах систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей.

Основні завдання:

• забезпечення належного рівня безпеки населення і захисту території громади, об’єктів підвищеної небезпеки від загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• здійснення постійного контролю за станом техногенної небезпеки на промислових об’єктах громади, радіаційного та хімічного контролю навколишнього природного середовища та забезпечення належного матеріально-технічного забезпечення служб спостереження;
• підвищення ефективності функціонування сил цивільного захисту та системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям;
• проведення роз’яснювальної роботи на підприємствах і організаціях області щодо попередження можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їхніх дій при цьому.
• зменшення матеріальних збитків та людських втрат;
• підвищення ефективності оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

2.3.3. Розвиток «Зеленої енергетики».

Сонячна електростанція – екологічно чистий процес добування електроенергії, автономна робота на об’єктах користування на протязі цілого року, що забезпечує безперервну роботу систем, обладнання на об’єкті, виробництві чи в інших сферах які залежать від електроенергії. З кожним роком ця технологія стає дедалі популярною та розвивається з кожним днем. Зважаючи що клімат швидко змінюється і в нас переважають в більшості спекотні сонячні дні, даний тип добування енергії стає все рентабельнішим. Дана електростанція дає зробити важливий крок в напрямку збереження екології навколишнього середовища та умов життєдіяльності. Підвищення економічного розвитку, розвиток технологій в даній сфері добування електроенергії природнім, екологічним способом.

Завдання:

• створення безпечних умов для життєдіяльності громадян громади.
• забезпечення екологічної безпеки громади.
• незалежність від монополістів.
• підвищення економічного розвитку.
• Розвиток інших галузей інфраструктури.

3. БЮДЖЕТНА ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

Фінансування заходів Програми у 2021 році здійснюватиметься за рахунок різних джерел фінансування: бюджетних коштів, кредитних ресурсів, власних коштів господарюючих суб’єктів, грантів, міжнародної технічної допомоги, доходів від надання платних послуг бюджетними установами, благодійної, гуманітарної спонсорської допомоги та інших джерел не заборонених чинним законодавством.

Основними проблемами бюджетної та грошово-кредитної політики є:

• уповільнення темпів економічного розвитку, спричинене світовою фінансовою кризою;
• наявність недоїмки з платежів до бюджетів усіх рівнів;
• наявність боргу по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зі сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України;
• недостатність власних коштів місцевих бюджетів для відбудови інфраструктури громади.

Завдання:

• своєчасне та повне фінансування бюджетних видатків;
• збалансованість показників місцевих бюджетів;
• недопущення бюджетної заборгованості з соціальних виплат, за енергоносії;
• зменшення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів, боргу по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зі сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України;
• збільшення надходжень до міського бюджетугромади;
• підвищення ефективності банківської діяльності та довіри до банків.

4. ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКАХ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН

Основними проблемами є:

• недосконале поєднання функцій державного управління та господарської діяльності органів виконавчої влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, значний адміністративний вплив на ринкові процеси;
• неефективний механізм державного регулювання природних монополій;
• недостатній захист підприємців і споживачів від монопольних проявів, насамперед з боку суб’єктів природних монополій.

Основні завдання:

• запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;
• підвищення ефективності протидії випадкам зловживання монопольним становищем, антиконкурентних узгоджених дій на внутрішньому ринку;
• здійснення моніторингу соціально-важливих ринків з метою аналізу та прогнозування їх розвитку;
• підвищення рівня конкуренції на ринках споживчих товарів шляхом стимулювання вступу на них нових суб’єктів господарювання;
• інформування громадськості щодо виявлення та припинення порушень чинного законодавства про захист економічної конкуренції;
• поява на ринках нових суб’єктів господарювання;
• покращення якості послуг, що надаються суб’єктам підприємницької діяльності та населенню;
• підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання природних монополій та підприємств, що діють на суміжних ринках.

5. ЗАКУПІВЛЯ ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ ДЛЯ МІСЦЕВИХ ПОТРЕБ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

Основні проблеми:

• неналежне дотримання розпорядниками всіх рівнів вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель;
• ускладнення проведення процедур закупівель через вимоги щодо оприлюднення великої кількості інформації про закупівлю через засоби масової інформації та в мережі Інтернет;
• відсутність кадрового забезпечення системи державних закупівель та брак достатньої професійної кваліфікації працівників, діяльність яких пов’язана із здійсненням державних закупівель;
• труднощі з впровадженням інформаційних технологій у сферу державних закупівель, зокрема засобів програмного забезпечення та інтернет-ресурсів для автоматизації здійснення процедур державних закупівель, у зв’язку з відсутністю належного технічного забезпечення на районному та сільському рівнях.

Основні завдання:

• постійне інформаційне забезпечення замовників, організаторів торгів щодо змін у законодавстві про державні закупівлі та надання їм методичної допомоги;
• проведення моніторингу закупівель замовниками товарів, робіт і послуг та здійснення аналізу закупівельних цін з метою недопущення перевитрачання державних коштів;
• забезпечення обліку державних закупівель шляхом ведення щоквартального звіту про проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;
• підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та проведення процедур державних закупівель;
• забезпечення прозорості закупівельних процедур через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню;
• досягнення оптимального і раціонального використання державних коштів;
• підвищення професійної кваліфікації працівників, діяльність яких пов’язана із здійсненням державних закупівель;
• зменшення економічних зловживань при здійсненні державних закупівель;

6. РЕАЛІЗАЦІЯ МІСЬКИХ (ГАЛУЗЕВИХ) ПРОГРАМ

Основні проблеми:

• недостатній рівень фінансового забезпечення заходів програм;
• недостатньо якісний рівень підготовки відповідальними розробниками проектів районних програм;
• дублювання заходів та завдань окремих районних програм.

Основні завдання:

• посилення контролю за ефективністю та раціональним використанням коштів, які виділяються на реалізацію програм;
• уникнення дублювання заходів і завдань програм, укрупнення споріднених програм, відповідно до визначених пріоритетів.
• оптимізація кількості діючих програм.

7. ВИРОБНИЦТВО СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Основні проблеми:

• нерівномірність забезпечення торговельною мережею населення громади;
• обмеженість купівельної спроможності населення, особливо сільського;
• велика частка продажу товарів на організованих та неформальних ринках, що обмежує конвертацію фінансових активів у грошовий офіційний обіг;
• низький рівень обслуговування покупців при здійсненні торговельної діяльності на продовольчих ринках;
• наявність на ринку значної частини товару контрабандного та тіньового походження;
• недосконалість системи контролю за якістю і безпекою продукції, яка б гарантувала споживачам придбання споживчих товарів належної якості;
• скорочення чисельності працюючих, відсутність у підприємств сфери послуг фінансових можливостей для офіційного підвищення рівня заробітної плати працюючим.

Основні завдання:

• поступове перетворення продовольчих та непродовольчих ринків у сучасні торговельні сервісні комплекси, створення на них необхідних умов для продажу сільськогосподарської продукції безпосередньо її виробниками, забезпечення належної якості торговельного обслуговування населення;
• залучення інвестицій у розбудову мережі підприємств торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг;
• розвиток мережі підприємств сфери послуг в сільських населених пунктах, які б надавали населенню найрізноманітніші види послуг;
• посилення контролю за якістю і безпекою продукції, товарів та послуг, яка б гарантувала споживачам придбання споживчих товарів та надання послуг належної якості та запобігання надходженню на споживчий ринок незаконно ввезених (виготовлених), неякісних, фальсифікованих, контрафактних, небезпечних для життя і здоров’я людей товарів;
• здійснення заходів спрямованих на ліквідацію та запобігання виникненню стихійноїторгівлі.

8. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА РИНОК ПРАЦІ, ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

Зайнятість населення та ринок праці

На формування ринку праці громади впливають наступні негативні фактори:

• зменшення рівня зайнятості населення;
• зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників;
• зростання чисельності працівників, попереджених про заплановане масове вивільнення;
• зменшення кількості вакансій на підприємствах, установах та організаціях громади;
• регіональна диспропорція між чисельністю безробітних та вакансіями;
• професійно-кваліфікаційна диспропорція між попитом та пропозицією робочої сили;
• значні обсяги необлікованої трудової міграції.

Основні завдання:

• сприяння розширенню та вдосконаленню форм соціальної підтримки безробітних, зокрема внутрішньо переміщених осіб та демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, покращення їх якості, використовуючи індивідуальний підхід та надання адресних послуг;
• організація професійного навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням нових викликів ринку праці, пріоритетів розвитку громади;
• стимулювання роботодавців щодо працевлаштування безробітних, в першу чергу з числа соціально незахищених категорій, шляхом надання їм компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• стимулювання самозайнятості населення, підприємницької ініціативи шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, надання безоплатних індивідуальних та групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності із залученням на громадських засадах працівників органів державної влади;
• подальше розгортання громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру з метою реінтеграції безробітних та інших категорій громадян до трудової діяльності, враховуючи суспільну корисність цих робіт;
• надання інформаційно-роз’яснювальних послуг з метою співпраці із соціальними партнерами задля повернення безробітних до активної зайнятості, мотивації населення громади до легальної зайнятості та виконання суспільно важливих програм та проектів.

Доходи населення

Основні проблеми:

• відставання рівня заробітної плати в громаді від середньо-обласного показника;
• наявність нелегальних заробітків;
• збереження ризиків затримки виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах.

Основні завдання:

• упередження фактів зниження рівня заробітної плати на підприємствах і організаціях громади, шляхом сприяння вирішенню проблемних питань фінансово-господарської діяльності підприємств;
• активізація контролю за дотриманням законодавства про працю та оплату праці, зокрема, щодо стану виплати заробітної плати, її компенсації та індексації, оплати простою, а також щодо дотримання прав працівників під час скорочення працюючих;
• забезпечення дотримання державних мінімальних гарантій в оплаті праці всіма суб’єктами господарювання, шляхом дієвого контролю за своєчасним їх запровадженням, притягнення до відповідальності керівників-правопорушників;
• активізація контролю податковими, правоохоронними та контролюючими органами у сфері легалізації господарської діяльності та виявлення неофіційних заробітків;
• удосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, питань оплати праці, посилення контролю за дотриманням роботодавцями умов колективних договорів;
• проведення роз’яснювальної роботи щодо здійснення індексації та компенсації грошових доходів населення.

9. ОХОРОНА ПРАЦІ

Основні проблеми:

• неналежне ставлення роботодавців до проблемних питань промислової безпеки та охорони праці, низький рівень культури охорони праці;
• неналежне функціонування на окремих підприємствах системи управління охороною праці;
• недостатній рівень фінансування заходів з охорони праці на підприємствах,
• високий рівень зносу основних засобів виробництва, і у зв’язку з цим наявність виробничих ризиків, зокрема: в газовому комплексі, енергетиці, будівельній галузі, лісовому та сільському господарстві.

Основні завдання:

• здійснення в установленому порядку державного нагляду за промисловою безпекою, охороною праці, дотриманням роботодавцями вимог чинного законодавства у сфері промислової безпеки та охорони праці;
• попередження аварій, нещасних випадків на виробництві;
• організація розслідування аварій, групових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками на виробництві, ведення обліку аварій і нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з безпечним веденням робіт, аналіз їх причин, розробка пропозицій щодо запобігання таким випадкам;
• нагляд за виконанням робіт та експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки;
• забезпечення участі представників Держгірпромнагляду у прийнятті в експлуатацію виробничих об'єктів та об'єктів соціально-культурного призначення;
• підвищення ефективності проведення технічної експертизи технологічного обладнання, що відпрацювало свій ресурс, для визначення можливості його подальшої експлуатації;
• систематичне інформування населення через засоби масової інформації про стан охорони праці на підприємствах та про причини і обставини нещасних випадків.

Додаток 10.1 до Програми соціально-економічного розвитку Кіцманської територіальної громади на 2021 рік

Перелік міських (цільових) програм, які діятимуть у 2021 році

Секретар міської ради П.М. Чуприна